28 травня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Птахівництво - страуси - Корисна інформація - Виробництво продукції страусівництва


Птахівництво
страуси
Виробництво продукції страусівництва

Матеріали підготовлено Дзіцюк В.В., кафердра розведення та генетики тварин  ім. М.А. Кравченка НУБІП України

Страус –– це дивовижна птиця, що поєднує в собі велич павича, силу коня, розум курки та ціну непоганої хати у селі.

За один сезон самка страуса відкладає від 40 до 80 яєць, така продуктивність зберігається протягом 40 років. За середньої ціни 100 гривень за одне яйце –– це близько ¼ мільйона гривень за життя. А якщо врахувати вартість м’яса, шкіри та пір’я, що дасть потомство самки за її репродуктивний період,  то доведеться використовувати семи-, а то і восьмизначні цифри.

Такий потенціал починає все більше привертати увагу ділових людей до страусівництва. На сьогодні в Україні є різні приклади вкладання коштів у цю галузь. Найчастіше ферма починає давати прибуток уже через 1,5-2 роки. Оскільки ринок виробництва та споживання цієї специфічної продукції перебуває в стадії формування, поки що реальним попитом користуються страусині яйця, хоча останнім часом низка ферм почала займатись вирощуванням репродуктивної птиці на продаж.

Запорукою успіху в страусівництві є три чинники –– чітке дотримання технологічного процесу, комплекс ветеринарно-профілактичних заходів та повноцінна і якісна кормова база.

Загальна характеристика чорних африканських страусів

Африканський страус – найкрупніший з виду страусів. Розрізняють такі підвиди африканських страусів: малайський(північна Африка), массайський (східна Африка), сомалійський (Ефіопія, Кенія, Сомалі), південноафриканський. В комерційних умовах отримали розповсюдження три різновиди африканського страуса –– з чорною, рожевою і голубою шиєю.

Цей гібридний птах ідеально пристосований для розведення у вольєрах. Африканський страус є найкрупнішим в світі птахом. В дикій природі він важить 100 кг, в умовах зоопарку –– дещо більше. Так, середня маса цих птиць в зоопарку “Асканія-Нова” складає близько 120 кг, окремі ж особини досягають маси 140-150 кг. Стоячи на ногах в висоту досягає 2,4 м. Самка мало поступається самцю за цими параметрами. Міцні м’язи дуже розвинених ніг страуса починаються від п’ятки, приблизно 60 см від землі. Саме ці м’язи представляють основний інтерес для виробництва м’яса. Саме ці м’язи грають найважливішу роль при розвиванні швидкості, а ноги страуса є його грізною зброєю. Страус здатен бити ногою лише вперед, удар його ноги досягає 250 кг. Великий палець ноги на кінці закінчується міцним довгим кігтем, за допомогою якого страусу не важко змахом ноги "разделать тело человека на две части от головы до пят"(О.В. Белаш, 1997).

Страус вважається найшвидшою двоногою істотою в світі. Він здатний розвивати швидкість до 70 км/год при довжині кроку 3 метри. Крила у страусів розвинені слабо, вони їх використовують для регулювання руху при швидкому бігові, бійках, при виконанні ритуальних рухів у парувальний сезон, а також для створення тіні пташенятам, які щойно вилупились.

Характеризуючи африканського страуса, М.А. Мензбир(1904-1909) вказує на дивовижну пристосованість цього виду до бігу. З чотирьох пальців кінцівок, властивим цим птицям, вони втратили перший і другий, зберігши лише третій і четвертий.

За своїм таксономічним статусом це один вид –– StruthiocamelusL. 1758 –– з 6 расами або підвидами, розповсюдженими по всьому африканському континенту. Вони мають різне забарвлення оперення, розмір, особливості біології. В Асканію-Нова в 1892 році завезений сомалійський підвид (1 самець і 3 самки). Дві самки майже відразу після завозу загинули, а одна, почавши розмножуватись, за період з 1894 по 1906 рік дала разом з дочками 59 особин, з яких вижило 20. З 1906 по 1912 рік в зв’язку з загибеллю самця настала перерва в розмноженні цього виду. І лише в 1912 році. Після завозу 3 самців, розмноження відновилось і за 4 роки (1913-1917) було отримано ще 32 пташеняти.

Цікавим і поки що невивченим є питання про форму шлюбних відносин у страусів. Більшість дослідників вважають їх полігамними. В.Д.Треус (1968) стверджує, кілька самок відкладають яйця в одне гніздо  Інші дослідники (Н.П.Семенюк,1993) признає наявність у них лише моногамних відносин. Дослідники, що спостерігали страусів в Асканія-Нова прийшли до висновку, що найчастіше зустрічаються сімейні групи птиць, які складаються з 1 самця і 2-3 самок(Н.В.Беадорська, 1986; Н.С.Дарницька та ін., 1984).

У цього виду страусів яскраво виражений статевий диморфізм. Дорослий самець більший за розмірами, ніж самка, і відрізняється чорним забарвленням пір’я на тулубі, а також білими пір’їнами, що звисають з країв крил. Самка сіро-коричневого забарвлення.

Африканський страус має чудовий зір і у випадку тривоги чи при подразненні приймає захисну стойку з витягнутою в довжину шиєю. Очі птиці захищені довгими товстими віями на обох віках і білою очною мембраною (мигальною перетинкою), яка є зверхнадійним захистом від пилу і піску.

Страус не вважається високоінтелектуальною істотою, у нього дуже маленький мозок, який важить в середньому 40 г. Всупереч розповсюдженій думці, страус не ховає голову в пісок. При виникненні небезпеки чи появі зовнішнього подразника птиці витягують свої шиї і опускають до землі, маскуючись.

Африканський страус є травоїдною птицею. Травній системі страусів характерна подовжена задня частина кишечника, що подовжує шлях рослинного волокна в травному тракті, в результаті чого добре розвивається мікрофлора і ефективно перетравлюється їжа.

Оперення рівномірно покриває все тіло африканського страуса. На грудях є ділянка голої шкіри, "грудний мозоль", на який птиця опирається, коли лежить на землі.

Утримання страусів

Африканські страуси –– жителі жарких степів і напівпустинь Африки, вони дуже вимогливі до умов утримання, дуже бояться сирості і холоду. Одна з основних вимог до приміщень, де утримуються ці тварини –– це дуже добра освітленість. При недостача денного світла в приміщенні страуси швидко сліпнуть, у них порушується координація рухів. Другою основною умовою виживання цих птиць і успішного їх розмноження в умовах неволі –– це постійна температура зимових приміщень. Вона має знаходитись в межах +15+18 С. Обігрів приміщення може бути здійснений як пічним, паровим, водяним опаленням, а також за допомогою калориферів або інших електричних приладів. Підлога повинна бути достатньо сухим і теплим, що особливо важливо при утриманні молодняку. Цього можна досягти шляхом розміщення під підлогою обігрівальних труб.

Приміщення повинно мати коридор посередині або з однієї сторони станків, в яких утримуються страуси. Ширина коридору не менше 1,5 м, щоб навіть найкрупніші тварини могли легко розвернутись. Висота приміщення –– не менше 3 м ( бажано 3,5-5,0 м). Від коридору станки повинні бути відгороджені стінкою висотою 2м, причому нижня її половина дерев’яна, а верхня –– сітчаста або з металевих прутиків. Розмір станка для африканських страусів –– не менше 5´4 м, двері з коридору мають знаходитись в одному кутку станка і суміщуватись з дверима в інший станок.

Зимою страуси утримуються окремо. На одну пару повинно бути два станки плюс один перегінний. Заходити в станок до тварин не можна. Коли потрібно прибрати в станку, його переганяють в інший станок.

У африканських страусів в природніх умовах може бути 2 сезони розмноження протягом одного року. В умовах неволі випадки яйцекладки у цих страусів бувають, а в окремих особин вона постійно починається взимку. В такому випадку слід створити умови для формування пари і парування тварин в зимовий період. Оптимальним вирішенням цього питання є створення манежу (просторого приміщення) для парування тварин. Приміщення має бути теплим і світлим, бажано зі скляним покриттям. Навесні, при відсутності такого приміщення, з появою перших ознак статевої активності (у самок-тремтіння крил, їх розпушення з нахилом голови і клацання дзьобом; у самця – така ж поведінка з подальшими маятникоподібними рухами шиєю і хлопанням крилами) тварин можна випускати в прилеглі до приміщення дворики, де можливе їх парування.

Годівниці для африканських страусів кріпляться в кутку станка на висоті 110 см, причому їх роблять трикутними, розміром 0,5´0,5´0,72 м, висотою 14-15 см. При такій  формі вони не заважають рухові тварин в станку, яке зазвичай є безперервним. Напувають тварин з відра, яке через спеціальні дверцята зі сторони коридору ставлять в станок під час їх годівлі.

На вигул африканських страусів випускають в кінці квітня – в перших числах травня. Однією з умов їх успішного утримання в літній період є достатня площа їх випасу. Цим забезпечується їх нормальне розмноження.

 Годівля страусів 

Нормування кормів для страусів слід проводити в залежності від віку і від фізіологічного стану страусів. На жаль, науково обгрунтованих норм годівлі в нашій країні поки що немає –– вони знаходяться в стадії розробки. Однак є значний досвід годівлі страусів в різні вікові періоди накопичений на окремих зарубіжних фермах, а також в зоопарках.

Річна потреба страусів в корма (кг на 1 голову на рік)

Корм

Потреба, кг

Передстартовий і стартовий корм(від0 до 6 тижнів)

12-18

Відгодівельний концентрований корм(від 6 до 16 тижнів)

100

Подрібнена кукурудза чи кукурудзяний силос

120-125

Сіно люцерни

120

Основний корм

200

 
Основним кормом в природніх умовах страусів є рослинний, але завдяки довгій шиї і гострому зору страус ідеально пристосований для пошуку дрібних безхребетних, які є непоганим доповненням до рослинної їжі. Страуси кваліфікуються як всеядні тварини.

Основною вимогою годівлі страусів є те, що корми мають бути доброякісними. Дуже ретельно слід дивитись за тим, щоб не було плесені, гнилі; їх наявність в кормах сприяє появі аспегільозу, шлунково-кишкових захворювань. Годівниці завжди повинні бути чистими.

Корм готується у вигляді вологих мішанок. Обов’язковими компонентами є такі корми як дерть ячмінна, висівки пшеничні, вижимки. З грубих кормів страусам дають сіно лугове, соєве, арахісове, солому злаків. Обов’язково додається хліб, в основному білий; як білкові і мінеральні компоненти використовуються дріжджі кормові, м’ясо-кісткове борошно, печінка ( сира чи проварена), яйця. Велике місце в раціоні займають зелені корми і овочі. З зелених кормів страусам дають люцерну, конюшину, кормові злаки, травосумішки, листя буряку, крапиви тощо.

Страусам згодовують корми тваринного походження, які необхідні для підтримання нормального обміну речовин і розвитку молодняку. До них належать молоко, рибне борошно, яйця птиці.

Якщо в господарстві є комбікорм для птиці (краще для курей-несучок), то білкові і мінеральні добавки можна не вводити, а зернові корми замінити відповідною кількістю комбікорму.

Літні і зимові раціони африканських страусів ідентичні. Різниця лише в дещо більшому вмісті люцерни влітку(не менше 500 г). Бажано протягом року африанським страусам давати яблука, влітку кавуни і кормовий буряк.

Особливо вимогливі страуси до рівня годівлі в репродуктивний період. Дорослих страусів племінного призначення в основному переводять на раціон, що містить 21-24% протеїну. Приблизно за 4 тижні до сезону відтворення дорослі птиці споживають від 1 до 2,5 кг концентратів в день.

При відгодівлі страусів використовують фазову годівлю. Етап відгодівлі починається з 6-тижневого віку і закінчується до 40-денного.  З добового до 6-тижневого віку використовують передстартовий і стартовий раціони. У віці 6 тижнів до 14-14 страусу дають концентрати і зелену масу, у віці від 15 до 40 тижнів годують мішанкою з зерна, сіна, силосу, кукурудзи і комбікорму. У віці 6-8 тижнів страусенят переводять з раціонів з високим рівнем протеїну на низькопротеїнові (16-17%). Такий раціон використовують до 13-17-тижневого віку.

Співвідношення приросту і спожитого корму у страсенят досягає 1:1,4 - 1:1,6; для птиці у віці 4-8 місяців –– 1:3 –– 1:5; на заключному етапі росту –– 1:8.

Раціони для дорослих африканських страусів (кг на 1 голову на добу)

Корми

Літо

Зима

Дерть ячмінна

0,8

0,8

Дерть кукурудзяна

0,2

0,2

Дерть пшенична

0,2

0,2

Пшениця

0,2

0,2

Висівки пшеничні

0,2

0,2

Хліб

0,2

0,2

Вижимки

0,05

0,05

Рибне борошно

0,02

0,02

Дріжджі кормові

0,02

0,02

М’ясо-кісткове борошно

0,02

0,02

Люцерна зелена

0,5

--

Цибуля

0,05

0,05

Морква

0,2

0,2

Капуста

0,4

0,4

Буряк

0,6

0,6

Яблука

0,2

0,2

Крейда

0,03

0,03

Сіно люцерни

--

0,2

Сінне борошно

--

0,1

Сіль

0,005

0,005

 
Кількість спожитого страусами корму залежить від їх маси в даний момент і енергетичної цінності корма. Добове споживання корму страусами, що ростуть, складає 3-4% від маси, в заключному періоді споживання корму скорочується до 2-2,5% від власної маси тіла.
 

 

 

 Інкубування яєць

Відразу після випуску птиці на літній вигул починається парування твари. Самець облаштовується в зазделегідь підготовленій купі піску, куди вже через 2-3 тижні після початку парувань самка складає яйця.

Природа щедро нагородила страусине яйце поживними речовинами, оскільки вони призначені для розвитку страусеняти. В ньому міститься більше 12% протеїну, 11,5% жиру, 1,5% мінеральних речовин, 0,7% вуглеводів, а маса яйця африканського страуса в середньому 1400-1500 г. Тільки з одним яйцем самка виділяє протеїну –– 180 г, жиру –– 172 г, мінеральних речовин –– 22,5 г і вуглеводів більше 10 г.

Запліднюваність яєць в літній період висока, часто досягає 100%.

Інкубуваня яєць можна проводити як шляхом штучної інкубації, так і природного насижування під квочками свого чи іншого виду страусів. Перший шлях більш простий. Яйця забирають з-під страусів і інкубуються в інкубаторі. Основною особливістю технології інкубації є невисока відносна вологість –– не вище 50-55%. Це обумовлено тим, що страуси в природі перебувають в умовах жаркого клімату. Температура обігріву яєць підтримується в межах 37,2-37,4 С. Дуже важливим є те, що потрібно забезпечити достатню вентиляцію яєць (на грізді страуси охолоджують і перевертають яйця дуже часто). Кількість охолоджень і перевертань яєць повинно бути не менше 5 протягомдня з охолодженням 5-7 хвилин. Протягом всього періоду режим інкубації підтримується постійним, без збільшення вологості; на кінець періоду інкубації допускається її зниження. При створенні таких умов яйця інкубуються протягом 39-41 дня.

Використання існуючих моделей інкубаторів для інкубації страусиних яєць залежить від того, наскільки вони відповідають вимогам до них, серед яких найважливіше значення має можливість розміщення в лотках крупних страусиних яєць і наявність надійного механізму автоматичного повороту яєць.

Другий спосіб інкубації – під квочками чужого виду, часто використовуються самці нанду. Вони дуже уважні батьки. Для цього слід добре обладнати гніздо і слідкувати за своєчасним перевертанням яєць. Яйця африканського страусу під самця нанду підкладають не відразу. а дають йому можливість добре розсидітись на яйцях власного виду.

Спосіб –– насижування самими страусами. Це найрезультативніший спосіб отримання приплоду, оскільки він забезпечує високий вивід пташенят( в середньому 63,0%). В той же час він є регулятором яйцекладки і синхронізатором статевого циклу партнерів. Однак цей спосіб має свої негативні сторони, оскільки погодні умови е завжди сприяють нормальному насижуванню яєць і виведенню пташенят. Часто ембріони гинуть від переохолодження внаслідок поганої погоди і підмокання гнізда.

Утримання і годівля молодняку

Відповідно до використання різних способів інкубування яєць африканських страусів, вирощування молодняку здійснюється теж трьома способами.

1. "Ручний" спосіб.Застосовується, коли пташенята отримані як при штучному інкубуванні яєць. так і при природному їх насиджуванні під самцями-"квочками" свого і чужого виду. Пташенят. що вилупились на кілька годин залишають в інкубаторі, закутавши його в спеціальну "пелюшку". Через 3-4 години( в залежності від стану пташеняти) його поміщають в сушильну шафу –– особливу камеру, спеціально призначену для цієї мети (температура 32-33 0 С), використовуючи при цьому м’яку підстилку. Годувати страусеня починають після того, як він стане на ноги, що буває на другу-третю добу життя. Щоб страусенята швидше взялись за корм, крупинки його сиплють перед ними; для імітації ж клювання постукують по твердому предмету(підставці з кормом). До прийому води привчають шляхом ультихання пальця у воді, щоб пташенята чули його звук.

Коли страусенята достатньо окріпнуть, їх переводять у приміщення для вирощування. В наших умовах –– це один із станків для дорослих тварин, де встановлюється ящик з обігрівом їх вночі. Вдень страусенят випускають на вигул, використовуючи з цією метою один з двориків для дорослих страусів, з наступним переведенням у великий двір з трав’яним покривом. При цьому слід уникати сидіння страусенят на землі, оскільки у них довгий час (до 10-15 днів) не розсмоктується жовточний мішок, який в момент їх вилуплення важить більше 300 г.

Основною умовою для успішного вирощування молодняку "ручним" способом –– це годівля їх досхочу в поєднанні з інтенсивним рухом. Вже в перший місяць страусенята поїдають приготовлену для них суміш в кількості, що дорівнює майже 1/3 ваги їх тіла.

Протягом перших трьох тижнів життя страусенят їм забезпечують такий раціон, який гарантує нормальний ріст і розвиток без надмірного збільшення живої маси. Молодняк особливо потребує протеїну і енергії для швидкого росту. Важливим є також забезпечення мінеральними речовинами для розвитку кістяка. При цьому основну частину раціону, на відміну від дорослої птиці, складають овочі і люцерна, і значно меншу –– зернові корми.

Раціони годівлі молодняку африканських страусів в умовах зоопарку "Асканія-Нова" (г на одну особину)
 

Корми

2 тижні

1 місяць

2 місяці

3 місяці

4 місяці

7 місяців

1 рік

Пшениця

-

-

-

250

300

320

400

Дерть ячмінна

12

35

125

166

200

580

800

Дерть кукурудзяна

25

88

104

-

-

-

-

Висівки

20

29

83

100

120

200

200

Хліб

52

58

56

50

120

180

168

М’ясо-кісткове борошно

17

35

50

50

60

25

45

Рибне борошно

10

15

-

-

-

15

25

Дріжджі кормові

10

10

10

20

20

30

55

Яйця

63

55

65

34

50

41

-

Творог

42

80

86

83

130

61

-

Печінка

57

85

87

71

100

175

-

Молоко

40

40

40

40

-

-

-

Замінник молока

-

16

16

-

-

-

-

Люцерна зелена

195

222

244

130

300

330

350

Буряк

121

143

250

457

400

1140

660

капуста

162

265

376

630

600

300

-

Морква

114

134

207

462

560

-

280

Яблука

41

130

157

-

-

-

-

Цибуля

78

174

90

181

100

160

-

Крейда

10

23

41

41

40

40

40

 

Система випасу пташенят африканських страусів повинна бути такою, щоб забезпечити їх потребу в русі. Це забезпечується, по-перше, поступовим пересуванням людини, яка випасає пташенят, по-друге, безпосереднім водінням виводку.

2. Спосіб вирощування з батьками –– дуже ефективний спосіб, оскільки саме при цьому способі пташенята задовольняють повністю свою потребу в рухові.

Після вилуплення всіх пташенят батьки покидають гніздо. У віці 4-5 днів малюки активно приймаються за їжу. Воду п’ють, беручи приклад з дорослих дещо пізніше (приблизно з 5-6-денного віку). Співвідношення в раціоні приблизно таке ж як і при "ручному способі" вирощування.  Страусенята тримаються з дорослими страусами в літньому загоні до тих пір, доки погода тепла і суха. Ближче до осені (кінець вересня - початок жовтня), коли погода  стає холодною, починаються дощі, страусів переводять ближче до приміщень, щоб їх можна було заганяти на ніч. Для зручності їх заганяють з одним із батьків. Вдень знову вони з’єднуються. При постановці на зимове утримання страусенята утримуються з одним із батьків до тих пір, поки випускаються на прогулянку. Надалі їх повністю відділяють від дорослих і утримують в спеціально відведеному для цього станку.

3. Комбінований спосіб вирощування. Як і два попередніх він тісно зв’язаний зі способом інкубування яєць. В даному випадку більшість яєць інкубується штучно, а пташенята вирощуються з батьками. Суть даного способу заключається в наступному:

а) коли страуси починають нестись, перші яйця забирають з гнізда і закладають в інкубатор, де інкубуються за режимом, який застосовується для африканських страусів;

б) з середини яйцекладки до її закінчення знесені яйця залишають в гнізді і страуси починають їх насиджувати;

в) в цей час з перших яєць, закладених в інкубатор вже виводяться страусенята; їх вирощують звичайним ручним способом;

г) яйця, що залишились в інкубаторі з великим строком інкубації підкладають під страусів замість щойно знесених. Страуси виводять з них пташенят і, виконуючи свої батьківські обов’язки, дбають про них;

д) в цей час страусенята, що вирощуються "ручним" способом, підпускаються до виводку. Сюди ж в подальшому підпускаються і страусенята, отримані з останніх яєць, закладених в інкубатор, і батьки вирощують всіх пташенят.

Цей спосіб дає змогу скоротити строк насиджування яєць страусами і, тим самим, зберегти кладку від загрози підмокання. Самі ж батьки звільняються від зайвої праці і затрат енергії на насиджування яєць кладки.

Продукція страусівництва

М’ясо страусів. Споживачі все більше уваги почали приділяти здоровому способу життя. І саме м’ясо страусів ідеальний продукт споживання, адже це єдине червоне м’ясо з низьким вмістом холестерину та жирів. Із зростання серцево-судинних захворювань попит на м’ясо страусів зростає все більше. Очікуєтьсяя. що в нинішньому сторіччі страусяче м’ясо може замінити традиційні види м’яса, оскільки вважається одним із найпісніших (філе містить 1,2% жиру), має дуже низький вміст холестерину (близько 32 мг на 100 г) і високий вміст білку(близько 22%). Страусяче м’ясо характеризується відмінною здатністю вбирання спецій. У 100 г м’яса міститься близько 22 мг марганцю, 280 мг фосфору і 350 мг калію. У більшості видів іншого м’яса низький вміст жиру зумовлює його жорсткість. В цьому відношенні страусине м’ясо є виключенням: як філе, так і біфштекс із страуса при правильному приготування ніжні на смак. Оптимальний вік для забою птаха знаходиться в межах 10-14 місяців. Вихід чистого м’яса при обробці страусячої туші доходить до 50%. Тільки при обробці ніг стокілограмової туші можна одержати близько 25-30 кг високоякісного м’яса.

Шкіра. Найвищої якості шкіру одержують від птаха у віці 10-14 місяців, коли вона вже добре розвинена, але ще не пошарпана і не має механічних пошкоджень. Площа шкіри у страуса в цьому віці складає 1,1-1,5 м 2 . На сьогоднішній день шкіра є головним і найціннішим продуктом при утриманні страусів. Якість страусячої шкіри набагато перевищує шкіру слонів і крокодилів. Крім таких властивостей як зносостійкість, гнучкість, стійкість до води страусяча шкіра привертає увагу вибагливих дизайнерів та виробників своєю неповторною фактурою. ЇЇ гладка, як шовк, поверхня прикрашена крихітними, рівномірно-розкиданими горбиками-фолікулами, що утворюються в місцях прикріплень пір’я. М’яка і гнучка страусяча шкіра є  відмінним матеріалом для взуттєвого і галантерейного виробництва.

Страусячі яйця. Запліднені яйця страусів мають високу комерційну цінність. Проте для харчування використовують незапліднені яйця. Щоб зварити яйце страуса "вкруту" потрібно варити 45 хвилин. Розпис або гравірування перетворює яйце на справжній витвір мистецтва. При вирізбленні шкаралупи її можна і не розписувати, тому що вона має кілька шарів, забарвлених в різний колір. Декоративні яйця використовують для прикрашування ламп, кубків та в інших цілях, як предмети дизайну.

Пір’я.   Найціннішим є біле пір’я, яке розташоване в першому ряду крил та в хвості самця і представлене приблизно, 14-20-ма пір’їнами.

З домашніх страусів пір’я зістригається кожного місяця і є гірше за якістю, ніж у диких.

Інші продукти.  Страусячий жир використовується в медичних і косметичних цілях, сухожилля –– для заміни людських сухожиль. Останні досллідження в офтальмології показали можливість використання страусячих очей для трансплантації рогової оболонки. До того ж із страусячого мозку отримують речовину для лікування хвороби Альцгеймера і інших захворювань недоумств.

Використана література

1. Братских В.Г., Соболь А.З. , Нефедова В.Н. Страусы и перепелки. Разведение, содержание, бизнес. –– Ростов н/Д: Феникс, 2004. –– 320 с.

2. Дейнека В.. Бізнес до душі. –– Пропозиція, 2003. –– № 10. с.42-43.

3. Куликов Л., Каштанов С. Африканские страусы в «Салтыковском» –– Птицеводство, 2002, №2. ––   с. 32-33

4. Рубан Б.В. Птицы и птицеводство. –– Харьков: Эспада, 2002 –– 520 с.

5. Страусяче фермерство.–– Агровісник Черкащини.2004, № 1.–– с.31-33.

6.  Треус В.Д. Акклиматизация и гибридизация животных в Аскания-Нова. –– Киев, 1968.–– 316 с.

Фото з сайтів http://www.day.kiev.ua/, http://straus-ua.com/, http://www.propozitsiya.com/

Свіжі обговорення на агро-форумі: Живодноводство вред или благо. На ПМЖ в деревню из города Какую птицу выгодней вырастить на мясо? Генетически модифицированные организмы - ЗА или ПРОТИВ Клубника на продажу
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.