20 вересня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Заразні / Інфекційні - Орнітоз


Пищевая непереносимость гистамина

Орнітоз

Ornithos
Загальна інформація
Інфекційна хвороба, що викликається хламідіями і характеризується атиповою пневмонією, ентеритом, фібри­нозним перитонітом, енцефалітом. Хворіють птиця, ссавці, в тому числі людина.
Патогенез
При потраплянні в організм збудник проникає в кро­в'яне русло і внаслідок своєї епітеліотропності контамінує в клітини мозкових оболонок, бронхів, легень, нирок та ретикуло-ендотеліальної системи. Це призводить до порушення клітинного метаболізму, інтоксикації.
Симптоми
Інкубаційний період триває 7—10, інколи 20 діб. Перебіг інфекції гострий, хронічний та латентний. При гострому пере­бігу хвора птиця стає апатичною, погано оперюється, з'являється про­нос. Хвороба триває впродовж 3—5 діб і закінчується загибеллю. Частіше гине молодняк 14—21 -добового віку. У дорослої птиці клі­нічні ознаки не характерні і проявляються у вигляді кон'юнктивітів, нежиті, рідше розвивається профузний пронос, паралічі кінцівок та крил без ураження суглобів. Більшість захворілої птиці одужує, стаю­чи хламідіоносіями (для лікування використовують антибіотики тетрациклінового ряду). При патолого-анатомічному розтині у разі гострої форми виявляють помутніння слизової оболонки повітроносних мішків, відкладення в них фібрину чи ексудату, запалення пери­карду. Селезінка збільшена, інколи відзначають розрив її капсули та крововилив у черевну порожнину, набряк легенів, дифузну пневмо­нію. Ураження травного каналу має характер дисквамаційного ката­рального ентериту. При хронічній формі зміни внутрішніх органів не виражені, лише у папуг збільшена селезінка.
Діагноз
Діагноз ставлять на основі епізоотологічного, клінічного та патолого-анатомічного обстежень, а також лабораторних досліджень, серед яких виділення та ідентифікація ДНК збудника за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), виявлення специфічних антитіл у сироватці крові методом флуоресценції, РСК, ІФА, РЗГА. Захворю­вання диференціюють від сальмонельозу, респіраторного мікоплазмозу та грипу.
Лікування
Заходи щодо ліквідації захворювання спрямовані на запобігання поширенню і передачі збудника орнітозу сприйнятливому поголів'ю птиці та людині. При виявленні захворювання на орнітоз господарство (відділення, ферму) оголошують неблагополучним щодо цієї хвороби та вводять обмеження, при яких забороняється: будь-яке переміщення птиці, закладання яєць на інкубацію з пташників, де зареєстровано захворювання.
Ветсанекспертиза

ветеринарно санітарна експертиза продуктів забою при Орнітоз. Тушки, отримані від забою хворої і підозрілої у захворюванні птиці, проварюють, а внутрішні органи утилізують. Пух і перо знищують.

 

Профілактика
У птиці, що перехворіла, роз­вивається нестерильний, нетривалий та маловиражений імунітет. У сиро­ватці крові утворюються антигемаглютеніни, комплементзв'язуючі та нейтралізуючі антитіла. Засобів специфічної профілактики не розроблено.
Збудник хвороби
Збудником орнітозу є внутрішньоклітинні мікроорганіз­ми — хламідії, які належать до групи Bedsonia, родини Chlamidiaceae і за своїми властивостями займають проміжне місце між вірусами та рикетсіями. В їхній структурі наявні як РНК (2—7%), так і ДНК (3,5%). Морфологічно при електронній мікроскопії розрізняють частки двох типів — сферичні — розміром 300—400 нм з нерівномірною щільністю та великі — 400—500 нм, які містять розсіяні нещільні зерна. Виявлені гемаглютинуючий, комплементзв'язуючий груповий та специфічні антигени. Збудник чутливий до ефіру, гліцерину, УФ-променів, сульфаніламідів, антибіотиків; 0,1 %-й розчин формаль­дегіду швидко інактивує збудник, а 0,5 %-й розчин фенолу руйнує його за 24—36 год.
Епізоотологія
Орнітоз — зоонозна інфекція. До збудника сприй­нятливі кури, качки, гуси, індики, фазани, голуби, канарейки та папу­ги. Природне вогнище пов'язано з місцями поселення диких водоплав­них птахів і птахів, які ведуть колоніальний спосіб життя. Джерело збудника інфекції — хвора та перехворіла птиця — хламідіоносії. Збудник виділяється в навколишнє середовище з послідом, носовим секретом, слиною. Фактори передачі — забруднені послідом хворої птиці та мікробоносіїв корми, вода, інвентар. Птиця уражується через слизові оболонки респіраторної та травної систем. Відзначено верти­кальний спосіб передачі збудника інфекції.
Групи тварин, що вражаються:
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
   яєчні кури
   м'ясні кури
   м'ясо-яєчні кури
   індики
   гуси
   качки
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
   кролі
   лисиця
   норка
   нутрія
   песець
Дрібні домашні тварини
   Коти
   Собаки

Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Трансгенные козы Коптильные палочки Чем лучше отмывать свинарник? Сосед-захватчик
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.