|
|
| Рибництво |
| українська рамчаста порода коропа |
Племінна база
Племенні господарства, репродуктори, розплідники, тощо. |
 |
В процесі створення породи використано метод відтворювального схрещування малолускатого і лускатого коропів галицького походження з наступною селекцією рамчастих форм у сприятливих умовах утримання.
Затверджена наказом Державного комітету по рибному господарству при РНГ СРСР від 11 березня 1963 р. № 45.
Ареал коропів української рамчастої породи сягає більшості рибокомбінатів та інших рибогосподарських підприємств, особливо в центральних і південних районах України.
Характерна риса коропів – це повна відсутність луски від голови до першого променя спинного плавця. Луска у них дзеркального типу, як правило, розміщується у вигляді рамки вздовж спини, біля голови і плавців. Середня частина тіла зовсім без луски, або ж зустрічаються поодинокі великі лусочки біля хвоста.. Вважають, що за генотипом рамчасті коропи мають 50% спадкових ознак малолускатих та 50% лускатих коропів. Вони є найбільше продуктивними і витривалими щодо умов існування серед дзеркальних, лінійних і голих коропів. За характером живлення ці коропи відносяться до відгодівельного типу. Лускатий покрив детермінується взаємодією двох пар аутосомних незчеплених генів (SSnn). Особливість екстер'єру цього коропа — укорочене тіло і високоспинність. У сприятливих умовах вирощування ремонтний молодняк має індекс високоспинності 2,24—2,6. Шкіра над боковою лінією темно-попеляста, а під боковою — жовта.
Коропи української рамчастої породи порівняно з дзеркальним галицьким (контрольна група) ефективніше використовують штучні корми. В умовах п'ятиразової посадки вони споживають на одиницю приросту маси менше корму на 21,4%, маса їх більша на 15%, мають вищий вихід з нагулу на 11%. Рибопродуктивність їх більша на 25% порівняно з дзеркальними галицькими коропами. Одне гніздо плідників дає 200—600 тис. три-, чотириденних личинок. Вихід цьоголіток із вирощувальних ставів досягає майже 65%. За темпом росту рамчасті коропи не поступаються українському лускатому.
Природний імунітет рамчастих коропів менш виражений порівняно з нивківським коропом. Показники бактерицидної активності сироватки крові у них нижчі на 55,9%.
Структура породи за трансфериновим локусом контролюється чотирма алелями (Z, А, В, С), найчастіше генотипи зустрічаються з трансфериновими локусами А і В. Ступінь гетерозиготності рамчастих коропів доходить до 59%.
Рам часті коропи відносяться до найбільш перспективних форм в умовах ринкової економіки.
|
|
