20 вересня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Незаразні / Внутрішні (терапія) - В12-гіповітаміноз


Пищевая непереносимость гистамина

В12-гіповітаміноз

B12-hypovitaminosis
Недостатність ціанокобаламіну
Загальна інформація
Характеризується прогресуючою анемією, затримкою росту, схудненням. Хворіють хутрові звірі, свині, рідше телята, ягнята, ло­шата. Дорослі тварини за наявності в раціонах достатньої кількості кобальту й білка, нормальній функції травного каналу повністю забезпечують себе ціанокобаламіном за рахунок мікробного синтезу у пе­редшлунках і товстому кишечнику. У тварин з однокамерним шлунком мікробний синтез не задовольняє їхньої потреби, тому свині, птиця, собаки та хутрові звірі потребують додаткового надходження вітаміну з кормом. Норки, лисиці й песці споживають м'ясні та рибні продукти, багаті на вітамін В12, тому у них частіше спостерігають ендогенну недостатність ціанокобаламіну. Кролі, корм яких не містить вітаміну, свою потребу в ньому задовольняють за рахунок мік­робного біосинтезу в кишечнику і копрофагії.
Етіологія
Захворювання у поросят, телят, лошат, козенят і ягнят виникає при недостатньому надходженні ціанокобаламіну з кормами (молоком), ранньому відлученні поросят від свиноматки, у хутрових звірів і собак — при нестачі в раціоні м'ясних кормів, особливо пе­чінки, нирок, серця, оскільки мікробний синтез ціанокобаламіну у них обмежений. У дорослої птиці ознаки вітамінної недостатності проявляються у разі годівлі її рослинними кормами та утриманні в клітках на сітчастій підлозі, коли вона не має змоги поїдати екскременти. Ендогенний В-гіповітаміноз розвивається при хронічному гастриті, виразках шлунка, ентероколіті, пригніченні мікробного синтезу в кишечник. У внаслідок безконтрольного застосування антибактеріаль­них засобів, при хворобах печінки, яка є депо вітаміну і місцем біосин­тезу активної форми ціанокобаламіну — кобамідних ферментів.
Патогенез
Ціанокобаламін стимулює еритропоез, впливаючи на перетворення фолієвої кислоти у тетрагідрофолієву, яка прискорює дозрівання еритроцитів. При нестачі ціанокобаламіну цей процес по­рушується.
Симптоми
Симптоми при недостатності ціанокобаламіну подібні до описа­них при захворюванні на гіпокобальтоз: анемія видимих слизових оболонок, спотворення смаку, зниження вгодованості і продуктивності. Шкіра втрачає еластичність, стає сухою, лущиться. Вияв­ляють міокардоз, гіпотонію передшлунків, атаксію, гіпестезію. У хутрових звірів-погіршується апетит, розвивається В12-фолієводе­ фіцитна анемія, у приплоді збільшується кількість мертвонароджених щенят.
Діагноз
Діагноз ставлять з урахуванням біогеохімічної ситуації (кобальту в грунті менше 2,5 мг/кг), результатів аналізу раціону на вміст кобальту і ціанокобаламіну, характерних симптомів та результатів лаборатор­ного дослідження крові (олігоцитемія, олігохромемія, зменшення вмісту кобальту). Вміст ціанокобаламіну в жовтках яєць має бути не нижчим 8 мкг/кг, при Віг-Ршовітамінозі його рівень знижується до 1,8 мкг/кг. Уточнюють діагноз за лікувальним ефектом.
Лікування
Ціанокобаламін вводять внутрішньом'язово в дозах: поросятам-сисунам — 25—30 мкг; відлученим поросятам — 50—100; свиноматкам — 500—1000; телятам — 100—200 мкг на одну голову; хутровим звірям — 10—15 мкг на 1 кг маси тіла. Ін'єкції вітаміну здійснюють протягом 10—14 днів підряд або через день. Застосовують сирепар, вітогепат, камполон і антианемін. До комбікормів птиці додають кобальту хлорид у дозі 10 мг на І кг, пропіоново-ацидофільну бульйонну культуру — на 1000 курчат протягом 4—5 днів, потім роблять перерву на 20—30 днів і лікування повторюють. ПАБК поросятам застосовують у дозі 30 мл, свиномат­кам — 50, телятам — 50—100 мл.
Профілактика
Згодовують корми, багаті на ціанокобаламін: моло­ко, молочну сироватку, м'ясо-кісткове та рибне борошно, сухе знежи­рене молоко. Хутровим звірам і собакам дають м'ясо, печінку й моло­ко. До складу комбікормів вводять кормовий концентрат вітаміну В12(КМБ-12) із вмістом у 1 кг 100—150 мг вітаміну В12, коензим Ві2, джерелом якого є біомаса пропіоновокислих бактерій, із вмістом у 1 кг 900—1600 мг кобаломідного коферменту. З профілактичною метою застосовують також фолієву кислоту, солі кобальту. Аналізують раціон на вміст кобальту та вітаміну В12. Оптимальна потреба поросят у ціанокобаламіні становить 20—25, свиноматок — 25—30, птиці всіх видів і вікових груп — 25, телят — 40 мкг на 1 кг сухої речовини корму. Норкам рекомендується згодовувати 5, лиси­цям і песцям — 10 мкг вітаміну В2 на 1 кг маси тіла.
Групи тварин, що вражаються:
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
   кролі
   лисиця
   норка
   нутрія
   песець
Дрібні домашні тварини
   Коти
   Собаки

Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Трансгенные козы Коптильные палочки Чем лучше отмывать свинарник? Сосед-захватчик
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.