20 червня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Незаразні / Хірургія - Рани


Пищевая непереносимость гистамина

Рани

Vulnera
Загальна інформація

Рана (Vulnus)- це насильницьке роз'єднання тканин, що супроводжується зяянням, кровотечею і болем. Розрізняють поверхневі, глибокі, проникаючі (у порожнини тіла), наскрізні рани і рани внутрішніх органів. Рана може бути асептичною, забрудненою й інфікованою (гнійною). Зяяння - найбільш специфічний і універсальний симптом рани.

Диференціюють різані, кусані, колоті, забиті, розміжженні, вогнепальні й інші види ран. Вони можуть бути з вузькою і широкою зоною ушкодження тканин.

Етіологія

Рановий процес.

Рановий процес складається з 4 періодів (фаз). Перший період включає утворення рани і ранову кровотечу; при смертельних пораненнях всі інші фази не мають місця.

Другий період - фаза некробіозу і некрозу (загибель нежиттєздатних тканин).

Третій період - фаза самоочищення рани (завдяки ферментолізу, в основному за рахунок руйнування нейтрофілів) і ексудації.

Четвертий період - фаза ранової регенерації (сполучнотканинної і епітеліальної).

 Загоєння ран.

Процес загоєння ран забезпечується дією короткодистантних регуляторів клітинного розмноження . Складний процес загоєння ран обумовлений каскадом міжклітинних взаємодій, що діють за принципами прямого і зворотного зв'язку; він підтримується різними стимулами на рівні цілісного тваринного організму. Не слід також забувати, що в  основі раньової регенерації лежить здатність травмованих судин до росту, що призводить до формування грануляційної тканини при загоєнні  вторинним натягом (sanatio per primam intentionen); «судинні бруньки росту» також утворюються при формуванні первинної біологічної спайки рани в процесі її загоєння первинним натягом - sanatio per secundam intentionen (протягом  7-9 доби).

Загоєння ран вторинним натягом.

 У грануляційній тканині, що утворюється при загоюванні вторинним натягом, розрізняють шість шарів (малюнок 14). Поверхневий лейкоцитарно-некротичнийшар формується в перший-другий день існування рани і зберігається протягом  всього періоду гранулювання. . Цей шар у значній мірі перешкоджає проникненню бактерій у глиб.

Шар судинних петель і дуг, розташовуючись в глибині, являє собою кінцеву ділянку судинного проліферату як основи сполучнотканинної проліферації.

Цей шар є не тільки відповідальним за проростання кровоносних судин, але і служить ареною еміграції, в основному поліморфноядерних лейкоцитів, моноцитів, лімфоцитів, а також ексудації, що сприяє вимиванню мікроорганізмів і дрібних сторонніх предметів.

Шар вертикальних судин  вже на другому тижні загоєння рани по вторинному натягу представляє основну масу грануляційної тканини. Дозріваючий шар. Тут численні стимульовані лімфокінами й іншими короткодистантними стимуляторами росту фібробласти все більше відходять від судинної стінки.

Шар горизонтально розташованих фібробластів характеризується майже повною відсутністю основної речовини і великою кількістю колагенових волокон і їхніх пучків. . Починаючи з третього тижня товщина цього шару поступово збільшується.

Фіброзний (рубцевий) шар залягає в основі грануляційної тканини. Він представлений щільно розташованими один біля одного фібробластами, між якими проходять міцні пучки колагенових волокон, що стягують раньові краї між собою. В міру загоєння рани всі вищерозташовані шари поступово редукуються, залишається тільки цей шар, що формує в остаточному підсумку раньовий рубець.

Сприятливому перебігу процесу загоєння  перешкоджують згустки крові в рані, скупчення ексудату, сторонні тіла, мікроорганізми, девіталізовані тканини, тканинний розпад і раньова інтоксикація, а також складна конфігурація раньової порожнини, особливо наявність «кишень», де затримуються продукти розпаду, і мікроорганізми знаходять сприятливі умови для свого розмноження.

Загоєння первинним натягом.

Процес загоєння рани по первинному натягу є частковим загоєнням рани вторинним натягом, тобто її рубцювання. В зв'язку з вузькою раньовою щілиною всі приведені вище елементи сполучнотканинної регенерації протікають порівняно швидко і закінчуються утворенням дуже тонкого, часто малопомітного рубця (малюнок 16). Якщо по вторинному натягу рани гояться тривалий час (2-8 тижнів і більше), то по первинному натягу рана гоїться протягом  7-8 діб (шиті рани, зокрема  хірургічні).

Загоєння під струпом.

Загоєння під струпом виникає при відсутності вираженого нагноєння, внаслідок висихання ранового ексудату на поверхні рани (частіше за все неглибокої) із перетворенням його в щільну шкірку - струп. При цьому ранова поверхня захищена від механічних впливів, забруднень, інфікування. Загоєння під струпом не являє собою особливого виду регенерації ран. В залежності від характеру рани воно може протікати по первинному або вторинному натягу.

Уповільнення загоєння ран

Уповільнення загоєння ран може бути обумовлено порушеннями обміну речовин (білкового, вуглеводного, жирового, мінерально-вітамінного й ін.), зниженням резистентності, в тому числі імунобіологічної, виснаженням, а також посиленням вірулентності мікроорганізмів на поверхні й у глибині рани. Нерідко рана не гоїться внаслідок наявності в ній сторонніх тіл. Постійний зсув тканинних шарів у зоні рани (звідси значення спокою в процесі регенерації), наявність кишень, заповнених мертвими тканинами, ексудатом і мікроорганізмами, також гальмують процеси загоєння рани.

Регенеративний процес може згасати в ранах із великою і глибокою руйнацією тканин, що настає   в момент травмування або в зв'язку з інфікуванням, а також при множинних пораненнях через неспівпадіння регенеративних можливостей з об'ємом відкритого ушкодження. Довгостроково незагоєні рани ведуть до так званого ранового виснаження, тобто виділення через рани більшої частини пластичних і енергетичних речовин, інтоксикації, не сумісних із життям. Рани можуть бути також джерелом ранового сепсису.

В окремих випадках загоєння рани сповільнюється через виникнення вогнища запалення в підлягаючій кістковій тканині з утворенням фістули (нориці).

Лікування

В свіжих ранах роблять зупинку кровотечі. Проводять клінічне дослідження пораненої тварини і самої рани (оглядом, пальпацією, раньовим зондом, рентгенографією й ін.). Ліквідують забруднення, борються з інфікуванням, частково або цілком усувають зяяння рани, стимулюють регенерацію, забезпечують спокій. У глибоких і складних ранах роблять зондування. В процесі первинної хірургічної обробки, після припинення кровотечі, змазують рану дезінфектантом, видаляють волосся навколо рани, попередньо закривши її тампоном. Тканини в навкруги рани інфільтрують новокаїн-антибіотиковим розчином; при наявності сторонніх предметів, їх видаляють із рани. Припудрюють рану антисептичним порошком і накладають глухий або частковий шов. В останньому випадку застосовують дренажі (трубчасті, полосчаті з поліетиленової плівки й ін.). Рекомендується накладання пов'язки. На 3-4-й день проводять клінічний огляд; якщо рана сильно запалилася, частково або цілком знімають шви і усувають причину, що викликала ускладнення (кровотеча, інфекція й ін.).

Повне висікання рани проводять з метою забезпечення загоєння винятково первинним натягом (через 8 днів). Воно виконується при наявності антисептичної обробки і знеболювання (інфільтраційної анестезії і т.п.), після чого приступають до пошарового вирізання рани, відступивши від її краю на декілька міліметрів; висікання проводять в межах непошкоджених тканин.

Тканини розрізають з таким розрахунком, щоб нова рана мала рівні стінки, а також була асептичною. По ходу операції зупиняють кровотечу. Припудрюють антисептичним порошком, наглухо закривають швами і накладають   пов'язку , що рівномірно давить. Шви видаляють через 8-9 днів.

Часткове висікання рани проводять в зв'язку з розтрощенням її країв, розшаруванням тканин, а також у тих ділянках, де поруч залягають великі судини, нервові стовбури і т.п. Нерідко таку рану попередньо розширюють розрізом (після знеболювання), щоб одержати доступ у глибину. З рани видаляють сторонні тіла, згустки крові, явно нежиттєздатні фрагменти тканин, розсікають стінки кишень, щоб уникнути затримки ексудату і накопичення мікробів, остаточно зупиняють кровотечу, відчищають порожнину рани і після антисептичного припудрювання з'єднують швами (частіше всього валиковими). В нижньому куті рани залишають дренаж, що видаляють на 3-й день. При наявності дуже глибоких кишень для кращого видалення ексудату роблять протиотвори (контрапертури).

Пізня хірургічна обробка на відміну від ранньої, проводиться через декілька днів після поранення. Нерідко її виконують у випадках ускладнення інфекцією, що поширюється тільки в найближчій окружності рани, при відсутності лихоманки, виражених інфільтратів і болючості. Після затухання гострих явищ, не чекаючи самовільного відторгнення девіталізованих тканин, після видалення ексудату і  належної антисептичної обробки, висікають шматки змертвілих тканин, застосовуючи дренажі, накладають частковий шов. Шов, що накладається після згасання гострих явищ, до початку вираженого гранулювання іменують первинно-відстроченим.

Вторинна хірургічна обробка ран проводиться в тих випадках, коли первинною хірургічною обробкою не вдається створити умов, що сприяють успішному загоєнню. При скупченні в рані гною забезпечують його стік, для чого зазвичай видаляють частину швів або подовжують рану розрізом і дренують; при виявленні гнійних кишень роблять контрапертури. Вживають заходів для знищення інфекції. Надалі  нерідко використовують відкритий метод лікування. З утворенням грануляцій накладають шви. Шов, який застосовують для з'єднання країв гранулюючих ран називають вторинним раннім, а шов, що накладається на рану з ознаками інтенсивного рубцювання (рубцеву тканину іноді частково висікають), іменують вторинним пізнім.

Допоміжні способи лікування ран. Хірургічна обробка - основний метод лікування ран; однак на додаток до неї нерідко використовують і різні допоміжні методи. У період самоочищення рани застосовують осмотичний спосіб терапії, вводячи в рану пухкий тампон, змочений гіпертонічним (8-9%) розчином натрію хлориду й ін.; при цьому підсилюється відтік рідин у ранову порожнину, що сприяє звільненню від мікробів і їхніх токсинів. У період гранулювання рани показане застосування рідкої мазі А.В.Вишневського, антисептичні розчини (фурациліну 1:5000 і ін.), мазі і розчини антибіотиків, сульфаніламідів. Процес загоєння ран прискорюють вітамінотерапією (вітаміни А, В і С), застосуванням імуномодуляторів (тімоген у дозі 5 мг/кг і ін.). Н.М.Хомин при відкритому методі лікування ран рекомендує використовувати порошок аеросилу (застосовують й інші сорбенти) на тампоні й антибіотик, розведений 30%-м димексидом (ДМСО), шляхом аплікації тривалістю 15-20 хв.

У період самоочищення рани і початку гранулювання показане використання протеолітичних ферментів - протелін, папаїн, пепсидфаза, профензим, трипсин, хімотрипсин, фібролізин і ін. Їх застосовують у розчиненому вигляді, вводячи через трубчасті дренажі або змочуючи серветки, нерідко в суміші з антибіотиками, новокаїном і ін. Таке лікування сприяє лізуванню тканин, підсилює гранулювання, знищує мікрофлору. У ранню стадію ранового процесу гарний ефект дає УФ-опромінення в еритемних дозах. Вони прискорюють відторгнення змертвілих тканин, припиняють розмноження мікробів, стимулюють регенерацію, посилюючи утворення стійкого тканинного бар'єра. З цією же метою використовують УВЧ, попередньо забезпечивши стік ексудату. Добре себе зарекомендувало опромінення ран гелій-неоновим лазером; рекомендується 8 сеансів лазеротерапії 10-хвилинною експозицією кожна при потужності випромінювання 20 мВт і діаметром лазерної плями 20 мм.В період епітелізації рани застосовують підсушуючі присипки (танноформ, дерматол, вісмут і ін.), змазування 40% цинковою маззю, маззю ундециду, обліпиховою олією, діамантовим зеленим й ін.

Ветсанекспертиза

Ветеринарно санітарна експертиза продуктів забою при ранах. Ветеринарно-санітарній експертизі на ринку піддаються туші, півтуші, четвертини з відбитком ветеринарних клейм (або без них), з наявністю внутрішніх паренхіматозних органів (селезінка, печінка, легені, серце, нирки), а свинина, конина, яловичина і баранина обов'язково з наявністю голови.

 

За відсутності голови або внутрішніх органів тушу поміщають в окрему камеру для тимчасового зберігання, проводять відбір проб і направляють у державну лабораторію ветеринарної медицини для мікробіологічних досліджень. У разі надходження м'яса та інших продуктів забою від двох і більше тварин туші, півтуші, четвертини, внутрішні органи та інші продукти забою повинні бути пронумеровані. За відсутності маркування м'ясо, голови та інші органи підлягають мікробіологічному дослідженню.

 

17.6. М'ясо, інші продукти забою, у т. ч. субпродукти, жир тощо, при підозрі щодо їх якості та безпеки, а також отримані від хворих та підозрілих у захворюванні тварин до продажу на ринку не допускаються.

 

17.7. М'ясо та інші продукти забою, доставлені приватними особами або продавцями будь-яких підприємств і заклеймовані поза ринком (у господарстві, на дільниці ветеринарної медицини тощо), а також імпортовані з інших країн, підлягають повторній ветсанекспертизі. При цьому власник м'яса подає ветеринарний та інші супровідні документи.

 

17.8. М'ясо і м'ясні продукти промислового виготовлення, що пройшли ветсанекспертизу на забійних та м'ясопереробних підприємствах і мають відбитки ветеринарних та товарознавчих клейм, відповідні ветеринарні документи, підлягають ветеринарно-санітарному контролю (огляду), органолептичній оцінці, а за необхідності і лабораторному дослідженню.

 

17.9. Тушки домашньої птиці і пернатої дичини допускають до огляду тільки в цілому вигляді й випатрані. Внутрішні органи, крім кишечнику, повинні бути доставлені для огляду разом із тушкою.

 

17.10. Продукти забою птиці промислового виготовлення, у т. ч. імпортовані, що надійшли на ринок (стегенця, шийки, крила тощо) і мають відповідні ветеринарні документи, а імпортовані - висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, підлягають ветеринарно-санітарному контролю (огляду), органолептичній оцінці, а за підозри щодо їх якості та безпеки - і лабораторному дослідженню у державних лабораторіях ветеринарної медицини.

 

17.11. При доставці на ринок тушок кролів домашнього забою, нутрій і зайців разом з внутрішніми органами, крім кишечнику, на одній із задніх лапок нижче скакального суглоба повинна бути залишена шкурка шириною не менше 3 см.

 

17.12. Готові м'ясні вироби і м'ясні напівфабрикати промислового виробництва (ковбаси, сосиски, сардельки, копченості, шпик тощо), у тому числі в подрібненому і фасованому вигляді, допускають до продажу на ринку в тарі та упаковці, що відповідають вимогам діючої нормативної документації, за наявності документів, які підтверджують їх якість і безпеку у ветеринарно-санітарному відношенні (ветсвідоцтво, ветдовідка тощо), посвідчення про якість. За наявності вивчається і висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи та сертифікат відповідності. Усі вищезазначені м'ясні продукти підлягають ветеринарно-санітарному контролю (огляду, органолептичній оцінці), а за підозри щодо їх якості та безпеки - і лабораторному дослідженню.

 

17.13. М'ясо в тушах, півтушах, четвертинах та інші продукти забою, не продані протягом дня і які зберігалися поза холодильником ринку, на наступний день піддають повторній ветсанекспертизі.

 

Шматки м'яса, які були не продані, зберігають у холодильнику ринку, а якщо вони зберігалися поза межами ринку, до продажу не допускаються.

 

17.14. М'ясо і м'ясні продукти допускаються до продажу відповідно до законодавства України і протягом термінів, визначених для продовольчих товарів, що швидко псуються.

 

17.15. Забороняється реалізація доставленого на ринок м'яса, попередньо розрубаного на шматки, в'яленого, сушеного, а також напівфабрикатів і готових виробів домашнього виготовлення: м'ясного фаршу, котлет, биточків, ковбасних виробів, копченостей, холодців, сальтисонів тощо.

 

17.16. Не допускають до продажу на ринках м'ясо і субпродукти дослідних та лабораторних тварин, тварин-продуцентів і тих, що використовувалися для контролю біопрепаратів.

 

17.17. При доставці для продажу м'яса однокопитих тварин у відповідних ветеринарних документах повинні бути зазначені результати малеїнізації, проведеної не раніше ніж за 3 доби до забою. За відсутності цих результатів м'ясо й інші продукти забою направляють на утилізацію або знищують.

 

17.18. Ветсанекспертизу і санітарну оцінку туш та органів здійснюють відповідно до розділів 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 цих Правил.

 

Перед початком ветеринарно-санітарної експертизи туш і органів великої і дрібної рогатої худоби оглядають селезінку, розрізають, мікроскопують мазок-відбиток з неї, фарбований за Грамом, Ребігером або Ольтом для виявлення збудника сибірки.

 

Ветсанекспертизу м'яса на ринках проводять з обов'язковим розтином усіх доступних (передлопатковий, колінної складки, підколінний, поверхневий пахвовий, зовнішній клубовий, підщелепні, білявушні, медіальні заглоткові) лімфовузлів туші та голови, лімфовузлів і паренхіми внутрішніх органів, а також із розтином жувальних (за необхідності - шийних, грудних, спинних, поперекових, анконеусів і тазостегнової групи) м'язів. За показаннями розрізають та оглядають інші лімфовузли (клубові, поперекові, сідничні).

 

При надходженні солонини та соленого шпику в шматках у ветеринарних документах повинно бути вказано, що продукти отримані від забою здорових тварин.

 

При проведенні ветсанекспертизи солонини досліджують розсіл (прозорість, колір, запах, наявність піни, pH розсолу) і окремо солонину (смак, колір, запах, ослизнення, цвіль, мікроскопія, трихінелоскопія).

 

17.19. Відбір проб для ветсанекспертизи і лабораторних досліджень проводять відповідно до нормативно-правових актів.

 

17.20. М'ясо, субпродукти і сало, що пройшли ветсанекспертизу та визнані придатними до споживання, клеймують відповідно до діючої Інструкції.

 

17.21. М'ясо і м'ясні продукти із закінченим терміном реалізації та за сумнівної свіжості до продажу на ринку не допускаються.

 

17.22. М'ясо і м'ясні продукти, що можуть бути визнані придатними до споживання після знешкодження, до продажу на ринку не допускаються.

 

Знешкодження їх здійснюють на забійних та м'ясопереробних підприємствах та в інших визначених місцях за узгодженням із державною установою ветеринарної медицини.

 

Допускається повернення власнику готових м'ясних продуктів або м'яса після термічного знешкодження без права реалізації, на що складається відповідний акт.

 

17.23. М'ясо та м'ясні продукти, визнані не придатними до споживання, підлягають утилізації або знищенню.

 

Утилізацію або знищення вибракуваних на ринку м'яса і м'ясних продуктів проводить адміністрація ринку з дотриманням ветеринарно-санітарних вимог та під контролем спеціалістів державної установи ветеринарної медицини, про що складається відповідний акт.

 

17.24. Результати ветсанекспертизи м'яса та м'ясних продуктів на ринку реєструють у журналах установленої форми. Ветеринарні свідоцтва та довідки реєструють і зберігають разом із журналами протягом трьох років.

 

Групи тварин, що вражаються:
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
   яєчні кури
   м'ясні кури
   м'ясо-яєчні кури
   індики
   гуси
   качки
   страуси
   перепела
   цесарки
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
   кролі
   лисиця
   норка
   нутрія
   песець
Дрібні домашні тварини
   Коти
   Собаки

Свіжі обговорення на агро-форумі: Выбор зерноуборочного комбайна Болезнь помидоров Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Куплю отходы капельного орошения
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.