20 червня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Незаразні / Внутрішні (терапія) - В1-гіповітаміноз


Пищевая непереносимость гистамина

В1-гіповітаміноз

В1-hypovitaminosis
Недостатність тіаміну
Загальна інформація
Ха­рактеризується розладами функцій нервової системи, ослабленням серцевої діяльності, м'язовою слабістю, явищами диспепсії. Захворювання трапляється у хутрових звірів, телят від 2-тижневого до 4-місяч­ного віку, ягнят, собак, кролів, поросят-сисунів і відлучених, рідше — у дорослих овець, молодняку великої рогатої худоби та коней. Тяжку форму захворювання називають кортико-церебральним некрозом, або поліенцефаломаляцією.
Етіологія
Основною причиною Ві-гіповітамінозу є недостатній мікробний синтез тіаміну мікрофлорою рубця у телят до 3—4-мі­сячного віку, при ранньому переведенні телят на замінники молока, хронічних дисфункціях травного каналу (ацидоз і алкалоз рубця, хро­нічний румініт, ентероколіт), езконтрольному застосуванні антимік­робних засобів та кокцидіостатиків. У поросят Ві-гіповітаміноз спостерігають при гас­троентериті та гепатодистрофії, оскільки при ураженні печінки пору­шується синтез біологічно активних сполук тіаміну, особливо тіаміндифосфату. Руйнування тіаміну буває при поїданні тваринами кормів, ураже­них плісеневими грибами, які виробляють тіаміназу. У хутрових звірів захворювання виникає при тривалому згодовуванні сирої прісновод­ної риби (окунь, лящ, короп тощо), мойви, молюсків, рибних відходів, які містять тіаміназу.
Патогенез
У разі нестачі тіаміну в організмі нагромаджуються молочна, піровиноградна та гліоксалова кислоти, які спричинюють токсичний вплив на мозкову тканину, внаслідок чого розвивається некроз нейронів (кортико-церебральний некроз).
Симптоми
Підгострий перебіг В і-гіповітамінозу у телят характе­ризується на початку підвищеною збудливістю, загостренням слуху, гіперестезією, потім настає сонливість, атаксія, а при розвитку кортико-церебрального некрозу — кома. М'язи кінцівок судомно скоро­чуються, тварина здійснює плавальні рухи кінцівками. М'язи шиї зна­ходяться в стані опістотонусу. Характерні сліпота, медіальна косоокість, дрижання очей (ністагм). Температура тіла нормальна, за винятком періоду конвульсій та після них, коли вона може дещо підвищуватися. Пульс і дихання прискорені. При легкому перебігу хвороби у телят виявляють симетричні алопеції на тазових кінцівках, погіршення апе­титу, діарею, яка змінюється запором. У овець спостерігають рухи по колу, атаксію, судоми потиличних м'язів голови і шиї, ністагм, тризм, паралічі кінцівок, можливий кома­тозний стан. У свиней виражені анорексія, гастроентерит, менше — ознаки ураження нервової системи і органів дихання (атаксія, конвульсії, парез і параліч тазових кінцівок, кашель, витікання з носа). У хутрових звірів виявляють анорексію, атаксію, м'язову слабість, судо­ми і паралічі, які без лікування закінчуються загибеллю.
Патологічні зміни
Сіра речовина півкуль пронизана невелики­ у діаметрі) сірими ділянками некрозу, які можуть набувати сіро-жовтуватого забарвлення.
Діагноз
Діагноз ставлять за клінічними симптомами, результатами ана­лізу годівлі тварин, дослідження крові й печінки. У крові здорових телят вміст загального тіаміну становить 7—15 мкг/100 мл; у сви­номаток цей показник досягає 5—17 мкг/100 мл, а тіамінпірофосфа-ту — 4—10 мкг/100 мл, у новонароджених поросят відповідно 10—25 і 5—10 мкг у 100 мл; у відлучених — 20—35 і 10—25 мкг. У сироватці крові підвищується вміст піровиноградної (у телят понад 1,7 мг/100 мл, або 193 мкмоль/л) і молочної (більше 13 мг/100 мл, або 1,44 ммоль/л) кислот. Діагноз уточнюють за лікувальним ефектом. Диференціюють лістеріоз, менінгоенцефаліт.
Лікування
До раціону вводять траву бобових або бобово-злакових культур, трав'яне , сінне або хвойне борошно, висівки, шрот, кормові дріжджі. Телятам молочного періоду дають незбиране молоко, хутровим звірям — рибу і рибні відходи, які не містять тіаміназу. Хворим тваринам внутрішньом'язово або підшкірно призначають тіаміну бро­мід або тіаміну хлорид у вигляді 1%-го або 6%-го розчину протягом 5—7 днів підряд у дозах: молодняку великої рогатої худоби та коням — 60—500 мг, вівцям і свиням — 5—60; поросятам — 3—15; собакам — 1—10; песцям і лисицям —10—25; норкам і соболям — 5—10 мг. При появі симптомів кортикоцеребрального некрозу дозу збільшують до 10 мг/кг маси.
Профілактика
Не допускають згодовування недоброякісних кор­мів, особливо тих, що містять тіаміназу. Регламентують використання антибіотиків, сульфаніламідних препаратів, кокцидіостатиків та ін­ших засобів. У раціон вводять дріжджі, сіно, сінаж, коренеплоди, висівки, макуху, зерно злаків, свиням — трав'яне борошно. Відлуче­ним поросятам слід давати 3—5, молодняку — 3—4 мг тіаміну. Хутро­вим звірам у кормову суміш додають тіаміну хлорид по 2—3 мг/кг корму; молодняку норок — бенфотіамін по 0,5—0,6 мг, вагітним і лактуючим самкам — 0,5—1 мг на добу. Періодично (через 3—4 дні) вилучають з раціону рибу.
Групи тварин, що вражаються:
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
   кролі
   лисиця
   норка
   нутрія
   песець
Дрібні домашні тварини
   Коти
   Собаки

Свіжі обговорення на агро-форумі: Выбор зерноуборочного комбайна Болезнь помидоров Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Куплю отходы капельного орошения
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.