22 травня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Заразні / Паразитарні - Аскароз


Пищевая непереносимость гистамина

Аскароз

Ascarosis
Загальна інформація
Збудник локалізується в просвіті тонкого від­ділу кишечнику свиней. Хвороба проявляється виснаженням, розлада­ми травлення та нервової системи, запаленням легенів.
Ascaris suum
Ascaris suum
Яйця Ascaris suum
Патогенез
Збудники аскарозу —геогельмінти. Вони роз­виваються без участі проміжних живителів. Статевозрілі самки проду­кують щодоби до 200 000 яєць, які з фекаліями виділяються у навколишне середовище. При температурі +24—26 °С у яйці протягом 3—4 тижнів розвивається до інвазійної стадії личинка. Свині заражаються приміщеннях або загонах при заковтуванні з кормом чи водою ін­вазійних яєць. У кишечнику із яєць виплоджуються личинки, які міг­рують у печінку, серце, легені, бронхіоли й бронхи. Зі слизом вони потрапляють у ротову порожнину й знову заковтуються. Згодом ли­чинки досягають кишечнику, де і розвиваються до статевозрілої стадії.
Симптоми
Залежно від стадії розвитку нематоди в організмі живи­теля розрізняють гостру (міграційну) та хронічну (кишкову) форми аскарозу. При гострому перебігу хвороби у період міграції личинок по організму спостерігається бронхопневмонія, що проявляється приско­реним диханням, кашлем (спочатку сухим, потім мокрим) та підви­щенням температури тіла. Часто виникають розлади нервової системи (парези, судороги), скреготіння зубами, судорожні скорочення м'язів кінцівок і черева, порушення координації рухів. Поросята зариваються у підстилку й гинуть. Кишкова форма характеризується хронічним перебігом. Хворі тва­рини відмовляються від корму, відстають у рості й розвитку, худнуть, у них відзначають розлад травлення (пронос, який змінюється запо­ром, блювання), анемічність слизових оболонок. У дорослих свиней симптоми хвороби чітко не проявляються, проте часто порушення діяльності травного каналу свідчить про аскароз.
Патологічні зміни
На початковій стадії хвороби при роз­тині трупів виявляють крововиливи в печінці й легенях. На поверхні печінки видно плями білого кольору різної величини та форми. При імагінальному аскарозі відмічають катаральний ентерит. У просвіті тонкого відділу кишечнику неозброєним оком виявляють збудників інвазії. Внаслідок скупчення великої кількості статевозрі­лих нематод може статися розрив кишечнику.
Діагноз
Прижиттєва діагностика гострого аскарозу розроблена не­достатньо. Враховують епізоотологічні дані й симптоми хвороби. Кишкову форму діагностують дослідженням фекалій флотаційним ме­тодом за Фюллеборном і знаходженням яєць гельмінтів. Можна засто­совувати діагностичну дегельмінтизацію хворих тварин. Посмертно діагноз підтверджується виявленням мігруючих личи­нок і статевозрілих A.suum та характерними патолого-анатомічними змінами. Для остаточного діагнозу гострого аскарозу легені або пе­чінку хворих тварин розрізають у теплій воді на дрібні шматочки і проводять гельмінтоларвоскопічні дослідження за методом Бермана. При позитивних результатах знаходять личинок паразита. Хворобу диференціюють від метастронгільозу, трихурозу та езофагостомозу свиней. Яйця метастронгілюсів невеликі, зрілі, сірого кольору. При розтині трупів у бронхах і трахеї виявляють статево­зрілих паразитів. Яйця трихурисів коричневі, бочкоподібні, а езофагостом — сірого кольору, з гладенькою шкаралупою, незрілі.
Лікування
Для дегельмінтизації хворих свиней застосовують антгельмінтики на основі фенбендазолу, левамізолу, альбендазолу, авермектинів та солей піперазину. Фенбендазол призначають перо-рально два рази (вранці й увечері) у дозі 10 мг/кг маси тіла (за ДР). Препарати левамізолу вводять одноразово підшкірно в дозі 7,5 мг/кг (за ДР). Не рекомендується застосовувати антгельмінтик для ви­снажених тварин і поросят масою тіла до 10 кг. 1%-і розчини мак-ролідів (бровермектин, ветамектин, баймек, івомек, дектомакс) ін'єктують у дозі 1 мл/33 кг маси тіла. Препарати піперазину дають із кормом поросятам До 4-місячного віку в дозі 0,3 г/кг; свиням масою 50 кг і більше разову дозу 15 г згодовують у два прийоми — вранці й увечері.
Профілактика
У неблагополучних щодо аскарозу господарствах профілактичні заходи проводять диференційовано з урахуванням технології утримання свиней та особливостей перебігу інвазії. В господарствах різних категорій за місяць до опоросу дегельмінтизують усіх свиноматок. Поросятам преімагінальну дегельмінтизацію здійснюють у період із квітня по грудень триразово: перший раз у 35—40-денному віці, другий — 50—55-денному, третій раз — у 90-денному віці; з грудня по квітень двічі: перший раз у 50—55-денному, другий - у 90-денно­му віці. Для дезінвазії станків, вигульних майданчиків застосовують: 5%-у емульсію ксилонафту (70—80 °С), 3%-й водний розчин карбатіону, 5%-й гарячий водний розчин їдкого натру. У свинарниках, де утри­мують маточне поголів'я, дезінвазію проводять перед кожним туром опоросів, у приміщеннях для дорощування тварин і відгодівельних — перед прибуттям нової партії свиней.
Збудник хвороби
Ascaris suum. Це великих розмірів, білого кольору, веретеноподібної форми круглі гельмінти. Самці завдовжки 10—25, самки—20—40 см, завширшки відповідно 3 і 5—6 мм. Яйця паразитичних червів овальні, темно-коричневого кольору, середнього розміру, незрілі, з товстою горбистою оболонкою.
Епізоотологія
Хворобу реєструють повсюди. Найчастіше хворіє молодняк 5—6-місячного віку, рідше — дорослі свині. Пік інвазії припадає на літо й осінь. У навколишньому середовищі яйця гель­мінтів зберігають життєздатність протягом тривалого часу (до п'яти років). Їх механічно можуть розносити люди, комахи. Резервуарними живителями паразитів є дощові черви.
Групи тварин, що вражаються:
Свинарство

Свіжі обговорення на агро-форумі: Обрезка рябины Коленчатые валы на все виды с.х. двигателей. «Униконс Фреш» сохраняет свежесть мяса и мясных продуктов. Какую культуру можно посеять после подсолнечника? Трапензунд, Керасунд (черенкование)
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.