|
Ацидоз рубця |
Acidosis rutninis |  |
Загальна інформація
Хвороба, що характеризується нагромадженням у рубці молочної кислоти, зниженням рН рубцевого вмісту, порушенням травлення та ацидотичним станом організму. Дуже поширена у великої рогатої худоби, зустрічається також у овець і кіз. Перебігає гостро й хронічно, ускладнюється румінітом або паракератозом.
|
Етіологія
Причиною хвороби є поїдання великої кількості буряків, особливо цукрових, зернових злакових концкормів (ячмінь, жито та ін.), кукурудзи у стадії молочно-воскової стиглості й качанів, картоплі, меляси та інших кормів, багатих на цукор і крохмаль. Причиною хронічного захворювання є переведення тварин із звичайного на раціон для відгодівлі з високим вмістом концкормів (60—75% за поживністю), згодовування варених кислих кормів (рН 3,5—4,5) з овочевих відходів, кислого жому, барди, силосу з низьким рН.
|
Патогенез
Основою патогенезу ацидозу рубця є нагромадження у його вмісті молочної кислоти, внаслідок чого величина рН знижується до 4—5. Під впливом молочнокислих бактерій руйнуються деякі амінокислоти, утворюються шкідливі протеїногенні аміни (гістамін, тирамін, кадаверин), які надходять у кров і спричиняють різні патологічні реакції в організмі, зокрема асептичне запалення основи шкіри копита (ламініт). У кислому середовищі змінюється епітелій рубця, тобто розвиваються румініт та паракератоз. Через пошкоджений епітелій стінки рубця у кров проникають патогенні мікроби, що призводить до виникнення абсцесів печінки (синдром ацидоз—румініт— ламініт—абсцеси печінки).
|
Симптоми
Гострий ацидоз рубця
розвивається швидко, з характерними ознаками, хронічний — перебігає малопомітно, в
прихованій (субклінічній) формі. Перші ознаки при гострому ацидозі рубця проявляються через 6—12 год
після поїдання корму: спостерігають різке пригнічення, погіршення
апетиту чи відмову від корму, дистонію рубця, тахікардію, тахіпное. Тварини скрегочуть
зубами, важко встають, рухи скуті, болісні.
Носове дзеркало сухе, на язиці є нашарування сірого кольору. Відмічають сильну спрагу, калові маси розріджені або ущільнені. У деяких тварин виявляють брадикардію,
тремор м'язів, тимпанію рубця.
Температура тіла здебільшого у межах 38,5—39,5 °С або дещо підвищена. Надій молока і вміст жиру в
ньому знижуються. Вміст рубця набуває
невластивого кольору й сильного запаху, величина рН зменшується до 4—5 і нижче (норма 6,6—7,2), сечі — до 5,6—6,0. Клінічні симптоми при хронічному ацидозі рубця
нехарактерні: незначне пригнічення, зміни апетиту, гіпотонія та тимпанія рубця,діарея, ознаки ламініту. Хронічний
ацидоз рубця ускладнюється румінітом,
паракератозом рубця, абсцесами печінки, жировим гепато-зом, міокардіострофією, ураженням нирок. |
Лікування
Лікування гострого ацидозу рубця спрямоване на видалення його вмісту, нормалізацію рН рубцевого вмісту, відновлення життєдіяльності корисної та пригнічення розвитку шкідливої мікрофлори рубця, відновлення кислотно-лужної рівноваги в організмі, ліквідацію дегідратації. Промивання рубця дає позитивні результати у перші 12—ЗО год від початку захворювання. Якщо кормові маси неможливо видалити через шлунковий зонд, застосовують румінотомію. Щоб прискорити відновлення життєдіяльності ікрофлори передшлунків, рекомендують вводити 2—3 л вмісту рубця від здорових тварин. Усередину застосовують натрію гідрокарбонат по 100—150 г на 0,5—1 л води 5—8 разів на день. Внутрішньовенно його ін'єктують у формі 4%-го розчину в дозі 800—900 мл. Необхідно також вводити всередину лужну суміш, що складається з натрію і калію гідроокису — по 60 г, натрію двовуглекислого — 600, кальцію вуглекислого -— 1000 г, води — 15 л. Таку суміш використовують за 2—3 прийоми протягом доби до нормалізації рН рубцевого вмісту. Періодично масажують рубець. Після відновлення рН застосовують 2—3 л вмісту рубця від клінічно здорових тварин. Через гільзу троакара в різні шари вмісту рубця вводять 3 л 1%-го розчину калію перманганату; 1,2—2,5 л 8%-го розчину натрію гідрокарбонату. Процедуру повторюють через 3— 4 год.
Для лікування ацидозу рубця у корів ефективним є мацеробацилін ГЗХ в добовій дозі 10—12 г протягом 2—3 днів і більше. Показані серцеві, румінаторні й проносні засоби, які використовують при атонії та гіпотонії передшлунків.
|
Профілактика
Не слід допускати поїдання великої кількості кормів, багатих на крохмаль і цукри. Кормових буряків потрібно згодовувати не більше 25 кг, цукрових — 10 кг на добу за 2—3 прийоми. В раціоні тварин вміст цукру повинен становити 4,5—5 г/кг маси тіла. Для профілактики ацидозу рубця у корів запропоновано препарат мацеробацилін. Його в дозі 0,3 г на 100 кг маси тіла дають із концентрованими або іншими кормами один раз на добу протягом 30—60 днів. Інші ферментні препарати (амілосубтилін, протосубтилін, пектофое-тидин) згодовують із кормом з розрахунку 0,3—0,5 г на 1 к. од. раціону протягом 30 днів, вівцематкам амілосубтилін ГЗХдають у дозі 0,05 г на 1 кг маси тіла.
| Групи тварин, що вражаються: Скотарство Вівчарство
| Пищевая непереносимость гистамина
|