16 грудня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Незаразні / Внутрішні (терапія) - Гнійний гепатит


Пищевая непереносимость гистамина

Гнійний гепатит

Hepatitis suppurativa
Загальна інформація
Гнійний гепатит характеризується утворен­ням поодиноких або множинних абсцесів у паренхімі печінки, пору­шенням її функцій. Оскільки запальний процес перебігає локалізовано, захворювання називають абсцеси печінки. Найчастіше зустрічаються при відгодівлі великої рогатої худоби як наслідок румініту (синдром румініт-ламініт-абсцеси печінки).
Етіологія
Причиною абсцесів є паличка некрозу, рідше — стафіло- і стрептококи, псевдомонади, клостридії. Сприяють розвитку абсцесів печінки у молодняку морфологічні та функціональні зміни в передшлунках, які виникають внаслідок використання гранульованих комбікормів із високим вмістом концкормів (70—80% за поживністю), при переважному згодовуванні барди, жому, недостатній кількості клітковини і соковитих кормів. У деяких випадках абсцеси печінки можуть виникати як ускладнення травматичного ретикулоперитоніту, проникаючих ран печінки (травматичні абсцеси), ехінококозу, уберкульозу, гнійного холангіту і холециститу (холангіогенні абсцеси), гнійних запальних процесів в інших ділянках тіла (омфалофлебіт, гнійне запалення легень, виразковий ендокардит, гнійний мастит та ендометрит).
Патогенез
Вирощування й відгодівля молодняку гранульованим комбікормом із високим вмістом концентрованих кормів при недостатній кількості грубих (клітковини 10—13% в 1 кг сухої речовини раціону) і соковитих призводять до значних фізико-хімічних та мік­робіологічних змін у передшлунках: підвищується вміст летких жир­них кислот (ЛЖК), утворюється велика кількість молочної, що спричиняє зменшення величини рН вмісту рубця до 5—б; зменшується кількість інфузорій. Ці зміни зумовлюють розвиток хронічного ру­мініту. Мікрофлора через пошкоджені стінки рубця потрапляє в печінку, спричиняючи розвиток абсцесів і порушення усіх функцій печінки, у тому числі білоксинтезувальної та жовчовидільної.
Симптоми
Загальний стан тварин задовільний і лише при значно­му ураженні печінки абсцесами — пригнічений молодняк відстає у рості. Температура тіла в період розвитку абсцесів може бути підвищеною, а при сформованих — у межах норми. Апетит збережений, у більшості тварин спотворений смак. Жуйка рідка, коротка. Скорочен­ня рубця нечасті, слабкої сили. Печінка збільшена, виходить за задній край 13-го ребра на 3—8 см і опускається від поперечно-реберних відростків поперекових хребців на 6—12 см, пальпується в правій голодній ямці. У 12-му міжреберному проміжку зона притуплення печінки опускається на 4—8 см нижче від лінії маклака і проектується на середину лопатки або навіть нижче, в 10—11-му зона притуплення печінки збільшена до 15—20 см у третини бичків. При дослідженні крові виявляють помірний лейкоцитоз, нейтро-філію з простим зрушенням ядра, олігохромемію і гіпохромію, під­вищення вмісту білірубіну, в основному кон'югованого, гіпоальбу­мінемію. У сироватці крові зменшена кількість вітаміну А, 25-гідроксихолекальциферолу та токоферолу, підвищена активність трансфераз. У жовчі знижується концентрація холатів.
Патологічні зміни
Печінка збільшена, масою 6—12 кг, нерів­номірно забарвлена у жовтий, сіро-коричневий кольори з жовтуватим від­тінком, пронизана сполучною тканиною. В печінці знаходять абсцеси — поо­динокі (1—5) діаметром від 5 до 20 см або множинні (10—15, інколи кілька десятків і сотень), значно менших розмірів — від 2 до 5 см.
Діагноз
Враховують структуру раціону, симптоми, результати лабораторного дослідження вмісту рубця (зниження рН, наявність мо­лочної кислоти) та крові (лейкоцитоз, нейтрофілія, підвищення ак­тивності трансфераз, зменшення кількості альбумінів, позитивні результати колоїдно-осадових проб). Диференціюють інші хвороби печінки. Гострий паренхіматозний гепатит характеризується підви­щенням (на 1—2 °С) температури тіла й активності трансфераз (у З—10 разів) при незначному збільшенні ділянки притуплення пе­чінки. При хронічному гепатиті гепатомегалія малохарактерна. Ци­роз печінки, на відміну від гнійного гепатиту,частіше зустрічається у молодняку при жомовій відгодівлі. Ділянка притуплення печінки при перкусії безболісна, активність ACT не підвищена. Гепатоз можна диференціювати за результатами перкусії ділянки печінки (болісність не виявляється) та морфологічного аналізу крові (лейкоцитоз і нейтрофілія не характерні).
Профілактика
Дотримання структури раціону (частка концкормів не повинна перевищувати 40%), уведення до його складу сінажу, силосу і сіна.
Групи тварин, що вражаються:
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
   кролі
Дрібні домашні тварини
   Коти
   Собаки

Свіжі обговорення на агро-форумі: Что лучше посеять на земле, которая долгое время не обрабатывалась Вентиляция на складе Продам Ялтинский лук Жатка для уборки подсолнечника Сульфат Аммония
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.