19 липня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Заразні / Інфекційні - Сибірка


Пищевая непереносимость гистамина

Сибірка

Себирка
Anthrax
Загальна інформація

Сибірка(Anthrax) – надзвичайно небезпечна інфекційна хвороба. Яка проявляється у людей тварин у вигляді тяжкої інтоксикації, лихоманки, виникненням набряків і карбункулів, ураженням кишечнику, легень, мигдаликів.

Симптоми

Інкубаційний період в більшості 1-3 дні. Хвороба наступає швидко і перебігає в більшості швидко. Розрізняють септицемічну і карбункульозну форми хвороби. Інфекція має блискавичний, гострий, підгострий, хронічний та абортивний перебіг. Блискавичний перебіг( частіше зустрічається у овець, кіз, коней і ВРХ) збудженням, лихоманкою, прискоренням пульсу і дихання, синюшністю слизових оболонок. Через декілька хвилин або годин після появи не специфічних ознак хвороби, тварина миттєво падає, глухі звуки в судомах гине. Гострий перебіг характерний для ВРХ і коней і проявляється підвищенням температури тіла до 42°С , пригніченим станом, відмовою від корму, тремтінням, порушенням серцевої діяльності, синюшністю слизових оболонок, крововиливами на кон’юнктиві очей, набряками в області глотка і гортані. У лактуючих тварин  зменшується або припиняється молоковіддача,а у вагітних можуть бути аборти. У ВРХ має місце тимпанія, а у коней – коліки. Хвороба триває 2-3 доби. Як правило за декілька годин до загибелі температура тіла у хворих тварин знижується 35-36°С. Підгострий перебіг інфекція проявляється такими ж клінічними ознаками, що і гострий, відрізняєте лише часом життя хворих тварин – 6-8 діб.Хронічний перебіг проявляється прогресуючим схудненням, набряком під нижчою щелепою, А також ураженням підщелепових, заглоткових, передлопаткових, і надколінних лімфатичних вузлів. Тварина гине через 2-3 місяці. Абортивний перебіг зустрічається рідко і проявляється невисокою температурою тіла і появою неспецифічних ознак у вигляді змін функції різних органів. Закінчується ,як правило, клінічним видужанням з послідуючим бацилоносійством на протязі 3-8 місяців. Карбункул утворюється при гострому і підгострому перебігу інфекції на місці проникнення збудника з зовні або із крові. На початку розвитку набряк окреслений, твердий болючий, а потім стає дифузним, тістоподібним, холодним, неболючим, з некрозом і виразками в центрі. У свиней сибірка перебігає в септичній формі рідко, а найчастіше у вигляді ангіни. Запальний процес супроводжується розлитим опуханням шиї в наслідок чого ковтання і дихання утруднені, проявляється кашель, задишка, хрипи, синюшність слизових оболонок. Незначне підвищення температури тіла (40,5-42°С ) тримається на протязі 1-4 днів. У свиней інфекція може перебігати і без клінічних ознак. Специфічні ураження виявляють лише при післязабійному огляді туш.

Патологічні зміни

Розтин трупів або забій тварин, підозрюваних в захворюванні сибіркою забороняється. Труп здутий, задубілість (окоченіння) відсутня або слабко виражені, на шкірі можуть бути тістуватоподібні  припухлості, із природних отворів витікає кров’яниста рідина. При наявності таких ознак є висока ймовірність сибірки.В разі розтину знаходять характерні ознаки сибірки: темна незвернута кров, в підшкірній клітковині та під легеневою і костальною плеврою – інфільтрати та крововиливи. В порожнині тіла – значна кількість мутної червоної рідини , лімфатичні вузли збільшені і пронизані крововиливами. Селезінка в більшості випадків збільшена і краї заокруглені, консистенція дрябла, на розрізі з пульпи стікає дьогтеподібна маса. В органах і тканинах крововиливи, слизові оболонки і легені набряклі. У свиней в області глотки та гортані Студенисто-геморагічні інфільтрати, геморагічне запалення мигдалин та регіональних лімфатичних вузлів. При блискавичному перебігу у тварин, які загинули, зміни характерні для сибірки можуть бути відсутні.

Діагноз

Базується на епізоотологічних, клінічних та лабораторних методах досліджень. В лабораторію відправляють вухо  тварини яка загинула, відрізане з тієї сторони, на якій лежить труп, або кров із судин віху чи інших судин. Необхідно виключити пастерельоз , ЕМКАР, злоякісний набряк, брадзот, ентеротоксемія, піроплазмідози, лейкоз, гострі отруєння. Взяття матеріалу від вимушено забитих тварин  та лабораторна діагностика проводиться за окремими методиками та ГОСТами. Крім бактеріологічних досліджень і біопроби використовують бактеріофаги, ІФА, РНГА,РП. Для прижиттєвої діагностики використовується алергічний метод.

диагноз
диагноз
Лікування

Проводять комбіновану антибіотикотерапію, також специфічну терапію гіперімунною протисибірковою сироваткою та специфічним гама-глобуліном в дозі коням і ВРХ  - 100-200 мл. В тяжких випадках біологічні препарати вводять ВРХ внутрішньовено або внутрішньочеревно в області голодної ямки. Якщо через 5-6 годин температура тіла у тварини  не знижується, сироватку вводять повторно.

Ветсанекспертиза
 При підозрі на сибірку подальший забій тварин припиняють. Від підозрілої туші беруть шматочок селезінки, змінені ділянки тканини, уражені лімфатичні вузли, трубчасту кістку з мозком і направляють у лабораторію для мікроскопічного, бактеріологічного та імунологічного дослідження. До одержання результатів тушу і всі продукти забою ізолюють у відокремлене місце під контролем спеціаліста державної установи ветеринарної медицини.
При виявленні збудника сибірки з допомогою мікроскопії тушу з органами і шкурою, не очікуючи результатів бактеріологічного дослідження, спалюють.
Усі знеособлені продукти (ноги, вуха, вим'я, кров тощо), отримані від забою інших тварин, змішані з продуктами забою від хворої на сибірку тварини, спалюють. У кожному конкретному випадку це питання вирішується державною установою ветеринарної медицини.
Шкури від здорових тварин, що контактували зі шкурою від тварини, хворої на сибірку, підлягають дезінфекції згідно з інструкцією.
Після видалення туші та інших продуктів забою, вражених сибіркою, у забійному цеху проводять дезінфекцію відповідно до нормативно-правових актів.
При виявленні на конвеєрі туші з ознаками сибірки кількість туш, можливо контамінованих збудником сибірки в ході технологічного процесу, визначається державною установою ветеринарної медицини.
 Туші і продукти забою, підозрілі в контамінації бацилами сибірки в ході технологічного процесу, негайно знезаражують проварюванням, але не пізніше 6 годин з моменту забою, у відкритих котлах протягом 3 годин з початку закипання, а в закритих котлах при тиску пари 0,5 МПа - протягом 2,5 години. За неможливості провести знешкодження в зазначений термін ці туші повинні бути ізольовані в приміщення з температурою не вище плюс 10° C, а потім направлені на знешкодження, як зазначено вище, але не пізніше 48 год. з моменту забою. У випадку невиконання цих вимог туші і продукти забою, що підлягають знешкодженню, повинні бути направлені на знищення спалюванням.
 При негативному результаті мікроскопічного дослідження всі продукти забою, підозрілі в контамінації збудником сибірки, залишають в ізоляції до одержання результатів бактеріологічного дослідження. Необхідність проведення інших заходів у цеху (дезінфекції тощо) визначається спеціалістом державної установи ветеринарної медицини.
 При підтвердженні мікробіологічним дослідженням діагнозу на сибірку туші та продукти забою, підозрювані в контамінації бацилами сибірки, знищують спалюванням.
У випадках забою щеплених тварин до 14 днів після щеплення і за умови письмового підтвердження спеціаліста ветеринарної медицини про те, що тварина перед забоєм була клінічно здорова, з нормальною температурою тіла тощо, а результати лабораторних досліджень матеріалу з цієї туші на сибірку негативні - м'ясо та інші продукти забою направляють на корм тваринам або утилізують.
Шкури, які при дослідженні за реакцією Асколі реагували позитивно, вважають сибірковими і знищують спалюванням.
Молоко  від хворих і підозрюваних у захворюванні корів, збірне молоко,  яке  підозрюється  на  контамінацію   збудником сибірки  (змішане з молоком від хворих і підозрілих у захворюванні  тварин),  підлягає знищенню після знезараження шляхом додавання  в нього  хлорного  вапна,  яке  має  в  своєму  складі  не менше 25% активного хлору, з розрахунку 1 кг на 20 л молока. Молоко вважають знезараженим після експонування протягом 6 годин.
Реалізація молока та молочних продуктів із ферм (господарств) будь-якої форми власності та від тварин з особистих селянських господарств забороняється.
Приєднаний файл:
Профілактика

Після одужання від сибірки у тварин виникає стійкий і довготривалий імунітет. Використання вакцин проти сибірки із штаму 55-ВНИИВ и М, вакцини живої проти сибірки тварин штаму К-79z дозволяє створити у тварин стійкий активний імунітет. В стаціонарно неблагополучних вогнищах (ґрунтові вогнища) з профілактичною метою проводять вакцинацію. Ґрунтовим вогнищем вважають місце, де встановлено поховання сибіркових трупів, або місце, на якому заразились тварини. При встановленні хвороби на господарство (населений пункт) негайно накладають карантин і проводять заходи в строгій послідовності  з діючою інструкцією.

Приєднаний файл:
Збудник хвороби

Збудник інфекції – сибіркова бацила – нерухома грамнегативна, спороутворююча паличка розміром 5-8 х 1-1,5 мкм. Морфологічні ознаки: вільні кінці заокруглені, а повернуті один до одного – обрублені. Вірулентні форми бацил мають капсули, авірулентні – безкапсульні. В організмі спор не утворюють. При вільному доступі кисню в тому числі і на живильних середовищах утворюються спори. Вегетативні форми збудника гинуть при 55°С через 40 хв., при кип’ятінні  - миттєво, а спорові – при кип’ятінні через 45-60 хв., в автоклаві при 120°С – через 10 хв. В зовнішньому середовищі зберігається у споровій формі десятками років, в ґрунті за певних умов може розмножуватись.

збудник хвороби
збудник хвороби
збудник хвороби
збудник хвороби
збудник хвороби
збудник хвороби
збудник хвороби
збудник хвороби
збудник хвороби
збудник хвороби
збудник хвороби
збудник хвороби
збудник хвороби
Епізоотологія

Найбільш сприятливими до збудника інфекції є вівці, ВРХ, коні, олені, верблюди, буйволи. Свині менш сприйнятливі і певний час можуть бути носіями сибіркової бацили. Сибіркою хворіють соболі, норки, нутрії, сріблясто-чорні лисиці і голубі песці, при клітковому утримуванні. Хворі та носії збудника виділяють збудника в зовнішнє середовище з калом, сечею, кров’янистими витіками із природних отворів. Зараження сприйнятливих тварин проходить через повітря, корм, воду, а також при попаданні збудника  на пошкоджену шкіру та слизові оболонки. Має місце трансмісивне (кровососними комахами) та аерогенний (через органи дихання)шляхи зараження. Найбільш небезпечними є трупи тварин, які загинули від сибірки, а також їх шкіра, щетина, кістки, роги. Абсолютно недопустимо розтин трупів тварин, яки загинули від сибірки так як в трупах бацили гинуть на протязі трьох діб, розтин сприяє вільному доступу кисню до органів і тканин, створюючи умови для утворення спор. Дуже небезпечним є забій хворих на сибірку. Хвороба виникає в усіх регіонах країни переважно у весняно-літньо-осінній періоди, коли тварини мають найбільший контакт з зараженим спорами ґрунтом та піддаються нападу кровососних комах, переносників збудника інфекції.

Групи тварин, що вражаються:
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
   лисиця
   норка
   нутрія
   песець

Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Сбор грецких орехов Говядина или свинина? Выращивание дыни Как бороться с крысами?
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.