20 вересня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Незаразні / Внутрішні (терапія) - Гепатит


Пищевая непереносимость гистамина

Гепатит

Hepatitis
Загальна інформація
Гепатит— запалення печінки, яке характеризується ексудативними і проліферативними процесами у стромі органу, альтеративними (дистрофічними, некротичними й атрофічними) змінами гепатоцитів, супроводжується порушенням обміну речовин, функцій нервової, серцево-судинної та травної систем. За перебігом розрізняють гострий (паренхіматозний) і хронічний гепатити. При гострому перебігу хвороби найбільш виражені дистрофічні й некротичні зміни в паренхімі печінки, а при хронічному — у стромі органу посилюють­ся проліферативні процеси, паренхіма зазнає атрофічних змін.
Етіологія
Гепатит найчастіше є наслідком гостро або хронічно перебігаючих інфекційних (колібактеріоз, сальмонельоз, лептоспіроз), незаразних (гастрит, гастроентерит, метрит, мастит) і паразитарних (фасціольоз, дикроцеліоз, тейлеріоз, еймеріоз кролів, балантидіоз) хвороб. Часто викликається різними отрутами: пестицидами, міддю, миш'яком, карбону тетрахлоридом, мікотоксинами, соланіном, алкалоїдами, зіпсованими кормами. В етіології вірусного гепатиту собак, хутрових звірів, каченят домінуючу роль відіграють віруси. У новона­роджених телят і поросят може виникати аутоімунний гепатит. Хро­нічний гепатит є наслідком перенесеного тваринами гострого гепатиту або хронічної інтоксикації.
Патогенез
Бактерії, віруси, хламідії, токсини грибів, кормів, пес­тициди, аутотоксини, які утворюються при ураженні шлунка та ки­шечнику, діють безпосередньо на клітини печінки й спричиняють їх дистрофію, некроз і аутоліз. З них вивільнюються ферменти, гістамін, гепарин, серотонін, які зумовлюють ексудативні та проліферативні процеси у стромі печінки. Внаслідок альтерації печінкових клітин порушуються функції печінки, всі види обміну речовин, розвиваються гепатогенна інтоксикація, внутрішньопечінковий холестаз і холемія, що призводить до порушення функцій центральної нервової, травної та серцево-судинної систем.
Симптоми
Симптоми гепатиту часто спостерігаються на фоні основного за­хворювання, тому вони залишаються нечітко вираженими. При гост­рому перебігу температура тіла підвищена, загальний стан пригні­чений, апетит погіршений. Уже на початку захворювання виникає дистонія передшлунків. Стадія розпалу характеризується зменшенням частоти пульсу у великої рогатої худоби до 42—48 ударів за 1 хв. Тони серця послаблені, другий тон розщеплений або роздвоєний. Гіпотонія передшлунків прогресує. Перистальтика кишечник посилена, кал по­гано сформований, єіро-глинистого кольору, зі слизом і неперетравленими частинками корму, інколи щільний. Печінка трохи збільшена, ділянка перкусії болісна. Перед загибеллю у тварин з'являються судо­ми, різко виражене пригнічення, розщеплення та роздвоєння другого тону, анорексія, ознаки паренхіматозної жовтяниці, кал рідкий, сірого або глинистого кольору. Гострий гепатит супроводжується підвищен­ням у 3—10 разів активності аспарагінової трансферази (ACT), печін­кової фракції лактатдегідрогенази (ЛДГ), гамма-глутамілтрансферази (ГГТ). Зменшується виділення жовчі й знижується концентрація в ній жовчних кислот. Симптоми хронічного гепатиту: температура тіла у нормі, дистонія передшлунків, пронос або запор. Кон'юнктива анемічна і рідко іктерична, печінка незначно збільшена. Виявляють диспротеїнемію, рід­ше— гіперпротеїнемію, підвищення у 2—3 рази активності ACT і АЛТ.
Патологічні зміни
При гострому перебігу печінка від темно-червоного (застій крові) до сіро-коричневого та сіро-жовтого кольорів, може збільшуватися, набувати в'ялості, містити крововиливи (вірусний гепатит ка­ченят). Хронічний перебіг гепатиту супроводжується вогнищевим або ди­фузним розростанням сполучної тканини, консистенція печінки щільна, у свиней посилюється рисунок часточкової будови, в інших випадках цього не відмічають.
Діагноз
Діагноз ставлять на основі анамнезу, клінічних симптомів та за ре­зультатами лабораторного дослідження крові (лейекоцитоз, нейтрофілія, гіпоальбумінемія, значне підвищення активності ACT, білірубінемія за рахунок збільшення обох фракцій). Диференціюють абсцедуючий гепатит і гепатодистрофію. При гнійному гепатиті виявляють значне збільшення печінки, гіпоальбумінемію й незначне підви­щення активності трансфераз (у 1,5—2 рази), гарячка та брадикардія не характерні. При хронічному гепатозі не спостерігають гарячки, лейкоцитозу, болісності.
Лікування
Враховують етіологію гепатиту. При інфекційній засто­совують сульфаніламіди, антибіотики, специфічні гіперімунні сироватки та гамма-глобуліни, інтерферон, токсичній — антидоти. У всіх випадках обмежують даванки кормів із надлишковим вмістом жирів, віддають перевагу тим, які багаті на вуглеводи (вітамінне сіно, сінаж, злакові концкорми, кормові буряки, морква, турнепс і картопля). У пасовищний період згодовують зелені корми. М'ясоїдним дають від­варене м'ясо, рибу, сир, картопляну та вівсяну каші. Медикаментозне лікування гострого гепатиту має бути спрямова­ним на відновлення обміну речовин у гепатоцитах, і лише пізніше призначають засоби, що стимулюють жовчовиділення. Застосовують глюкозу у 10—20%-й концентрації разом з аскорбіновою кислотою, вітамін Ві або кокарбоксилазу, токоферолу ацетат, препарати вітамінів К, С, A, D, ліпотропні речовини: холіну хлорид, метіонін, ліпомід, вітамін U(метилметіонінсульфонію хлорид). При зниженні інтенсив­ності запальної реакції, а також при хронічному гепатиті вводять гексаметилентетрамін у дозі 20 мг/кг маси внутрішньовенно, інсулін — підшкірно по 0,2—0,3 ОД/кг маси у поєднанні з внутрішньовенним ін'єктуванням глюкози; магнію сульфат —усередину по 50—70 г великим тваринам і по 5—10 г свиням; карловарську сіль (відповідно 20—30 і 2—5 г), дехолін і хологон усередину по 6—12 мг/кг.
Профілактика
Не допускають використання недоброякісних кормів.
Групи тварин, що вражаються:
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
   кролі
Дрібні домашні тварини
   Коти
   Собаки

Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Трансгенные козы Коптильные палочки Чем лучше отмывать свинарник? Сосед-захватчик
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.