15 серпня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Рибництво - Корисна інформація - Перші результати використання гербіциду нового покоління у боротьбі із вищою надводною рослинністю в рибницьких ставах


Рибництво
Перші результати використання гербіциду нового покоління у боротьбі із вищою надводною рослинністю в рибницьких ставах

Коваленко В.О., зав. кафедри аквакультури Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України, к.с.-г.н.

Семенюк В.М., інженер-рибовод відділу використання державного майна ДП “Укрриба” Держкомрибгоспу України

Характерною ознакою сучасного рибництва в Україні є значний рівень заростання виробничих площ більшості ставових рибницьких підприємств вищою водяною рослинністю, переважно – жорсткою надводною або болотяною: очеретом, рогозом, комишем, осокою. Корені цього явища беруть початок від кризового стану, в якому опинилась рибна галузь країни наприкінці минулого сторіччя. Основними причинами збільшення ступеню заростання ставів вищою водною рослинністю, на нашу думку, є наступні:

1. Значне погіршення технологічної культури рибництва, пов’язане, з масованим відтоком кваліфікованих кадрів рибоводів через відсутність мотивації до продуктивної праці в складних умовах перехідного періоду ринкових трансформацій [1]. 

2. Відсутність ефективних механічних засобів боротьби з рослинністю у ставах. Стара техніка, якураніше використовували у рибницьких господарствах країни (переважно, очеретокосарки “Езокс” виробництва колишньої ЧССР. – В.К.), майже вся вийшла з ладу через фізичний знос. Вітчизняна промисловість сьогодні не випускає аналогічної серійної техніки,здатної задовольнити потреби потенційних споживачів співвідношенням ціни та якості. І взагалі, більшість рибницьких господарств сьогодні не в змозі віднайти вільні обігові кошти у розмірі не менше 50 тис. грн. для придбання нової комишокосарки. 

3. Дефіцит води, викликанийнеобхідністю економного водокористування. В умовах зростання вартості водних ресурсів, в тому числі, пов’язаних із потребою у примусовому заповненні ставів водою і спускові ставової води, рибоводи ставових господарств у багатьох випадках свідомо ідуть на порушення технологічних вимог водокористування,навіть, включно до переводу нагульних ставів на експлуатацію у режимі неспускних водойм. 

4. Відсутність “почуття господаря” на ставах у багатьох користувачів державного майна (гідроспоруд ставових рибних господарств), в основі якої лежить мотив: “Якби ж то було моє, а не державне, то я дав би йому ладу”. 

Стосовно шкоди, яку завдає рибництву надмірний розвиток у ставах вищої надводної (переважно – болотяної) рослинності, висловлювались багато авторитетних вчених-рибоводів. Так, Г.І. Шпет і Н.М. Харитонова вважали, що, в залежності від площі ставу, зайнятої заростями вищої водної рослинності, рибопродуктивність коропових ставів може зменшуватись на 20–50% [2].Зарості макрофітів забирають з грунту та води ставів біогенні елементи, тим самим обмежуючи розвиток фітопланктону. Застосування мінеральних добрив не дає ефекту на ставах, водне дзеркало яких заросло вищою водяною рослинністю більше, ніж на 25-30 % 3-5].Відомо, що макрофіти заважають прогріванню води у ставах, знижують вміст розчиненого у воді кисню, особливо у нічний час. Мілководні ділянки ставів, зайняті заростями надводної рослинності, швидко заболочуються через накопичення на дні водойми залишків рослинності, які дуже повільно мінералізуються, що приводить до закисання грунту та обміління ставів [6]. До негативних наслідків надмірного розвитку вищої надводної рослинності у ставах відноситься також значне збільшення втрат води через її транспірацію [7]. 

Також відомо, що не бажано повністю винищувати зарості вищої водяної рослинності у ставах, а слід лише регулювати її розвиток. Помірний рівень заростей макрофітів позитивно впливає на розвиток деяких кормових організмів для риб, зокрема, личинок комах. У заростях рослинності організми зоопланктону стають недоступними для виїдання рибою, що сприяє процесові відтворення кормової бази риб. Неширокі стрічки надводної рослинності вздовж берегів виконуютьфункцію захисту земляних гребель та дамб від хвилебою. За даними С.О. Філь, помірний розвиток надводної рослинності, у межах 4–5 % від загальної площі водойми, суттєво не впливає на випаровування води з поверхні ставу [7].

Фахівці державного підприємства “Укрриба”, яке є балансоутримувачем державного майна рибогосподарського призначення (гідроспоруд ставів), стикнулися із масштабною проблемою заростання ставів при інвентаризації майна та передачі його у користування. Було розглянуто всі можливі на сьогодні методи боротьби із надмірними заростями макрофітів у ставах – механічний, хімічний, біологічний - і прораховано можливість та очікувану ефективність їх застосування в сучасних умовах господарювання. У кожного із названих методів є свої переваги і недоліки, відомі більшості рибоводів-практиків, тому їх порівняльний аналіз не є темою цього повідомлення.

Враховуючи високий рівень заростання ставів більшості рибницьких господарств і потребу у досягненні швидкого та довготривалого ефекту, як перспективний напрям досліджень нами було визначено хімічний спосіб боротьби із вищою надводною рослинністю в ставах. Цьому сприяла новітня інформація щодо ефективного використання гербіцидів у ставовому рибництві деяких країн Європи, у господарствах Держводгоспу України та відомості про спроби окремих рибницьких господарств в Україні використати гербіциди для боротьби із заростями очерету, рогозу і комишу у ставах.

У цій статті запропоновано інформацію, яка містить попередні результати досліджень, проведених фахівцями ДП “Укрриба”, з використання гербіциду нового покоління у боротьбі із заростями макрофітів у рибницьких ставах двох підприємств рибної галузі: відкритих акціонерних товариств “Донрибкомбінат” і “Київрибгосп”. Інформація може виявитися корисною для всіх, хто опікується проблемою боротьби із водяною рослинністю в ставах, і надана для зручності у формі тез:

1. Загальні відомості про гербіцид нового покоління:

1.1. Назва препарату - “Раундап Макс”. Активний інгредієнт – гліфосат.

1.2. Виробник гербіциду - фірма “Монсанто” (Сполучені Штати Америки).

1.3. За паспортними даними на препарат, отриманими від виробника, “Раундап Макс” безпечний для представників водних екосистем: рослинного і тваринного планктону, риб та інших водяних тварин і птиці. Не накопичується у воді. Максимальна концентрація діючої речовини у воді, за умови оброблення рослинності в ставах, заповнених водою, майже у 10 разів нижча за ГДК, (розроблену для використання в умовах господарств Держкомводгоспу України. – В.К.) і тримається не більше 1-2 годин, протягом яких препарат трансформується у нешкідливі сполуки.

1.4. Анонсовані виробником основні відмінності препарату нового покоління від звичайного Раундапу та його аналогів, не кажучи про різного роду підробки, що зустрічаються на ринках країни, полягають у наступному:

-        висока ефективність дії;

-        наявність у складі препарату компоненту для прилипання діючої речовини до поверхні оброблюваної рослинності, що забезпечує 1) високий коефіцієнт корисної дії, 2) виключає витрати на попередню підготовку двокомпонентної суміші, 3) скорочує витрати препарату приблизно на 25%, 4) експозиція корисної дії препарату скорочується від 3-4 годин до 45 хвилин. Тобто, різка зміна погодних умов (дощ, туман, вітер, тощо) не встигне зашкодити препарату належним чином вплинути на оброблену рослинність.

2. Попередній досвід використання вище вказаного гербіциду для боротьби з вищою надводною рослинністю у ставовому рибництві України до 2006 р. був відсутній. На підприємствах інших галузей економіки препарат нового покоління вже використовується для боротьби із заростанням зрошувальних та меліоративних каналів, водоводів Держводгоспу України. Наявна інструкція з використання препарату на підприємствах цього відомства.

3. Для перевірки гербіциду “Раундап Макс” на ставах рибницьких господарств, розпочатої у 2006 р., було залучено фірму ЗАТ “Укртрансімпекс” (м. Київ), яка є ексклюзивним постачальником гербіциду від виробника - компанії «Монсанто». ДП “Укрриба” уклало угоду про співпрацю із ЗАТ “Укртрансімпекс” в питаннях розвитку рибництва на підприємствах рибної галузі України.

4. У липні 2006 р. було розпочато дослідження ефективності використання “Раундапу Макс” для боротьби із надводною рослинністю у ставах Толокуньського риборозплідника ВАТ “Київрибгосп” (зимувальний став) і рибгоспів “Червона Долина” та “Олександрівка” ВАТ “Донрибкомбінат” (2 вирощувальні, 1 нагульний і 1 літньо-маточний стави).

Способи оброблення рослинності у ставах:

- ВАТ “Киіврибгосп” – по ложу спущеного зимувального ставу за допомогою дощувальної установки на базі трактору;

- ВАТ “”Донрибкомбінат” – вручну, за допомогою ранцевих оприскувачів, по поверхні рослинності ставів, заповнених водою. В ставах під час обробки відбувалось вирощування риби: цьоголітків і товарних коропових риб в полікультурі та плідників коропа і товстолобів, відповідно до категорії дослідного ставу.

Видовий склад обробленої рослинності (основні види рослин):

- ВАТ “Киіврибгосп” – очерет, осока;

- ВАТ “”Донрибкомбінат” – очерет, рогіз широколистий, комиш.

Застосована доза препарату становила від 4,5 до 6 л гербіциду з розрахунку на 1 га оброблюваної поверхні із розчиненням у 50-60 разів, до об’єму використаного робочого розчину 220-300 л/га.

Для контролю у ставах обох підприємств було залишено необробленими окремі смуги макрофітів.

5. Попередні результати досліджень із застосування гербіциду нового покоління виправдали сподівання. Від господарств отримано відгуки про ефективну дію препарату на оброблену рослинність, зокрема:

- через 12-15 діб після обробки рослинність почала жовтіти, з часом пожухла і загинула. У ставах, де вирощувалась риба, візуально не спостерігалось ніяких відхилень від норми, зокрема – аномальної загибелі риби або відмирання планктонних організмів. У 2006 р. було складено акти попередньої перевірки ефективності використання препарату, в яких занотовано вище викладені відомості;

- при перевірці дослідних ставів, проведеній у 2007 р. станом на середину червня, вищої надводної рослинності на місцях, де було застосовано гербіцид у липні 2006 р., не виявлено. Контрольні смуги рослинності, на яких не використовували препарат, густо заросли очеретом, комишем, рогозою та ін. і утворили різкий контраст з обробленими зонами. Розпочато роботу щодо документального оформлення отриманих попередніх результатів досліджень у вигляді актів випробувань.

6. Враховуючи потребу в економічному обґрунтуванні досліджуваного методу боротьби із заростями макрофітів у ставах, фахівці ДП “Укрриба” виконали спробу визначити економічну ефективність застосування гербіциду нового покоління. Як приклад, для розрахунку було обрано застосування препарату “Раундап Макс” на нагульному ставі, тобто там, де слід очікувати найменшого ефекту, враховуючи питомий обсяг виробництва продукції у грошовому еквіваленті на одиницю площі ставу порівняно із величинами аналогічного показника для вирощувальних або маточно-ремонтних ставів.

Вихідні дані до розрахунку (в цінах 2007 р., - редак.):

- орієнтовні витрати препарату на 1 га оброблюваної поверхні становлять від 220 до 350 грн., в залежності від видів оброблюваної рослинності. Витрати на оброблення рослинності препаратом визначено в межах 100-200 грн./га. Усереднені повні витрати по обробці рослинності гербіцидом встановлено на рівні 450 грн./га заростей;

- питома продукція ставу у грошовому еквіваленті становить 3500 грн./га з огляду на те, що обраний рівень рибопродукції у ваговому вимірі – 500 кг/га, в т.ч. по коропу – 250 кг/га, по р/ї рибах – 250 кг/га, а ціна реалізації коропа становить 9 грн./кг, р/ї риб – 5 грн./кг;

- ефект корисної дії, тобто позбавлення від заростей вищої надводної рослинності, зберігається протягом 3-х років. Це - мінімальний, анонсований виробником препарату, термін корисної дії.

Результати розрахунків:

1) питомі витрати на обробку препарату з розрахунку на 1 вегетаційний сезон становлять:

450 грн./га /3 роки  =  150 грн./га;

2) додаткова продукція, отримана з 1 га площі ставу, звільненої від заростей рослинності – 3500 грн./га (відповідно до вихідних даних для розрахунку);

3) валовий дохід від продажу додаткової рибопродукції становитиме:

1) за 1 рік:    3500 – 150 =  3350 (грн./га);

2) за 3 роки:    3350 х 3 = 10050 (грн./га).

 4) рівень окупності витрат (Р) на використання гербіциду за рахунок виручки від продажу додаткової рибопродукції протягом першого вегетаційного сезону (наступного року після застосування гербіциду. – В.К.) становитиме:

Р= 3350 грн./га/150 грн./га=22,3 (разів)

7. На цей час залишається відкритим питання наукового обґрунтування екологічної безпеки використання або, навпаки, можливого небезпечного впливу гербіциду “Раундап Макс” на представників водних екосистем, при застосуванні за запропонованими нормами. Вбачаючи значні перспективи, що розкриваються при використанні гербіцидів у ставовому рибництві, автори статті пропонують Державному комітетові рибного господарства України – виступити замовником відповідної науково-дослідної роботи.

Список використаної літератури:

1. Коваленко В.О. Проблеми та перспективи розвитку племінної справи у рибництві України. / Рибне господарство: Міжвідомч. тематич. наук. зб. - Вип.64. - К.:ІРГ УААН. - 2005. - С.25-30.

2. Шпет Г.И., Харитонова Н.Н. Опыт многобалльной системы бонитировки карповых нагульных прудов. // Гидробиол. журн. – 1975. – ІІ. – № 2. – С. 51 - 59.

3. Ильин В.М. Повышение рыбопродуктивности прудов. – М.: Пищепромиздат, 1955. – 119 с.

4.Шпет Г.И. Рыбопродуктивность прудов Украинской ССР. – К.: Госсельхозиздат УССР, 1962. – 33 с.

5. Харитонова Н.Н. Биологические основы интенсификации прудового рыбоводства. – К.: Наукова думка, 1984. – 196 с.

6. Петриченко И.У. О влиянии экологических условий на рыбопродуктивность прудов.// Сб. по пруд. рыбоводству ВНИИПРХ. – М.: ОНТИ ВНИРО, 1969. – С. 96 –104.

7. Филь С.А. О безвозвратных потерях воды в прудовом рыбоводстве УССР. // Сб. науч. тр. ВНИИПРХ: Разведение и выращивание прудовых рыб. – М.:ВНИИПРХ, 1977. – Вып. 18. – С. 252 –259.

Корисна інформація | дивіться також:
Свіжі обговорення на агро-форумі: Какие посоветуете платформенные весы? Экзотические домашние животные Вопрос по тракторам. Какую технику выбрать? Кролицы не покрываются Хранение яблок
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.