20 червня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Незаразні / Внутрішні (терапія) - Йодна недостатність


Пищевая непереносимость гистамина

Йодна недостатність

Загальна інформація
Йодна недостатність характеризується порушенням функцій щи­топодібної залози, серцево-судинної та нервової систем, різних видів обміну речовин. Хворіють тварини різних видів у біогеохімічних зо­нах і провінціях.
Етіологія
Найчастіше розвивається абсолютна йодна недостат­ність. Дефіцитними щодо вмісту йоду є грунти й водні джерела за­хідної та північно-східної зон. Рідше спостерігається відносна йодна недостатність, зумовлена наявністю антагоністів йоду, зокрема каль­цію, марганцю, свинцю, фтору, брому.
Патогенез
Йод входить до складу гормонів щитоподібної залози — тетрайодтироніну (тироксину) та трийодтироніну, які регулюють ос­новні види обміну речовин в організмі, ріст і розвиток тварин. Тому патогенез при недостатності йоду залежить від функціонального стану щитоподібної залози.
Симптоми
У великої рогатої худоби йодна недостатність прояв­ляється здебільшого гіпофункцією щитоподібної залози й рідше — її гіперфункцією. При гіпотиреозі тварини низькорослі, характерні ено­фтальм, брадикардія, мікседема, сухість і підвищена складчастість шкіри, затримка линяння, своєрідна кучерявість, ріст грубого довгого волосу на шиї, холці, між рогами у вигляді гриви й чубка, алопеції в ділянці шиї, попереку.
Діагноз
Діагноз ставлять з урахуванням біогеохімічної ситуації, аналізу раціонів на вміст йоду, йогосинергістів і антагоністів, клінічних симп­томів та результатів лабораторних досліджень. У сироватці крові ви­значають вміст загального та зв'язаного з білками йоду (ЗБИ), гор­монів щитоподібної залози.
Лікування
Використовують препарати йоду: кайод, амілойодин. Добові дози кайоду (таблетки) на одну тварину, коровам сухостійного періоду і лактуючим — від 2 до 5, бугаям-плідникам на 200 кг маси тіла — 1. Гормональні препарати застосовують залежно від функ­ціонального стану щитоподібної залози.
Профілактика
Раціони приводять у відповідність з потребами тва­рин у йоді та його синергістах — кобальті, міді, цинку, марганці. На 1 кг сухої речовини корму в раціонах корів і бугаїв-плідників має бути 0,3—0,6 мг йоду, молодняку до 6-місячного віку — 0,3—0,6; свинома­ток — 0,4—0,5; поросят — 0,2—0,3; овець дорослих — 0,2—0,6. У раціони включають йодовану сіль, у 1 т якої міститься 25 г калію йодиду.
Групи тварин, що вражаються:
Свинарство
Скотарство
Вівчарство

Свіжі обговорення на агро-форумі: Выбор зерноуборочного комбайна Болезнь помидоров Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Куплю отходы капельного орошения
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.