28 травня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Бджільництво - карпатська / карпатская


Бджільництво
карпатська
карпатская
Племінна база
Племенні господарства, репродуктори, розплідники, тощо.
В Україні з вітчизняних порід бджіл найбільш вивченою і розповсюдженою є карпатська порода. Карпатські бджоли були відібрані на пасіках міжгірних улоговин Українських Карпат, де вологий і прохолодний клімат, бідний і переривчастий медозбір сприяли формуванню бджіл, які можуть існувати, використовуючи мінімальні можливості кормової бази, мобілізуючи усі резерви родини для збору кормів.

На цінні властивості сірої (чистопородної) карпатської бджоли Закарпаття (Підкарпатської Русі) зверталася увага ще в 20-ті роки. Однак всебічні дослідження морфологічних і господарськи корисних ознак карпатських бджіл як у місцях їх споконвічного мешкання, так і в місцях їх використання у різних кліматичних зонах колишнього Радянського Союзу почали проводитися лише з другої половини 60-х років професором Г. А. Аветисяном та його численними учнями. Основні роботи по селекції і репродукції карпатських бджіл виконувались на пасіках Закарпаття.

З початку 90-х років основними продовжувачами робіт по вдосконаленню племінних якостей карпатських бджіл і організації системи їх охорони стали відділ селекції і репродукції карпатських бджіл (м. Мукачеве Закарпатської області) Інституту бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН та Чернівецький опорний пункт Полтавського філіалу інституту. Основні зусилля науковців спрямовані на виділення чистопородних карпатських бджолородин у різних екологічних нішах з метою їх збереження і вдосконалення.

Природний ареал поширення карпатських бджіл — це гірські і передгірні райони Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької областей, де на окремих пасіках ще зберігаються чистопородні родини. Тому ці області оголошені зоною чистопородного розведення карпатських бджіл. Проте лише масив бджолородин Закарпатської області можна вважати чистопородним.

В утвердження карпатських бджіл як самостійної породи найвагоміший внесок зробили: професор Г. Аветисян, доцент В. Губін, кандидати с.-г. наук В. Гайдар, І. Давиденко, В. Іванова, В. Іонова, В. Морозов, В. Пилипенко, В. Хижа та ін.

Протягом 30-річного періоду вдосконалення карпатських бджіл застосовувалася методика аналітичної селекції бджіл (Г. Аветисян, 1965), а останніми роками — методика селекції бджіл у напівзакритій мікропопуляції (В. Гайдар, О. Гінзбург, 1993). В результаті одержано ряд ліній, з яких найбільш масово і протягом тривалого часу репродукувалися 77, 198, 62, Буковинська, а останнім часом — Вучківський і Колочавський типи.

Чистопородні карпатські робочі бджоли мають: сірий колір тіла із сріблястим опушенням тергітів; досить довгий хоботок — 6,3—6,7 мм, який дає змогу брати нектар з квітів червоної конюшини й ефективно їх запилювати; ширину третього тергіта — 4,8 мм; довжину крила — 9,3—9,6 мм; кубітальний індекс — 2,3—2,6; дискоїдальне зміщення — не менше 80% позитивних випадків і не більше 5% негативних; вигнуту у 100% випадків форму задньої межі воскового дзеркальця 5-го стерніта; вагу при народженні 110 мг. Печатка меду переважно "суха".

Матки карпатських бджіл у період інтенсивної яйцекладки відкладають у середньому за добу 1500—3600 яєць і мають масу 230—360 мг. їх колір світло-каштановий, темно-каштановий і навіть чорний.

Карпатські чистопородні трутні відзначаються коричневим, рідше — сірим опушенням спинного щитка грудей.

Відселекціонованим карпатським бджолам властиві такі особливості: миролюбність, мала рійливість, відносно висока зимостійкість і стійкість до захворювання нозематозом, відносно тривалий віковий період льотно-збиральної діяльності, широка флороміграція, здатність збирати нектар з низькою концентрацією цукрів, вилітати за кормом з малою кількістю цукру в медовому зобику, збереження родиною льотної діяльності при відборі матки, активна відбудова стільників навіть при слабкому весняному медозборі, інтенсивний розвиток бджолородин і здатність ефективно використовувати медозбір. Результати виробничого випробування карпатських бджіл відселекціонованих ліній у різних кліматичних умовах України, Білорусії, Росії, Узбекистану та інших держав показали, що їх медова продуктивність змінюється від 30 до 80 кг і є вищою порівняно з місцевими та завізними бджолами.

Про високу медову продуктивність карпатських бджіл свідчать такі дані. За повідомленням М. А. Маяцкова (1980 p.), в умовах Волгоградської області пакетні родини зібрали по 61,7 кг меду. За нашими даними, пасічник М. Бунь в 1987 р. в умовах Миколаївської області зібрав по 70 кг, такі ж медозбори протягом ряду років мав Г. Кулешов з м. Черкаси. Відомі медозбори по 100—150 кг на родину в умовах Луганської, Волгоградської, Омської, Кемеровської, Новосибірської та інших областей.

Висока медова продуктивність, а також сильна зимостійкість, виняткова миролюбність, мала рійливість та інші цінні ознаки карпатянок показали, що вони у нас є найкращою породою для пакетного бджільництва. Такий висновок підтверджується наростаючим попитом протягом останніх 20 років на пакети з карпатськими бджолами і особливо з пасік Закарпаття, на більшості яких бджоли найпомітніше наближаються до чистопородних.

Високу оцінку дістали відселекціоновані бджоли Вучківського типу в науковців Словаччини і Чехії при їх порівняльному випробуванні, а потім багаторічному використанні.

В результаті спільної цілеспрямованої праці вчених різних наукових закладів, спеціалістів ВО "Укрбджолопром" і пасічників відселекціоновано, випробувано і масово репродукується чимало цінних ліній і типів карпатських бджіл, що відкриває широку можливість підвищення продуктивності бджільництва держави завдяки планомірному використанню бджіл міжлінійних гібридів, родини яких виділяються підвищеною на 20 і більше відсотків продуктивністю, і заміни бджіл безсистемних помісей на чистопородних.


В. А. Гайдар
Бджільництво, швидкий пошук порід:


AGROTORG — торговая система агросектора.
Покупка и продажа. Животноводство, продукция животноводства: ветпрепараты, корма, технологии.
Свіжі обговорення на агро-форумі: Живодноводство вред или благо. На ПМЖ в деревню из города Какую птицу выгодней вырастить на мясо? Генетически модифицированные организмы - ЗА или ПРОТИВ Клубника на продажу
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.