20 травня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Заразні / Паразитарні - Теніоз-цистицеркоз целюлозний


Пищевая непереносимость гистамина

Теніоз-цистицеркоз целюлозний

Teniosis-Cesticercosis
Загальна інформація
Захво­рювання належить до небезпечних гельмінтозоонозів, які завдають великої шкоди здоров'ю людини та збитків тваринництву. Теніоз — захворювання людини, зумовлене паразитуванням у тон­кому кишечнику статевозрілої цестоди Taenia solium (ціп'яка свиня­чого). Цистицеркоз целюлозний — захворювання свиней, диких кабанів, верблюдів, собак, кішок, зайців, кролів, а також людини, яке спри­чиняється розвитком личинкової стадії (ларвоцисти) — Cysticercus cellulosae, що паразитує в серці, скелетних м'язах, очах і головному мозку.
Taenia solium (сколекс)
Taenia solium (статтевий членик)
Taenia solium (не статтевий членик)
Патогенез
Свинячий ціп'як розвивається за участю де­фінітивного живителя — людини і проміжних — свині та ін. Людина—носій статевозрілої стадії T.solium— разом з екскремен­тами виділяє в навколишнє середовище зрілі членики, які руйнуються. Із зруйнованих члеників виділяється і розсіюється велика кількість яєць (онкосфер) паразита. Свині схильні до копрофагії, тому часто іоїдають фекалії людини разом із члениками та яйцями і заражаються іистицеркозом. В організмі свині через 2,5—4 міс після зараження формується інвазійний цистицерк, який живе у тканинах проміжного кивителя від трьох до шести років. Інколи цистицерки жовтіють, зморщуються, звапнюються і гинуть. Людина заражається теніозом при вживанні в їжу сирого або недос-і провареного (просмаженого) м'яса, інвазованого життєздатними ястицерками. У кишечнику людини ціп'як стає статевозрілим через З міс. Слід зазначити, що людина для T.solium є не тільки основним (дефінітивним), а й проміжним живителем. В організмі людини може розвиватися личинкова стадія (фіна). Це буває при аутоінвазії, коли під блювання зрілі членики ціп'яка відриваються від стробіли і потрапляють у шлунок. Інший шлях зараження людини — потрапляння знкосфер свинячого ціп'яка в шлунок через забруднені руки. В обох зипадках під впливом шлункового соку оболонка яйця руйнується, а ародок, що звільнився, за допомогою ембріональних гачків заглиблюється у слизову оболонку кишечнику і далі — в кровоносні судини,через які течією крові розноситься в улюблені місця паразитування, де формуються цистицерки.
Симптоми
Симптоми при цистицеркозі відсутні. Навіть за інтенсивної інвазії свині не проявляють ознак хвороби.
Діагноз
Прижиттєвої діагностики у свиней при цистицеркозі не проводять. У виробничих умовах його діагностують під час огляду свинячих туш. Розрізають і старанно оглядають язик, серце, жувальні та поперекові м'язи. Для діагностики цистицеркозу запропоновано люмінесцентний метод, який дає змогу виявити в два рази більше змін порівняно з візуаль­ним. Голови туш оглядають у темному приміщенні за допомогою люмінескопа із ртутно-кварцевою лампою. В результаті дії ультра­фіолетових променів живі цистицерки флуоресціюють яскраво-черво­ним кольором, тоді як мертві не світяться.
Профілактика
Основні складові комплексу профілактичних ветеринарно-санітарних заходів:
  • биркування свиней та інших тварин перед відправкою на м'ясо¬комбінат;
  • забій тварин тільки на м'ясокомбінатах і забійних майданчиках;
  • обов'язкова ветеринарно-санітарна експертиза свинячих туш;
  • заборона подвірного забою тварин та продажу м'ясних продуктів без ветеринарного огляду;
  • утилізація туш і субпродуктів при виявленні більше трьох цистицерків на площі 40 см2;
  • обов'язкова ветеринарно-санітарна експертиза туш та продуктів забою інших тварин — проміжних живителів ціп'яка (дикі кабани, ведмеді, зайці, верблюди). 
Основні профілактичні заходи:
  • забезпечення тваринницьких ферм і бригад вбиральнями, які недоступні для тварин;
  • планова перевірка працівників тваринницьких ферм та населення і ураженість теніозом;
  • організація лікування осіб, хворих на теніоз;
  • заборона використання фекалій людини для удобрення сільськогсподарських угідь і пасовищ;
  • активна пропаганда спеціальних знань серед населення.
Виконання профілактичних заходів можливе при постійному контакті медичних працівників зі службою ветеринарної медицини.
Збудник хвороби
Розрізняють статевозрілу та личинкову стадії розвитку гельмінта. Цестода статевозрілої стадії (Taenia solium) має довгу стро­білу — від 1 до 3 м. Сколекс озброєний двома рядами гачків (22—32). У стробіли близько 900 члеників, причому в гермафродитних члени­ках часто ширина їх перевищує довжину, а у зрілих — навпаки. Харак­терні ознаки ціп'яка свинячого: озброєний сколекс, трилопатевий яєч­ник у гермафродитному членику і невелика кількість бічних (7—12) гілок матки в зрілому членику. У кожному зрілому членику — близько 50 тис. яєць. Яйця круглої форми, сірого кольору, зрілі вкриті ніжною оболонкою, яка в навко­лишньому середовищі легко руйнується. Онкосфера має шість ем­бріональних гачків. Личинкова стадія (Cysticercus cellulosae — це напівпрозорий міху­рець круглої або овальної форми, завбільшки з горошину, в якому міститься сколекс із чотирма присосками і подвійним рядом гачків
Епізоотологія
Джерело інвазії — хвора на теніоз людина, яка може роками виділяти у навколишнє середовище членики ціп'яка. Інвазії поширюються там, де є невпорядковані вбиральні, доступні для свиней, бродячих собак, кішок, та висока стійкість яєць ціп'яків у природі. Критичні температури для яєць — 60 і 70 °С. Яйця ціп'яків зали­шаються життєздатними в гною 71 день, у сіні взимку — 2 міс. Стій­кість цистицерків значно нижча, ніж яєць. Вони швидко гинуть при температурі 50 °С. При низьких температурах (=-10—20 °С) цистицер­ки гинуть через 2—3 тижні. При температурі 5 °С вони зберігають життєздатність до 1,5 міс. У концентрованому розчині кухонної солі цистицерки гинуть через два тижні. Теніоз і цистицеркоз людини та цистицеркоз свиней поширені в тих районах, де порушують ветеринарно-санітарні правила, не при­діляють належної уваги пропаганді гельмінтологічних знань серед населення, де немає ділового контакту між ветеринарною службою.
Групи тварин, що вражаються:
Свинарство
Кролівництво та хутрове звірівництво
   кролі
Дрібні домашні тварини
   Коти
   Собаки

Свіжі обговорення на агро-форумі: Коленчатые валы на все виды с.х. двигателей. «Униконс Фреш» сохраняет свежесть мяса и мясных продуктов. Какую культуру можно посеять после подсолнечника? Трапензунд, Керасунд (черенкование) Фитобиотик (Хвойно-энергетическая добавка) для КРС
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.