17 листопада 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Незаразні / Внутрішні (терапія) - А-гіповітаміноз


Пищевая непереносимость гистамина

А-гіповітаміноз

A-hypovitaminosis
Загальна інформація
Xарактеризується посиле­ною метаплазією й ороговінням епітеліальних клітин шкіри, слизових оболонок дихальних шляхів, травного каналу, сечостатевих органів, порушенням зору, відтворної функції та росту молодняку.
Етіологія
Основна причина А-гіповітамінозу — недостатнє над­ходження вітаміну А або каротину з кормом. Багаті на каротин морква, зелена маса, сіно, сінаж і силос високої якості, жовта кукурудза. Для молодняку молочного періоду основним джерелом вітаміну А є моло­зиво й молоко. Найбільшу біологічну активність має бета-каротин, частка якого в загальному вмісті активних каротиноїдів становить: у траві — 75%, червоній моркві — 85, жовтій кукурудзі, овочах, кар­топлі — близько 50%. При висушуванні трави під сонцем, у сіні, що довго лежить у валках під дощем, у неякісному силосі відбувається руйнування каротину. Крім того, каротин силосу кукурудзи має низьку біологічну активність: із 1 мг утворюється 150—200 МО вітаміну А, а з сіна злаково-бобового — 400—450 МО. На засвоєння каротину та його перетворення у ретинол негативно впливає дефіцит у раціоні протеїну, цукру, кобальту, цинку, йоду. Ендогенний А-гіповітаміноз розвивається при хронічному гастроентериті, хворобах печінки, гіпотиреозі, руйнуванні каротину нітритами та іншими антивітамінами.
Патогенез
Специфічним для патології є гіперплазія і кератинізація епітелію. При кератинізації клітини не стають секреторними, а утворюють плескатий багатошаровий епітелій. У тих епітеліальних покривах, які в нормальних умовах кератинізуються (рогівка, епі­дерміс), при відсутності вітаміну А цей процес посилюється. Кератинізація знижує захисні властивості епітелію, що спричиняє розвиток бронхопневмонії, ентероколіту, гіпо- та анацидного гастриту, ендо­метриту. Дефіцит вітаміну А в організмі супроводжується зниженням гостроти зору, втратою здатності розрізняти предмети в темряві (ніч­на, або куряча сліпота).
Симптоми
Тьмяний волосяний покрив, алопеції, зниження елас­тичності шкіри, сухість, гіперкератоз шкіри, ослаблення зору в тем­ряві, сльозотеча, кон'юнктивіт, ксерофтальмія, кератомаляція; неплід­ність маточного поголів'я, порушення сперміогенезу, погіршення якості сперми, висока ембріональна смертність, аборти, народження нежиттєздатного приплоду; відставання в рості і розвитку молодняку, схильність його до шлунково-кишкових і респіраторних хвороб. У великої рогатої худоби при прогресуванні хвороби розвиваються ви­разки рогівки та її некроз, кератомаляція, інколи — панофтальміт. Тварини стають сліпими. Телята народжуються ослабленими, з алопеціями. У свиней з ознаками А-гіповітамінозу поросята часто народжуються недорозвиненими, сліпими або з різними вадами розвитку очного яблука (мікрофтальмія, анофтальмія), кінцівок (полідактилія), у них відмічають судоми, атаксію, парези тазових кінцівок, струпоподібні нашарування на шкірі.
Патологічні зміни
Слизові оболонки дихальних шляхів, органів травлення, сечовидільних органів покриті сірими вузликами метаплазованого і змертвілого епітелію. У новонароджених телят виявляють рогову дистрофію сосочків у місці переходу сітки в книжку.
Діагноз
Діагноз на ранніх (субклінічних) стадіях хвороби можна поставити лише за результатами лабораторних досліджень з урахуванням аналізу раціонів на вміст каротину (ретинолу). Необхідно враховувати вид і вік рослин та тварин (ягнята до місячного віку, поросята до 45-денного віку, норки і кішки не засвоюють каротину, свиноматки засвоюють його 30—50%). У великої рогатої худоби каротинне живлення контролюють за вмістом провітаміну в сироватці крові. У молодняку 3—6-місячного віку каротину має бути 250—800 мкг/100 мл, а після 6-місячного віку і в дорослого поголів'я влітку — не менше 900, у зимово-весняний період — 450 мкг/100 мл. У новонароджених і телят 1—2-місячного віку є лише сліди каротину в сироватці крові, тому визначення його не має діагностичного значення. Не досліджують на наявність каротину кров свиней, дрібної рогатої худоби, коней, курей. Об'єктивний критерій для діагностики патології— кількість віта­міну А у сироватці крові. При А-гіповітамінозі вміст ретинолу в сиро­ватці крові телят перших днів життя нижчий ніж 8 мкг/100 мл (норма — 9—15), місячного віку — 10 мкг/100 мл (норма — 12,5—25), молодня­ку і корів — 20 мкг/100 мл (норма взимку — 25—80, влітку — не менше 40); свиней — 15 (норма — 20—50); вівцематок і коней — 10 (у нормі — 15—25 мкг/100 мл). Слід зазначити, що рівень ретинолу в сироватці крові тварин тривалий час підтримується за рахунок депо — печінки, тому вміст його у крові знижується пізніше, ніж у молозиві. Критичний рівень ретинолу в молозиві першого-другого надоїв — 2,3 мг/л (оптимальний — 3—6 мг/л). Вміст ретинолу в печінці становить (мкг сирої тканини): у одно­денних телят — 6—10; молодняку великої рогатої худоби — ЗО—90 (у хворих — нижче 20); корів — 60—200; поросят одноденних — 9—12 взимку і 15—17 влітку, 2-тижневих —12—20,1—2-місячних — 15—30, у групі вирощування та на відгодівлі — 25—60. Слід диференціювати телязіоз, рикетсіозний кератокон'юнктивіт, інфекційний ринотрахеїт (кон'юнктивальна форма), хламідіоз.
Лікування
В раціони вводять корми, багаті на каротин: сіно, сінаж, моркву, хвойне чи трав'яне борошно, у пасовищний період — зелені корми. До раціону собак, кішок, хутрових звірів (хижаків) додають риб'я­чий жир, печінку свійських тварин або жир із печінки, молоко корів. Для лікування хворих тварин застосовують внутрішньом'язово олійні розчини ретинолу ацетату, АДЕвіт, тетравіт, тривітамін, декавіт, урзовіт, водорозчинний концентрат вітамінів Аз,і Е — ін-солвіт, аквавіт А. Лікувальні добові дози ретинолу (МО): коровам -100—150 тис; телятам і молодняку — 250—300 на 1 кг маси тіла; свиноматкам лактуючим — 50—70 тис, поросним — 30—50 тис, відлученим поросятам — 10 тис; вівцематкам кітним і підсисним — 20—25 тис; собакам (на 1 кг маси тіла) дорослим — 300, цуценятам — 500; котам — 300—400 МО. Внутрішньом'язові ін'єкції виконують один раз у 5—7 днів протягом 30—45 днів. Молодняку препарати краще давати з молозивом чи молоком, а в післямолочний період — з комбікормом. Добова доза 600—700 МО на 1 кг маси тіла. Застосовують і комплексні вітамінно-мінеральні суміші.
Профілактика
Потреба організму в каротині і вітаміні А має забез­печуватися за рахунок природних джерел. Якщо вона не задоволь­няється, то застосовують препарати ретинолу: мікровіт-А кормовий, мікробіологічний каротин, олійний концентрат вітаміну А, польфа-мікс, тетравіт, тривіт. Краще їх давати з комбікормом, а для телят — з молоком. За неможливості препарати ретинолу вводять підшкірно або внутрішньом'язово один раз на 7—10 днів. Добова потреба становить (тис. МО): корів — 70—80; свиноматок у другій половині поросності — 15—20, лактуючих — 20—30; відлучених поросят—2,5—3; кнурів — 20; вівцематок кітних — 10; племінних ягнят — 3; молодняку вели­кої рогатої худоби — 150—200 МО/кг маси тіла. Парентерально препарати вітаміну А слід призначати або до осіменіння, або в другій половині вагітності. Коровам у стійловий період вводять препарати ретинолу в період сухостою щодекадно по 1—1,5 млн МО на ін'єкцію. Молозиво цих корів містить достатню кількість віта­міну (4—5 мг в 1 л), яка забезпечує потребу телят протягом першого місяця життя. Поросним свиноматкам і кітним вівцематкам препа­рати ретинолу вводять в останній місяць перед родами щодекадно, відповідно по 350—500 і 150—200 тис. МО на ін'єкцію. Потреба дорослих собак у вітаміні А становить 100, цуценят — 200, кішок — 150 МО на 1 кг маси тіла, кролів — 15 тис, птиці — 10 тис. В сухої речовини корму.
Групи тварин, що вражаються:
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
   яєчні кури
   м'ясні кури
   м'ясо-яєчні кури
   індики
   гуси
   качки
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
   кролі
   лисиця
   норка
   нутрія
   песець
Дрібні домашні тварини
   Коти
   Собаки

Свіжі обговорення на агро-форумі: Самоходный опрыскиватель серии SP 275 Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Вопрос по тракторам. Какую технику выбрать? Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.