23 липня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Заразні / Інфекційні - Везикулярна хвороба свиней


Пищевая непереносимость гистамина

Везикулярна хвороба свиней

Morbus vesicularis suum
Загальна інформація
Гостро перебігаюча, контагіозна, вірусна хвороба, яка характеризується га­рячкою й утворенням везикул на п'ятачку, в ділянці вінчика, міжкопитній щілині та м'якушках.
Патогенез
На місці проникнення вірусу в організм через 36— 72 год з'являються непомітні первинні везикули, звідки вірус потрап­ляє у лімфу і кров й розноситься по організму. Патологічний процес генералізується, внаслідок чого підвищується температура тіла і на п'ятачку, вінчику, в міжратицевій щілині, на шкірі вим'я утворюються вторинні везикули, які незабаром розриваються, а на їхньому місці виникають ерозії. Після розриву везикул температура тіла знижується до норми й уражені ділянки шкіри заживають протягом 2—3 тижнів.
Симптоми
Інкубаційний період при везикулярній хворобі свиней триває 2—7 діб. У хворих тварин температура тіла підви­щується до 41—42 °С, апетит погіршується, на п'ятачку, язиці, губах, рилі, вінчику, в міжратицевій щілині, м'якушках копит, іноді на вим'ї з являються везикули, які містять прозору рідину. Вони нерідко зли­ваються й утворюють великі ураження. Через 2—3 доби після появи везикули розриваються і на їхньому місці утворюються ерозії, темпе­ратура тіла знижується до норми. У свиней з ураженими кінцівками спостерігається кульгавість. Повне видужання настає лише через 2—З тижні. У поросних свиноматок можливі аборти. При ускладненнях, спричинених бактеріальною мікрофлорою, можливе відокремлення копитного рогу і спадання рогового башмака. Інколи відмічають озна­ки ураження нервової системи. Має місце також безсимптомний пе­ребіг хвороби.
Патологічні зміни
У свиней, що загинули, або забитих виявляють везикули та ерозії різного розміру в ділянці лицевої части­ни голови, на вінчику, в міжратицевій щілини, на вим'ї. У окремих трупах тварин відмічають відокремлення копитного рогу і спадання рогового башмака.
Діагноз
Діагноз на везикулярну хво­робу ставлять комплексно на основі епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних даних і результатів лабораторного дослідження. Ла­бораторна діагностика передбачає виділення вірусу і виявлення специфічних антитіл в РЗК, РТЗК, РДП та РН. Використовують також непрямий метод флюоресцентних антитіл і біопробу на свинях. При проведенні диференціальної діагностики необхідно виключи­ти ящур, везикулярну екзантему та везикулярний стоматит.
Лікування
Тварин забезпечують м'якими поживними кормами і чистою водою, утримують у сухих і світлих приміщеннях. Для лі­кування хворих свиней призначають антисептичні та в'яжучі засоби (розчини калію перманганату, етакридину лактату, мідний купорос, антибіотики, знеболювальні препарати).
Ветсанекспертиза
Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою при везикулярній хворобі свиней.
М'ясо та інші продукти, отримані від забою хворих, підозрілих у захворюванні та в зараженні свиней, а також до закінчення 6 місяців після зняття карантину з неблагополучних господарств, використовують для виготовлення варених, варено-копчених і копчено-запечених ковбасних виробів та консервів, залежно від результатів мікробіологічного дослідження.
Субпродукти використовують для виготовлення сальтисонів, варених ковбас і консервів із дотриманням прийнятих технологічних режимів.
Кістки після витопки жирів, слизові оболонки шлунків, ратиці переробляють на сухі корми тваринного походження на тому самому підприємстві, де були забиті свині.
Кишки, сечові міхури і стравоходи обробляють 0,5 %-ним розчином формальдегіду протягом однієї години з наступним промиванням водою, після чого використовують на цьому самому підприємстві. Кишкова та інша сировина, не знешкоджена зазначеним способом, направляється на утилізацію.
Шкури від хворих, підозріли у захворюванні та зараженні тварин, дезінфікують.

Приєднаний файл:
Профілактика
Профілактику і заходи боротьби проводять згідно з діючою ін­струкцією, якою передбачено заходи щодо запобігання занесенню збудника везикулярної хвороби на територію України і здійснення заходів при виникненні спалаху хвороби. З метою запобігання занесенню збудника на територію України забороняється: завозити свиней, продукти їх забою і свинячі шкури з країн, не благополучних щодо везикулярної хвороби; використовува­ти для годівлі свиней харчові відходи, зібрані в аеропортах, літаках, поїздах і пароплавах, які обслуговують міжнародні лінії; утримувати свиней на відкритих вигульних майданчиках у господарствах прикор­донних районів і в період масового перельоту птахів. При встановленні діагнозу на везикулярну хворобу свиней госпо­дарство карантинують і здійснюють суворі заходи щодо ізоляції епі­зоотичного вогнища і знищення вірусу в навколишньому середовищі. У разі появи перших випадків везикулярної хвороби в благопо­лучній зоні все свинопоголів'я неблагополучної ферми забивають на спеціально обладнаному пункті або санітарній бойні з дотриманням заходів, які запобігають поширенню вірусу під час транспортування і забою. Реалізація сирого м'яса та інших продуктів, одержаних від забою таких свиней, забороняється. Для дезінфекції використовують 2%-й гарячий розчин лугу, 2%-й розчин формальдегіду, розчин хлорних препаратів, що містять 2% активного хлору. Карантин із неблагополучного пункту знімають через ЗО діб після останнього випадку видужання тварин і проведення ретельної заключ­ної дворазової дезінфекції. Після зняття карантину вводять обмежен­ня, які забороняють протягом 6 міс вивозити свиней в інші господар­ства, а також змішувати тварин, що перехворіли, з тваринами, які не хворіли.
Збудник хвороби
Збудник везикулярної хвороби свиней — РНК — геном-ний вірус, що належить до роду Enterovirusродини Picornaviridae. Вірус сферичної форми, розмір віріонів — 28—32 нм, стійкий проти ефіру, хлороформу, 1%-го трипсину, 0,2%-го дезоксихолату натрію. У лабораторних умовах розмножується в первинній культурі нирки свині та перещеплювальних лініях клітин свинячого походження. Відомо два серотипи цього вірусу. В серологічних реакціях виявлено антигенне споріднення вірусу везикулярної хвороби з ентеровірусом людини — Коксакі В5. Вірус уражує тільки свиней. Підтверджена сприйнятливість до нього дикого кабана. У процесі роботи з вірусом або при догляді за хворими тваринами можливе зараження людини. Збудник стійкий у навколишньому середовищі. В контамінованих об'єктах при температурі вище °С зберігається 100 діб, а нижче 0 °С — не менше 20 міс, у замороженій свинині — понад рік, ковбасі — 400 діб, а в оброблених кишках — до 780 діб. Вірус гине при температурі 69 °С протягом 30 хв. Стійкий проти змін рН від 2,5 до 12, тому не втрачає інфекційної активності у процесі дозрівання м'яса. В гноївці зали­шається життєздатним 138 діб. Для дезінфекції використовують хлор­амін, хлорне вапно, луг, формальдегід.
Епізоотологія
У природних умовах на везикулярну хворобу хво­ріють тільки домашні та дикі свині незалежно від породи, статі й віку. Джерелом збудника інфекції є хворі та перехворілі тварини, які зали­шаються вірусоносіями 4—6 міс. У навколишнє середовище вірус виділяється із слиною, носовими витіканнями, сечею, фекаліями, вміс­том розірваних везикул. Факторами передачі його є корми, транспорт, м'ясо, незнезаражені продукти забою, об'єкти навколишнього середо­вища, контаміновані вірусом. Поширювати останній можуть люди і шпаки. Основні шляхи зараження свиней у природних умовах — алімен­тарний і через пошкоджену шкіру, в меншій мірі — респіраторний. У неблагополучних господарствах із низькою санітарною культурою за­хворювання може уражувати 100% сприйнятливих свиней, леталь­ність становить 10%.
Групи тварин, що вражаються:
Свинарство

Свіжі обговорення на агро-форумі: Способы переработки молока Розмарин почернел Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Сбор грецких орехов Говядина или свинина?
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.