|
|
| Вівчарство |
| вовнове | | асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною |
Племінна база Племенні господарства, репродуктори, розплідники, тощо. |
 |
Науково-технічна рада Мінсільгосппроду України 1 березня 1996 р. затвердила акт державної апробації нового селекційного досягнення під назвою "асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною", який за комплексом господарськи корисних ознак і біологічних особливостей характеризується однотипністю і не має аналогів у світовій та вітчизняній практиці (акт апробації від 17 червня 1995 p.).
Автори селекційного досягнення: доктор с.-г. наук П. І. Польська, академік Л. К. Гребінь, Г. П. Калащук, кандидат с.-г. наук В. М. Туринський, Л. П. Шаламай та ін.
У дослідному господарстві "Асканія-Нова" Інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова створено племзавод асканійських чорноголових овець і репродуктори — у дослідному господарстві "Молочне" Чаплинського району Херсонської та колективному сільгосппідприємстві ім. Щорса Бобринецького району Кіровоградської областей загальною чисельністю 6,1 тис. голів, у тому числі 125 баранів-плідників і близько 3 тис. вівцематок та ярок.
Новий тип овець виведено шляхом ступінчатої синтетичної селекції при складному відтворювальному схрещуванні вівцематок цигайської породи з англійськими суффольками і оксфорддаунами, "прилиттям крові" асканійських кросбредів та спеціальному підборі пар із застосуванням інбридингу.
Асканійські чорноголові вівці міцної конституції, скороспілі з прекрасно вираженими м'ясними формами. Тулуб видовжений, бочковидний, груди широкі та глибокі, індекси масивності, збитості та м'ясності характерні для овець англійських м'ясних порід. Тварини високо технологічні: спокійної натури, легко стрижуться, барани комолі, у вівцематок добре виражений материнський інстинкт, а молока достатньо, щоб вигодувати двох ягнят.
Характерною особливістю є крупна величина (середня жива маса баранів — 122—136,8 кг, баранів-річняків — 72—83, вівцематок — 72—80 і ярок 60—66 кг) при середній багатоплідності 141,5% (максимальна 183,3%) і виході м'яса на вівцематку 78 кг, довгововновість (у баранів-плідників — 16—18 см, вівцематок — 13,7—14,4, молодняку у 14-місячному віці — 19—21 см) при високих коефіцієнтах вовновості (60—82 г/кг) і великих настригах у чистому волокні у середньому 4,5—5,3 кг (у баранів-плідників — 7,6—8,12, вівцематок — 4—4,87 кг) вирівняної, чітко звивистої, міцної (9,5—11,2 км розривної довжини) еластичної і шовковистої з люстровим блиском кросбредної вовни зниженої тонини (у баранів 37,5, маток — 35,2 мкм) з високою якістю жиропоту світлих відтінків (співвідношення жиру і солей поту у баранів-плідників становить 1:0,98). Маса тушок баранчиків становить при відлученні (4,5 місяця) 15—23 кг, у 9,5-місячному віці _ 24,4—25,8 кг, смакові якості м'яса високі.
Тварини добре пристосовані до місцевих умов, досить чутливі до високого рівня годівлі, ефективно використовують поживні речовини корму в продукцію, стійко передають нащадкам свої цінні ознаки.
В новому типі затверджено три лінії баранів-родоначальників (№№ 151, 664, 1387) із 11 спорідненими групами.
Асканійські чорноголові вівці щодо конституційної міцності, напряму та рівня продуктивності — унікальні, вони є державним генофондом і відповідають вимогам світового рівня. їх використовують як для створення нового напряму вівчарства — м'ясо-вовнового з кросбредною вовною, так і промислового схрещування з метою підвищення скоростиглості, м'ясної, вовнової та молочної продуктивності, поліпшення якості м'яса, вовни, шкір та хутрових овчин.
Використання асканійських чорноголових баранів дає змогу не тільки інтенсифікувати галузь, а й відмовитися від імпорту баранів аналогічного напряму продуктивності, уникнути труднощі їх акліматизації та зекономити валютні кошти.
П. І. Польська, В. М. Туринський,
Г. П. Калащук, Л. 17. Шаламай |
|