15 червня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Незаразні / Внутрішні (терапія) - D-гіповітаміноз


Пищевая непереносимость гистамина

D-гіповітаміноз

D-hypovitaminosis, Rachitis
рахіт
Загальна інформація
Це захво­рювання молодняку тварин, що має хронічний перебіг, зумовлене розладом D-вітамінного і фосфорно-кальцієвого обмінів речовин. Характеризується порушенням утворення кісткової тканини та її кальцифікації з наступними функціональними змінами різних систем. Хво­ріє молодняк усіх видів, особливо при інтенсивному рості. В умовах безвигульного утримання тварин рахіт спостерігають у будь-яку пору року.
Етіологія
Рахіт може бути природженим і набутим. Природже­ний в свою чергу буває генетично зумовленим і наслідком порушень мінерально-вітамінної годівлі маточного поголів'я. Набутий рахіт розділяють на первинний і вторинний (ендогенний). Основні причини первинного рахіту: недостатня інсоляція при безвигульному утриманні молодняку, недостатнє надходження вітаміну D2 з кормами (сіно, сінаж, силос, солома). В 1 кг сіна природного висушу­вання, заготовленого в сонячну погоду, міститься 300—600 МО ерго­кальциферолу, а в похмуру — лише 100—250, у силосі з трави і кукурудзи—відповідно 60—100 і 0—ЗО МО. У собак і хутрових звірів D-гіповітаміноз виникає при утриманні на раціоні, в якому відсутні препарати вітаміну D, риб'ячий жир і печінка. Причиною рахіту є нестача кальцію і фосфору або порушення оптимального співвідно­шення між ними в раціоні молодняку. Сприяють його розвитку неста­ча вітаміну А, цинку, марганцю, міді, кобальту. Основними причинами ендогенного D-гіповітамінозу є порушення обміну вітаміну D внаслідок патології печінки і нирок; погіршення засвоєння кальцію, фосфору, вітаміну D при гастроентериті будь-якої етіології, хворобах печінки; порушення функцій щитоподібної та прищитоподібної залоз.
Патогенез
Нестача в раціоні кальцію, фосфору, вітаміну зни­ження синтезу холекальциферолу та його біологічно активних мета­болітів при захворюваннях печінки і нирок призводить до погіршення засвоєння макроелементів у тонкому відділі кишечнику і порушенню осифікації кісткової тканини. М'які кістки не витримують навантаження, діафізи трубчастих кісток викривлюються, епіфізи розширюються. Під впливом м'язів плечового пояса стернальні кінці ребер розширюються, грудна клітка стає вузькою, що зменшує екскурсію легень та діафрагми і веде до зменшення дихальної ємності легень, розвитку пневмоній.
Симптоми
Рахіт перебігає на початку в прихованій, субклінічній, а потім у клінічно вираженій формах. Субклінічний перебіг характе­ризується неспецифічними симптомами: погіршується апетит, спотво­рюється смак (алотріофагія), шкіра стає сухуватою, малоеластичною, волосяний покрив — тьмяним, затримується зміна зубів. Знижується тонус скелетних м'язів, внаслідок чого постерігається атонія кишеч­нику, напруженість рухів та часте переступання кінцівками, збіль­шення об'єму черева. У деяких поросят можуть наставати судоми — тетанія. Характерним є підвищення активності лужної фосфатази на початку хвороби у синовіальній рідині, а дещо пізніше — в сироватці крові, у частини молодняку (20—30%) знижується вміст загального кальцію та неорганічного фосфору. У подальшому тварини залежуються, погано піднімаються, з'яв­ляється викривлення кісток кінцівок, потовщення суглобів, деформація хребта, грудної клітки, лицевих кісток черепа. Залежно від вираженості клінічних симптомів розрізняють легкий, середній та тяжкий ступені D-гіповітамінозу.
Діагноз
Розпізнавання хвороби на стадії деформації кісткової тка­нини не викликає утруднень. Виявлення прихованого перебігу рахіту здійснюється комплексно з урахуванням умов утримання тварин, годівлі, результатів дослідження. Необхідно визначати лужну фосфатазу, підвищення активності якої у синовії та сироватці крові дає змогу виявити прихований перебіг рахіту за 4—6 тижнів до появи клінічних ознак. Максимальна активність ферменту у здорових телят — 5—б одиниць на 100 мл (за методом Боданські), поросят — 7, курчат — 10—12. На'більш пізніх стадіях розвитку рахіту в сироватці крові знижується вміст загального кальцію до 1—9 мг/100 мл (1,75— 2,25 ммоль/л) проти 10—12,5 у нормі (2,5—3,12 ммоль/л) та неор­ганічного фосфору до 2,5—4 мг/100 мл (0,80—1,3 ммоль/л) проти норми 5—7,5 мг/100 мл (1,6—2,6 ммоль/л).
Лікування
В сонячні дні організовують моціон на вигульних май­данчиках, у зимовий період ультрафіолетове опромінення. Після аналізу рівня мінеральної годівлі та визначення вмісту кальцію і фосфору в крові до раціону додають добавки макро- та мікроелементів, внутрішньовенно вводять фосфосан (по 0,1—0,2 мл/кг маси), кальцію хлорид, глюкал, камагсол, кальцію бороглюконат, кальцимаг, внутрішньом'язово — кальцію глюконат, броваглюкін, кальфосет (15—20 мл на 100 кг маси тіла). Препарати вітаміну D застосовують парентераль­но — відехол, тривіт, тетравіт, інсолвіт, декавіт, урзовіт або орально в складі преміксів та з молоком — відеїн D3 (в 1 г міститься 200 тис. МО холекальциферолу), польфамікс, олійні розчини вітаміну D, суміші жиророзчинних вітамінів, кормові дріжджі, збагачені ергокальцифе­ролом. Лікувальні дози залежать від забезпеченості тварин кальцієм і фосфором, співвідношення між ними, функціонального стану печінки та нирок. При парентеральному введенні доза холекальциферолу ста­новить 100—150 МО на 1 кг маси, при оральному — 200—250. Водо­розчинний препарат холекальциферолу — ліповід вводять телятам по 1000—1500, поросят — 4000 МО на 100 кг маси тіла. Для досягнення максимального ефекту при лікуванні та профілактиці D-гіповітамі­нозу препарати холекальциферолу застосовують на фоні збалансова­них, з оптимальним співвідношенням кальцію і фосфору раціонів.
Профілактика
Профілактика рахіту грунтується на використанні раціонів, зба­лансованих за вмістом кальцію, фосфору, вітаміну D мікроелементів, протеїну, та проведенні активного моціону. Влітку тварин утримують на вигульних майданчиках, а в стійловий період у приміщеннях уста­новлюють штучні джерела ультрафіолетового опромінення. Потребу D, яка для молодняку великої рогатої худоби стано­вить 20—30 МО на 1 кг маси, для поросят — 500—600 МО на добу, ягнят і молодняку на відгодівлі — 300—500 МО, задовольняють згодо­вуванням сіна та силосу доброї якості. До складу преміксів і комбі­кормів вводять відеїн-Вз, опромінені дріжджі, олійні концентрати та інші препарати вітаміну.
Групи тварин, що вражаються:
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Конярство

Свіжі обговорення на агро-форумі: Болезнь помидоров Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Куплю отходы капельного орошения Заболела клубника
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.