23 квітня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Вівчарство - вовнове - асканійська


Вівчарство
вовнове
асканійська
Племінна база
Племенні господарства, репродуктори, розплідники, тощо.
Розводять асканійських тонкорунних овець на півдні України у Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.

За чисельністю поголів'я асканійська порода займає перше місце серед порід овець України і становить 34,6%. Від овець цієї породи одержують понад 45% всієї вовни, що виробляється у господарствах України, у тому числі тонкої понад 66%.

Виведена академіком М. Ф. Івановим (1925—1935 pp.) в Інституті тваринництва степових районів "Асканія-Нова" з допомогою ретельного добору тварин, індивідуального і лінійного підбору та схрещування місцевих мериносів з баранами американського рамбульє з одночасним поліпшенням умов годівлі й утримання тварин.

На період апробації (1935 р.) племінне стадо овець нової породи в Асканії-Нова характеризувалося високою продуктивністю і достатньою генетичною однорідністю. За даними 1930 – 1934 pp., жива маса баранів-плідників досягла в середньому 95 кг (максимальна —133,6 кг), елітних вівцематок — 60—61,4 кг (максимальна — 80 кг). Середній настриг чистої вовни становив у баранів 4—4,1 кг, у вівцематок — 2,2—2,5 кг.

У роки Великої Вітчизняної війни вівчарству було завдано великої шкоди. Збереглося лише 639 племінних та 800 овець з товарних ферм. Це поголів'я стало основою для післявоєнного відновлення асканійської тонкорунної породи.

Основним методом розведення при відновленні породи стало поглинальне схрещування. Вихідним маточним матеріалом були вівцематки грубововнових, курдючних, напівтонкорунних цигайських і тонкорунних порід, у тому числі кавказька тонкорунна, ставропольська, радянський меринос (рамбулізованого типу).

Рішенням зоотехнічної ради Головного управління тваринництва від 17 лютого 1949 р. № 37785 було виділено стадо тонкорунних овець господарства "Асканія-Нова" у самостійну вітчизняну породу овець під назвою асканійська, раніше названу "асканійським рамбульє".

Інститутом "Асканія-Нова" за період з 1979 по 1992 р. методом чистопородного розведення та схрещування асканійських вівцематок з австралійськими баранами створено новий таврійський внутріпородний тип асканійських тонкорунних овець, який затверджено наказом Мінсільгосппроду України від 21 грудня 1993 р. № 365.

Загальна чисельність вівцематок таврійського типу в стадах базових племзаводів (1995 р.) становила 13314 голів, у тому числі в держплемзаводі "Асканія-Нова" — 3866, "Червоний чабан" — 5848, "Атманай" — 3600 голів. їх середня жива маса дорівнює 55—59,4 кг, настриг чистої вовни — 3,3— 3,85 кг при виході 51,1—56,3%, довжина вовни — 8,7—10,9 см. Кращі плідники мають настриг чистої вовни 10—13 кг при виході 60—65%, довжину вовни — 12—14 см.

Тварини нового типу характеризуються міцною конституцією, достатньо крупною величиною, добре розвиненим кістяком. Екстер'єр відповідає вимогам тварин комбінованого вовново-м'ясного напряму. Спина рівна, шия коротка, кряжі рівні, незвислі, тварини компактні. Матки в основному комолі, барани рогаті, але є і комолі. Матки мають малу та середню складчастість шкіри, барани — середньо- та багатоскладчасті. Колір жиропоту білий, світлий, світлокремовий та кремовий. Оброслість тулуба хороша, голови — до рівня очей, передніх ніг — до зап'ясного суглоба, задніх — до скакального. Звивистість вовни — від малої до крупної. Довжина вовни у маток — 8—9 см, у баранів — 10—12 см. Генеалогічну структуру асканійської породи складають: таврійський внутріпородний тип, три заводські стада, 10 ліній та 13 споріднених груп.

Асканійська порода овець достатньо плодюча: від 100 маток одержують 125—130 ягнят, в кращих отарах — до 160 і більше.

Лідерами породи є родоначальники ліній та споріднених груп, від яких одержують племінних баранів і маток. В держплемзаводі "Асканія-Нова" це барани № 224, № 369, "Атманай" — № 2533, № 51251, № 53, "Червоний чабан" — № 7,67, № 8,31, № 5.

Вівці асканійської тонкорунної породи характеризуються високим рівнем поліморфізму А, В, С, R — систем груп крові та Tf, Hb, AEs, Ар — білкових локусів крові. Крім цього, поліморфний стан виявлено і в системах церулоплазміну, альбуміну, преальбуміну, кислої фосфатази, рівні калію в еритроцитах. Порода відзначається високою концентрацією антигенів АЬ (65,7%), ВЬ (90,1 %), СЬ (96,8%) та алелю TfA (0,480), а також наявністю маркерного алелю ТР. Значення величини числа ефективних алелей для поліморфних локусів дорівнює 1,42—3,73. Ступінь реалізації можливої мінливості — 29,7—73,2. Середня гетерозиготність за комплексом локусів — 48,1%. Новий таврійський тип вирізняється підвищеною частотою алелей TfD (0,449), HbA (0,223) та рівнем генетичної мінливості (52,1%).



Г. К. Даниленко, Т. Г. Болотова, П. Т. Кущенко, В. Н. Іовенко
вовнове, швидкий пошук порід:


AGROTORG — торговая система агросектора.
Покупка и продажа. Животноводство, продукция животноводства: ветпрепараты, корма, технологии.
Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Что делать с тюльпанами после цветения? Пересадка орхидеи Вазоны в саду Семена подсолнечника
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.