23 липня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Заразні / Паразитарні - Стронгілоідоз


Пищевая непереносимость гистамина

Стронгілоідоз

Strongyloidosis
Загальна інформація
Нематодозне захворювання сви­ней, що перебігає у гострій та хронічній формах з ураженням тонкого відділу кишечнику. Характеризується алергічними явищами, схуднен­ням і проносом.
Патогенез
Стронгілоїди розвиваються за типом гетеро­гонії — чергуванням поколінь, з яких одні паразитують, а інші ведуть вільний спосіб життя. Паразитуюча гермафродитна самка розмножу­ється партеногенетично. З яєць, які вона відкладає у навколишньому середовищі, при сприятливих температурних умовах (20—30 °С) через 4—13 год виплоджуються рабдитоподібні личинки (мають подвійне розширення стравоходу). В подальшому вони розвиваються двома шляхами. Перший — прямий: рабдитоподібні личинки через 2—3 доби диференціюються у філярієподібні (інвазійні).Тварини заражаютьсяпри перкутанному і пероральному проникненні збудника в організм. Непрямий шлях розвитку вугриць, що триває 2—4 доби, спостері­гається за сприятливих умов навколишнього середовища. При цьому рабдитоподібні личинки перетворюються у самців та самок вільно-живучої генерації. Запліднена самка орієнтовно через дві доби від­кладає яйця такі ж самі, як і гермафродитна особина. При перкутанно­му й пероральному зараженні філярієподібні личинки потрапляють у кровоносні та лімфатичні судини і заносяться в легеневі капіляри. Звідти вони проникають у бронхи, трахею, відкашлюються й заков­туються, де в тонкому відділі кишечнику через 5—8 днів диферен­ціюються у дорослих гельмінтів. Весь цикл розвитку вугриці у макро­організмі триває 7—14 діб.
Симптоми
Симптоми захворювання при слабкому інвазуванні не виражені. Інтенсивну інвазію виявляють у поросят до 3-місячного віку. Тварини старшого віку здебільшого є гельмінтоносіями, тому клінічні симпто­ми у них відсутні. У поросят на шкірі з'являється висип, розвиваються серозний геморагічний дерматит, екзема. Температура тіла підвищена, спостеріга­ється діарея, блювота. Молодняк відстає в рості, худне, розвиваються бронхопневмонія, плеврит, кон'юнктивіт, блідість, а пізніше — ціанотичність слизових. Смертність поросят-сисунів може досягати 50%, а ті, які перехворіли, погано ростуть і розвиваються.
Патологічні зміни
Трупи виснажені. Шкіра складчаста, місцями потовщена, часто екзематозна, пронизана крововиливами. Слизова оболонка шлунка червоно-коричневого кольору, з плямисти­ми крововиливами, ерозіями або виразками. Слизова тонкого відділу кишечнику потовщена, набрякла, з крапковими та плямистими крово­виливами, покрита слизом. Мезентеріальні лімфовузли збільшені. Ле­гені повнокровні, пронизані крововиливами, місцями з лобулярними пневмонічними вогнищами. У бронхах є піниста рідина.
Діагноз
Діагноз ставлять з урахуванням епізоотологічних, клінічних даних і за результатами копрологічних досліджень: при дослідженні фекалій не пізніше як через 4 год з моменту дефекації в теплу пору року і 12 год у холодну — методом флотаційної гельмінтоовоскопії за Фюллеборном та використовуючи лічильні камери ВІГІС чи БДАУ, в пізніші строки — методом гельмінтоларовоскопії за Берманом- Орловим чи Поповою.
Лікування
Як засоби етіотропної терапії індивідуально або груповим методом згодовують одноразово: левамізол — у дозі 0,015 г/кг маси тіла за ДР, альбендазол — 0,01, аверсект 1,2%-й — 0,00024, тіабендазол— 0,05 г/кг за ДР; дворазово з інтервалом 24 год: нілверм —! 0,02, фебантел — 0,01, універм — 0,0002, флубендазол — 0,01, мебен-дазол — 0,01, морантел — 0,019, бенацил — 0,3 г/кг за ДР. Дегедь-мінтизують свиней також одноразовим підшкірним введенням 15%-го розчину нілверму в дозі 0,015 г/кг за ДР, івомеку, бровермектину, ветамектину чи аверсекту АС-1 в дозі 1 мл/33 кг маси тіла. Для стимулювання механізмів імунобіологічного захисту організ­му інвазованих свиней застосовують імуностимулюючі засоби. їх вво­дять із лікувальною та профілактичною метою також і в комплексі з нематодоцидними препаратами: внутрішньом'язово або підшкірно ле­вамізол у дозі 0,0025 г/кг маси тіла один раз на день два дні на тиждень або з переривами 3—5 днів протягом двох тижнів, поліоксидоній — дворазово з інтервалом 24 год (0,00001 г/кг), мебікар—протягом п'яти днів (0,02 г/кг), градекс та вегетан — дворазово з інтервалом один, п'ять або сім днів (0,00001 г/кг), камізол—поросятам-сисунам 0,0001, підсвинкам при відлученні на відгодівлю — 0,00005 г/кг, імзауф — дворазово з інтервалом 5—7 днів (0,001 г/кг). Метилурацил дають перорально в дозі 0,02 г/кг протягом 5—10 днів. У деяких випадках залежно від стану тварини антгельмінтну й шуностимулюючу терапію поєднують з ентеросорбційною та віта­мінотерапією.
Профілактика
Надзвичайно важливими є до­тримання зооветеринарних правил утримання маточного поголів'я й новонародженого молодняку, щоденне видалення гною, дезінвазія об'єктів навколишнього середовища, особливо перед розміщенням поросних свиноматок і кожної нової партії молодняку. Свиноматок дегельмінтизують у першій половині поросності. Ефективність прове­дених антгельмінтних обробок контролюють за результатами гельмінтокопроскопічних досліджень.
Збудник хвороби
Вугриця виду Strongyloides ransomi. Паразитуюча самка завдовжки 3,5—6, завширшки 0,050—0,080 мм. Має довгий цилінд­ричний стравохід без потовщення. У вільноживучого покоління стра­вохід середньої довжини, з бульбусом та передбульбусом. Яйця обох поколінь невеликого розміру, овальної форми, вкриті тонкою оболон­кою, сірого кольору, до моменту відкладання містять сформовану личинку.
Епізоотологія
Джерело інвазії—хворі та гельмінтоносії. Тварини можуть інвазуватися з перших днів життя. Доведена можливість внутрішньоутробного зараження і передача збудника через молоко матері. Хворіє переважно молодняк до 7-місячного віку, але зустрічається інвазія і в дорослих. Яйця, личинки та стронгілоїди вільноживучої генерації малостійкі проти висихання, високих і низьких температур, інсоляції та дезінвазантів. Реєструють захворювання цілорічно, але частіше — в теплу пору. До поширення стронгілоїдозу призводять антисанітарія, підвищена вологість у приміщеннях, фактори, що спричиняють зниження імунобіологічної реактивності організму.
Групи тварин, що вражаються:
Свинарство

Свіжі обговорення на агро-форумі: Розмарин почернел Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Сбор грецких орехов Говядина или свинина? Выращивание дыни
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.