28 травня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Конярство - запряжне - російська рисиста


Конярство
запряжне
російська рисиста
Племінна база
Племенні господарства, репродуктори, розплідники, тощо.
Найбільш розповсюджена порода коней в Україні. Нині поголів'я цієї породи в нашій країні налічує близько 140 тис. голів, або 34,9% від загальної кількості коней.

Російська рисиста порода коней виведена методом між-породного схрещування орловської рисистої породи з американською стандартбредною з подальшим розведенням помісей "у собі". Ця порода створювалася в умовах інтенсивної годівлі концкормами, стайнево-пасовищного утримання, раннього тренування і випробувань, а також добору та підбору за жвавістю та бажаним запряжним типом.

Початком створення породи вважаються 90-ті роки минулого століття, коли в Росії почалося масове схрещування орловських кобил і американських рисистих жеребців. Цьому значною мірою сприяло введення в іподромні випробування у 1887 р. тоталізатора та його поширення, що дало змогу власникам висококласних коней вигравати значні призові суми, розміри яких щорічно зростали.

Загалом же у створенні російської рисистої породи коней можна виділити три періоди.

Перший (90-ті роки минулого століття — 1914 р.) відомий тим, що розпочалося схрещування орловських кобил з американськими жеребцями. Починаючи з останнього десятиліття XIX ст. і до виникнення першої світової війни в Росію було завезено 156 жеребців і 220 кобил американської стан-дартбредної породи. Серед завезених коней були коні видатні, однак часто зустрічалися й досить посередні. Найбільший вплив на формування породи справили жеребці: Кресцеус (2.02,2); Агойша (2.11); Альвін Молодий (2.11,9); Барон Род-жерс (2.09,6); Боб Дуглас (2.04,4); Вільбурн - М (2.14,4) та ін. У той період кіннозаводчики не ставили за мету створення нової породи, а схрещування мало промисловий характер.

Другий період (1914—1927 pp.) характеризувався припиненням ввозу американських коней через початок першої світової війни. У цей період широко використовувалося схрещування помісей між собою, а також зворотне схрещування їх із жеребцями орловської породи з метою збільшення масивності та поліпшення запряжних форм. До 1932 р. в кінних заводах ще стояли американські жеребці, а їх інтенсивне використання спонукалось тим, що в 1922 р. відновились випробування рисистих коней на іподромах країни. На II Всеросійській нараді по тваринництву (1926 р.) було прийнято рішення про необхідність стандартизації рисистих порід з урахуванням вимог до користувального коня та аналізу стану племінного фонду рисаків.

Третій період (1927—1949 pp.). A. M. Владикін у 1927 p., очолюючи групу вчених, за дорученням Наркомзему РСФРР склав план племінної роботи з орлово-ростопчинськими помісями, який передбачав створення нової породи. Відповідно до плану роботу виконували в усіх кінних заводах, де розводилися вказані помісі. Помісей бажаного типу розводили "в собі", а також використовували їх зворотне схрещування з орловськими рисаками і відтворювальне.

Нова порода вітчизняних рисаків була затверджена в 1949 р. Коні російської рисистої породи поєднали в собі великий зріст, нарядність форм та масивність орловських рисаків з високою жвавістю американської стандартбредної породи коней. Сучасні російські рисаки мають міцну суху конституцію, пряму спину, добре виповнений м'язами поперек, правильної будови кінцівки, міцні сухожилки та зв'язки суглобів.

З вад екстер'єру можна вважати опущений круп, в окремих тварин, шаблюватість задніх та розкид передніх кінцівок, м'які й прямі бабки.

Американські стандартбредні жеребці, які використовуються для поліпшення жвавості російських жеребців з 1963 p., часто передають нащадкам цибатість, вкороченість, перехват під зап'ястям та понижену плодючість кобил. Середні проміри кобил 159-162-184-19,8 см.

Біговий клас рисаків визначається їх жвавістю на 1600 м (табл. 1). Серед російських рисаків 729 ввійшли до класу 2.05, і за цим показником вони на рівні вимог європейського стандарту. Цьому успіху сприяла передусім висока селекційна робота і вдосконалення технології утримання, вирощування, тренування та випробування коней.
Основними завданнями селекційної роботи з російською рисистою породою є підвищення жвавості, скороспілості та плодючості при збереженні великого росту і легкозапряжного типу. Основним методом поліпшення є чистопородне розведення, а також прилиття крові переважно стандартбредних коней та обмежено французьких рисаків. Чистопородні жеребці й кобили належать до ліній Подарка, Гільдейця, Трепета, Заморського Чуда, Додиря, Лоу Ганновера, Воломайта, Скотленда, Аксворті.
запряжне, швидкий пошук порід:


AGROTORG — торговая система агросектора.
Покупка и продажа. Животноводство, продукция животноводства: ветпрепараты, корма, технологии.
Свіжі обговорення на агро-форумі: Живодноводство вред или благо. На ПМЖ в деревню из города Какую птицу выгодней вырастить на мясо? Генетически модифицированные организмы - ЗА или ПРОТИВ Клубника на продажу
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.