20 вересня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Незаразні / Внутрішні (терапія) - Сечокам'яна хвороба


Пищевая непереносимость гистамина

Сечокам'яна хвороба

Urolithiasis
Загальна інформація
Захворювання, що характе­ризується порушенням обміну речовин в організмі й супроводжується утворенням та відкладанням сечових каменів, які можуть локалізува­тися у нирках, сечоводах, сечовому міхурі та сечівнику. Частіше хво­ріють вівці, хутрові звірі (норки), кішки, собаки деяких порід, велика рогата худоба. Особливо схильні до захворювання коти перської поро­ди, зокрема кастрати другого-третього років життя. Серед собак сечо­кам'яна хвороба трапляється переважно у далматинських догів, такс, пуделів, карликових пінчерів, шнауцерів, пекінесів, фокстер'єрів, мальтійських болонок, спанієлів і собак хондродистрофічних порід.
Етіологія
Захворювання поліетіологічної природи оскільки існують певні особливості в годівлі тварин різних видів. Серед причин уролітіазу у самців такс — порушення обміну цистин) у долматинських догів — порушення фосфорно-кальцієвого обміну внаслідок геперпаратиреоїдизму. У котів частіше виникають два типи каменів: струвіти (складають­ся з магнію й амонію фосфату) та оксалати (кальцію оксалат). Однією з причин уролітіазу у них є згодовування сухих кормів, виготовлених з порушенням рекомендованої рецептури, тобто коли корм не підтри­мує рН у межах від 6,0 до 6,5 і містить багато солей, які виділяються через нирки. Сприяють утворенню каменів у котів анатомічні ано­малії, інфекції сечовивідних шляхів, стреси, новоутворення. У сільськогосподарських тварин до причин уролітіазу відносять порушення обміну речовин, зокрема сольового і нуклеотидного та кислотно-лужної рівноваги. Ензоотичний уролітіаз виникає у міс­цевостях, де грунти багаті на солонець, а питна вода характери­зується високим вмістом мінералів, зокрема кальцію і магнію. Над­лишок кальцію у сечі спостерігають при порушенні його обміну наслідок гіперфункції прищитоподібних залоз, cтеодистрофії, трав­мах кісток. Сприяє утворенню каменів застій сечі, коли виникають морфо­логічні зміни (стриктури, стенози чи гіпертрофічні розрощення, які уповільнюють течію і надовго затримують сечу, створюючи умови для кристалізації солей. Важливе значення в розвитку уролітіазу мають порушення секреції й реабсорбції складових елементів сечі в нирках, запальні процесі в останніх, які спричиняють зміни ниркової паренхіми і слизової оболонки ниркової миски з наступним розвитком піє­лонефриту. Деякі мікроорганізми (протей, стафілокок) розщеплюють сечовину сечі, що призводить до її олужнення і випадання в осад солей— фосфатів. Таким чином, інфекція є одним із провідних місцевих фак­торів утворення каменів.
Симптоми
При травмуванні нирки гострим каменем спостерігаються позиви до діурезу, сеча виділяється краплями, з домішками. Згодом з'являються симптоми гострого нефриту. У разі подразнення каменем сечового іхура приступи колік загострюються, збільшується гематурія, при ктальному дослідженні міхура виявляють болючість. У випадку закупорення сечовивідних шляхів хвороба проявляється іадою: сечові коліки, порушення акту сечовиділення й зміна складу. Приступи сильного неспокою настають раптово. Хворі тварини швидко встають, переступають тазовими кінцівками, приймають позу для сечовиділення. Частота пульсу дихання зростає, температура тіла може підвищуватися до субфеб-ильної. Приступи колік тривають кілька годин, а між ними тварини пригнічені, лежать, піднімаються важко, обережно, згорбивши спину. Сечовиділення часте й болюче. Сеча виділяється іззатрудненням, невеликими порціями і навіть краплями. При повній непрохідності Уретри розвивається ішурія, сечовий міхур збільшений і протягом 48 год у дрібних тварин виникає постренальна уремія. У кішок повного закупорення уретри не буває. У них спостерігаються гематурія, болісне виділення сечі слабким струменем або краплями (странгурія), Утруднення сечовиділення (дізурія), яке супроводжується сильним скороченням черевного пресу. Пальпація нирок і сечового міхура бо­люча. У дрібних тварин через черевну стінку, а у великих ректально можна промацати у сечовому міхурі камені. У самців камінь защемлюється у кінцевій частині тазового відділу уретри поблизу сідничної вирізки. У собак настає раптовий парез тазових кінцівок, проявляється больовий синдром. В уретрі можна виявити камінь у вигляді щільного Утворення. Катетеризація сечового міхура неможлива. Cеча мутна, з домішками сечового піску, який швидко випадає в осад. Колір її темний з червонуватим відтінком (макрогематурія), в осаді — еритроцити, часто — лейкоцити, епітеліальні клітини нирок, канальців або сечового міхура. У собак і кішок сеча лужної, зрідка нейтральної та кислої реакції.
Діагноз
Діагноз при виражених клінічних ознаках ставлять на основі симп­томів (неспокій, позиви до діурезу, ішурія), дослідження сечі (зміни рН, кольору, прозорості, наявність клітин в осаді).
Лікування
У дрібних тварин лікування оперативне. При відсут­ності больового синдрому згодовують рідкий корм, сіно, коренеплоди, м'ясоїдним обмежують даванки м'яса. При уратних каменях призна­чають уродан. Непрохідність Сечовивідних шляхів може виникати внаслідок спазму гладеньких м'язів. У цих випадках використовують спазмолітичні засоби: атропіну сульфат і папаверину гідрохлорид (підшкірно), ношпу (внутрішньом'язово), спазмолітин, спазмалгон, спазган, баралгін (всередину). Паралельно призначають седативні (ро-ватин, роватинекс, енатин, хлоралгідрат, бромкамфору, розчин магнію сульфату) й аналгетики (анальгін, амідопірин, аспізоль, аспірин, пара-цетамол, седальгін та ін). Застосовують тепло на ділянку нирок, попе­рекову новокаїнову блокаду. Якщо сечові камені після застосування спазмолітиків не відходять, то їх рекомендують змістити. У разі не­прохідності уретри вводять гумовий катетер до місця непрохідності й зрошують слизову оболонку олією чи розчином новокаїну, при непрохідності сечоводів у великих тварин рекомендують їх масаж через пряму кишку. Після відновлення прохідності сечових шляхів призначають речовини, що нормалізують рН сечі, сечогінні, анти­мікробні препарати. Як сечогінні засоби використовують ті ж самі рослини, що й при уроциститі. Собакам і кішкам призначають березовий сік, при затриманні сечі — настій з коренів хрону, цикорію, насіння кропу. Сік хрону Собакам дають по 1/3 чайної ложки, настій— по одній чайній (малим) чи одній десертній (великим) — 3—4 рази на добу.
Профілактика
Грунтується на запобіганні зневодненню, хвороб нирок, сечовивідних шляхів та обміну речовин, своєчасному напу­ванні тварин, збалансованій годівлі. У кішок для утворення ненасиченої сечі необхідно застосуванням дієтопрофілактики знизити рН сечі до 6,0—6,5, збільшити діурез, зменшити відносну густину (менше 1,035); обмежити вживання з кормом магнію до 20—40 мг, фосфору — до 125—250 мг на кожні 100 ккал обмінної енергії корму.
Групи тварин, що вражаються:

Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Трансгенные козы Коптильные палочки Чем лучше отмывать свинарник? Сосед-захватчик
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.