22 серпня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Птахівництво - яєчні кури - Корисна інформація - Якість шкаралупи яєць і шляхи її поліпшення


Птахівництво
яєчні кури
Якість шкаралупи яєць і шляхи її поліпшення
Якість шкаралупи визначають за такими показниками: міцність, товщина, мармуровість, інтенсивність забарвлення. Міцність визначають спеціальними приладами силою роздавлювання, стійкістю до проколу, пружною деформацією. Товщину шкаралупи визначають мікрометром після розбивання яєць. Її також характеризує показник щільності яєць, який визначають способом їх занурення у соляні розчини різної концентрації (від 1,060–1,095). Товщина шкаралупи не завжди адекватна її міцності, тому що остання залежить ще й від структури шкаралупи.

Кількість бою яєць значно підвищується з віком птиці. Причому така закономірність зберігається в птиці з різною генетичністю. Про це свідчать дані конкурсних випробувань, проведених у Нідерландах 2001 року.

Так, якщо в період із третього по шостий місяць яйцекладки бою було 2,0–2,85%, то за подальші три місяці він збільшився в деяких кросів у 1,5–2 рази. Найбільше битих яєць було в період із 11 по 14 місяць яйцекладки — 6,2–8,4%, тобто втричі більше, ніж на початку яйцекладки.

Збільшення бою в другому періоді яйцекладки пов’язано зі зменшенням у цей період міцності шкаралупи, яку визначали за силою роздавлювання.
У деяких дослідженнях встановлено погіршення товщини шкаралупи з 0,37 до 0,30 мм і пружної деформації — з 20 до 23 мкм в кінці періоду яйцекладки.
З віком птиці втричі збільшується частота появи вапняних наростів: майже із 10,7% у 25-тижневому віці до 36,9% у 63 тижні, поясів — до 4,4%; складок — із 0,8 до 17,6%; деформації гострого кінця — з 0,8 до 24,4%. Це, можливо, наслідок гіршого засвоєння кальцію наприкінці періоду яйцекладки. Але цікавий той факт, що після примусової линьки курей, по закінченні першого року їх використання, було мало яєць із мармуровою шкаралупою (не більше 4%), зовсім не було яєць із шорсткою шкаралупою, тоді як у кінці першого року яйцекладки їх налічувалось близько 20%.

Одним із поширених дефектів шкаралупи яєць є мармуровість — просвітлені ділянки шкаралупи, які неозброєним оком і не видно, їх можна побачити тільки під час перегляду яєць на овоскопі. Під час простукування сильномармурові яйця відлунюють “скляним” звуком. Ступінь мармуровості вимірюють у балах: 1 — коли освітлена шкаралупа сягає 20% загальної площі; 2 — від 20 до 40%; 3 — 40–60%; 4 — 60–80%; 5 — 80–100%. Мармуровість проявляється на 2-й — 3-й день після знесення яйця. Вона не пов’язана з несучістю, масою яєць, але сприяє підвищенню крихкості й пошкоджуваності шкаралупи. Крім того, за високої мармуровості значно знижуються товарний вигляд харчових яєць і виводимість інкубаційних, зростає відсоток бою.
За нашими узагальненими даними, серед сильномармурових яєць відсоток бою в 3,2 раза вищий, аніж серед слабомармурових.
Зі збільшенням мармуровості зменшується кількість пор у шкаралупі. В таких яйцях гірший повітрообмін, унаслідок чого зменшується виводимість.
Мармуровість яєць залежить від умов і тривалості їх зберігання. Це слід враховувати, вибираючи яйця для інкубації.
Причину мармуровості до кінця не з’ясовано. Припускають, що це — наслідок порушення кальцифікації шкаралупи. Є й індивідуальні відмінності між несучками за ступенем прояву цього дефекту, залежать вони від генетики птиці, тому доцільно поліпшувати ці якості й селекційними методами.

Не рекомендується брати для інкубації яйця:
  • із пружною деформацією понад 30 мкм,
  • шорсткістю понад 10% поверхні,
  • мармуровістю понад 60% поверхні.
Виводимість яєць, як встановлено в різних дослідженнях, проведених на різних породах яєчних та м’ясних курей, залежить і від інтенсивності забарвлення шкаралупи.
Виводимість яєць із освітленою шкаралупою у птиці яєчного типу була на 3,1–5,9% меншою, ніж яєць із темно-коричневою. У м’ясних курей, особливо породи плімутрок, де таких яєць значно більше, ніж у птиці яєчних кросів, зниження виводимості становило 12,2%, у породи корніш наполовину менше — 6,7%. Тому, щоб одержати високі показники вилуплення курчат, на інкубацію не треба відбирати яйця з освітленою шкаралупою. Особливо це важливо для м’ясних курей.

Як відзначає І. Л. Гальперн (2002), інтенсивність пігментації шкаралупи є показником стійкості до стресів. Під впливом стресів у різних несучок освітлення шкаралупи відбувається з різною інтенсивністю. Тому потрібно проводити селекцію на підвищення пігментації шкаралупи, а особливо — на зменшення числа несучок, що несуть яйця з освітленою шкаралупою.


Підвищення якості шкаралупи яєць селекційними методами
Підвищення якості шкаралупи пов’язано з великими труднощами, оскільки цей показник залежить від багатьох чинників і має негативний кореляційний зв’язок із несучістю.
Одним із шляхів поліпшення якості шкаралупи є селекція птиці. Оскільки гетерозис за міцністю й товщиною шкаралупи дуже низький або взагалі не проявляється, поліпшувати ці якості можна методами спрямованої селекції в усіх лініях, що входять до кросу, незалежно від їхньої спеціалізації. Ефективність цього методу підтверджується даними фірми “Ломанн Тірцухт”, де за п’ять генерацій селекції в кросі Ломанн браун міцність шкаралупи збільшилась із 3,24 до 3,6 кГс. Але спеціалісти фірми вважають, що показник міцності шкаралупи 3,5 кГс не повинен задовольняти селекціонерів, треба досягти 4 кГс.


Про вплив генетичних факторів на якість шкаралупи свідчать фенотипові розходження за цим показником різних кросів і порід курей.
Під час аналізу результатів конкурсних випробувань білих і коричневих кросів закордонних селекційних фірм у Європі, в період із 1999 по 2004 рр., виявлено значні розбіжності між кросами як за міцністю шкаралупи, так і за відсотком бою (табл. 5). Міцність визначали за силою роздавлювання (кГс) спеціальним приладом.
Серед коричневих кросів за останні роки найвища міцність шкаралупи яєць відмічена у птиці кросу Хайсекс коричневий, найнижча — у кросу Хай Лайн. З білих кросів кращі показники в 2003 р. мали кроси Хайсекс, Іза, найнижчі — Шевер 2000.
Такі популярні в Україні кроси, як Хай Лайн білий, Шевер 579, у конкурсах не перевіряли, тому про якість шкаралупи яєць цих кросів нічого сказати не можна.

Визначення якості яєць вихідних ліній кросів та порід яєчних курей, створених в Інституті птахівництва УААН, показало, що вони мають добру якість шкаралупи. Так, стійкість до проколу була в межах 1,9–2,2 (оптим. — 1,9), товщина шкаралупи 0,32–0,38 мм (оптим. — 0,3). Є лінійні й породні розходження за цими показниками, що свідчить про генетичну обумовленість цієї ознаки. Міцніша й товща шкаралупа яєць у курей породи леггорн порівняно з птицею, що несе яйця із забарвленою шкаралупою (породи червоний і білий род-айленд, полтавські глинясті).

Між показником питомої ваги яєць і процентом їх бою дослідники помітили високу від’ємну генетичну кореляцію (-0,98). Тобто, що нижча питома вага яєць, то вища вірогідність їх пошкодження. Оскільки питому вагу досить легко визначити в розчинах солі різної концентрації, які можна приготувати в умовах будь-якого господарства, цей показник може бути індикатором якості шкаралупи і можливого бою яєць.

За показником питомої ваги яєць можна проводити селекцію птиці на підвищення міцності шкаралупи. Великих витрат на дослідження в цьому разі не буде, бо всі яйця, що їх оцінюють, залишаться цілими і їх можна використати навіть для інкубації. Але деякі зарубіжні дослідники вважають, що більший ефект можна одержати, використовуючи показник “сила роздавлювання яйця”. Оскільки у нас таких приладів немає і вони досить дорогі, якщо їх купувати за кордоном, то зменшення кількості бою яєць і міцність шкаралупи можна підвищувати і під час селекції за даними питомої ваги яєць.


У годівлі найважливішим моментом є оптимізація мінерального живлення, насамперед кальцієвого.
Організацію кальцієвого живлення треба починати з оцінки якості джерела кальцію (на вміст кальцію, різних домішок, фізичної структури) та створення потрібного запасу кальцію в кістках молодок до початку яйцекладки. Спеціалісти селекційних фірм “ЕйчПіБі”, “Іза” рекомендують за 10–15 днів до початку яйцекладки перевести молодок на передкладковий раціон. Якщо передкладковий раціон у господарстві не використовують, тоді молодок переводять на раціон несучок із моменту появи першого яйця.
Запас кальцію в кістках повинен бути недоторканним. Він необхідний для регулювання вмісту цього елемента в крові несучок у період яйцекладки і має поповнюватись за рахунок кальцію кормів.
Поява яєць із тонкою шкаралупою на початку яйцекладки свідчить про недостатній запас кальцію в кістках несучок.
Неправильне вирощування молодок і відсутність достатнього запасу кальцію в кістках, як правило, не компенсуються подальшим високим рівнем мінеральної годівлі несучок, тому товщина шкаралупи в таких несучок не досягає нормального рівня.
Для правильного нормування в раціоні кальцію варто враховувати рівень несучості й поїдання корму.
Відомо, що на утворення одного яйця курка-несучка витрачає приблизно 2,2 г кальцію. Крім того, 0,1 г вона витрачає щодня на інші фізіологічні процеси. Таким чином, на утворення одного яйця несучці потрібно 2,3 г кальцію. Якщо врахувати, що кальцій з корму засвоюється тільки на 50%, (а наприкінці яйцекладки — на 35–40), то для того щоб несучка знесла одне яйце, їй слід дати з кормом 4,6 г кальцію, а точніше — треба, щоб вона з’їла цю дозу кальцію. Зі зниженням інтенсивності яйцекладки потреба в кальції знижується.
Зі збільшенням несучості засвоєння несучкою кальцію підвищується, а на-прикінці яйцекладки, в разі значного зниження її інтенсивності, використання кальцію знижується до 35–40%, але в цей час ще збільшується маса яєць. Тому, оскільки у сучасних кросів несучість практично не буває меншою за 75%, норму кальцію в цей період треба підтримувати на рівні 3,8–3,9 г на голову. Залежно від рівня несучості, потреба в кальції змінюється (рис. 2).


Концентрація кальцію в кормосуміші залежить від рівня добового споживання корму. Наприклад: в разі споживання 100 г корму на голову за день і інтенсивності яйцекладки 80% норма кальцію становить 3,7%, а якщо несучка буде споживати 120 г корму на день, то в кормосуміші може бути 3,1–3,2% кальцію.
Як джерело кальцію використовують крейду, черепашку, вапняки, мармурову крихту. Дослідженнями встановлено, що загальна кількість крейди в раціоні не повинна перевищувати 3%, тому що її збільшення погіршує фізичну структуру, смакові якості корму, внаслідок чого знижується його споживання. Найціннішим мінеральним кормом є черепашка. Черепашку й вапняки слід подрібнювати до розміру 3–5 мм. У черепашці часто буває багато піску, а тому її потрібно промивати.
Краще одночасно використовувати кілька джерел кальцію у вигляді порошку та гранул. Рекомендується згодовувати їх у таких співвідношеннях: одна частина крейди + одна частина черепашки + одна частина вапняку, або одна частина крейди + одна частина черепашки з вапняком (рівними частками), або одна частина крейди + одна частина мармурової крихти + одна частина вапняку.
Для кращого засвоєння кальцію потрібно:
  • щоб він довше затримувався в шлунку, рівномірно надходив у кров (звідки потім кальцій “вибирається” для утворення шкаралупи);
  • час годівлі повинен бути таким, щоб мінімум 60% корму птиця споживала в другій половині дня або вночі, коли утворюється шкаралупа. При цьому 60–70% кальцію треба згодовувати у вигляді гранул 2–4 мм;
  • якщо корм роздають двічі на день, треба 1/3 його добової норми роздати ранком, а 2/3 — за 5–6 годин до вимикання світла; якщо тричі — то 1/3 роздати відразу після вимкнення світла, 1/3 — за 5–6 годин до цього і 1/3 — за 2–3 години до вимикання світла.

Для збільшення споживання корму, особливо в жарку пору року, і забезпечення рівномірного надходження кальцію в організм несучки в період утворення шкаралупи рекомендується застосовувати опівнічну годівлю. Схеми такої годівлі залежать від тривалості світлового дня і наведені на рисунку 3.



У разі 15-годинної світлової програми може бути два варіанти нічної годівлі: після вимикання світла 3,5 години темряви, потім на 2 години вмикають світло і знову 3,5 години темряви або 4 години темряви, 1 година світла і знову 4 години темряви. За тривалості світлового дня 16 годин можливий тільки один варіант: 4Т-1С-4Т. Якщо світла більше 16 годин, годівлю вночі не застосовують. Коли збільшувати споживання корму небажано, опівнічну годівлю можна комбінувати з темним періодом серед дня.
Вмикаючи світло вночі, одночасно слід вмикати кормороздачу, щоб розбудити птицю й вона почала їсти корми.
Оптимізація мінерального харчування для підвищення якості шкаралупи передбачає обов’язкову стабільність доставки кальцію. Часто причиною погіршення якості шкаралупи є недогодовування або перегодовування несучок кальцієм, хоча в середньому його рівень зберігається нормальним. У разі різких перепадів вмісту кальцію в кормі порушується стереотип його засвоєння, а через те, що несучка дуже швидко реагує на умови мінерального живлення, якість шкаралупи погіршується. Різке зниження рівня кальцію до 1,5–2,0% на тривалий час (кілька днів), зазвичай, призводить до зменшення несучості, хоча товщина шкаралупи може трохи збільшитись.
Засвоюванню кальцію в кишківнику сприяє наявність у кормі достатньої кількості таких амінокислот, як лізин і аргінін. Важливе значення для одер-жання якісної шкаралупи і високої продуктивності мають незамінні амінокис-лоти: метіонін і цистин. Незначна нестача протеїну в раціоні менш негативно впливає на якість шкаралупи, як дефіцит незамінних амінокислот, вміст яких у раціоні треба ретельно контролювати. Якщо в кормах не набирається амінокислот у достатній кількості, слід до норми додавати синтетичні.
Для оптимізації мінерального харчування і поліпшення якості шкаралупи потрібно також здійснювати контроль за рівнем доступного фосфору в раціоні.
Встановлено, що в зернових кормах фосфор міститься у фітатній формі й засвоюється дорослою птицею на 50%, а молодняком на 30. Це слід враховувати, складаючи раціони для птиці різного віку, і проводити розрахунки не на за-гальний фосфор, а на доступний. Останнім часом з’явились нормативи щодо потреби птиці в доступному фосфорі і його вмісту в інгредієнтах кормосуміші.
Потреба несучок у фосфорі невисока. З одним яйцем з організму курки виноситься не більш 0,1 г фосфору, в тому числі зі шкаралупою — менш 0,01 г. Уважають, що 0,4 г загального фосфору на добу на одну курку-несучку достатньо. Тим більше достатня для будь-якої несучості курей норма фосфору 0,7%, яку рекомендують у довідкових матеріалах. Передозування фосфору призводить до зменшення використання кальцію на формування шкаралупи.
За даними закордонних досліджень, підвищення дози фосфору в кормосу-міші для яєчних курей із 0,43 до 0,93% знизило щільність яєць із 1,080–1,084 до 1,074–1,076 г/см3. Зниження рівня фосфору з 0,41 до 0,31% у м’ясних курей дещо зменшило їхню несучість за збереження якості шкаралупи, а збільшення його до 1,42% зменшило несучість і значно знизило якість шкаралупи. Але навіть якщо в кормосуміші 1,2% фосфору, шкаралупа може стати дуже тонкою при нормальному рівні кальцію.
У міру збільшення несучості відношення Са:Р в кормі повинно підвищува-тися з 3,5 до 5 і більше.
Зайвий фосфор виводиться з організму птиці через нирки у вигляді фосфорно-кальцієвого з’єднання навіть тоді, коли в організмі дефіцит кальцію.
Щоб забезпечити норму натрію без збільшення хлору, рекомендується частину необхідного вмісту кухонної солі замінювати питною содою. Добавка в раціон 0,25% соди і зниження солі до 0,2% сприяє зменшенню шорсткості шкаралупи, особливо в кінці періоду яйцекладки.
У разі задовільного рівня кальцію і фосфору в раціоні несучок зниження товщини і міцності шкаралупи можливе через дефіцит мікроелементів. Висока доза кальцію гнітить засвоєння цинку, марганцю, магнію, йоду.
У жарку пору року на поліпшення якості шкаралупи позитивно впливає добавка в корм аскорбінової кислоти в кількості 100 г/т. Якщо в раціоні не ви-стачає мінеральних речовин, така добавка не ефективна.
Зведені дані про вплив окремих хімічних елементів, амінокислот і вітамінів на якість шкаралупи яєць та продуктивність несучок наведено в таблиці 7.



Наявність у кормах мікотоксинів дуже знижує якість шкаралупи.
Для профілактики мікотоксикозів та послаблення дії токсинів, що є в кор-мах, у деяких господарствах птиці згодовують сухе молоко, молочну сироватку, аскорбінову кислоту, проводять дріжджування кормів. Останніми роками для боротьби з мікотоксинами на ринку України з’явився натуральний препарат-абсорбент “Мікосорб”, виготовлений із дріжджів. Він здатний абсорбувати кормові токсини і попереджувати всмоктування їх із шлунково-кишкового тракту.
Це єдиний запатентований органічний абсорбент. Додають його 0,5–1 кг на 1 т корму. Розповсюджує цей препарат фірма “Оллтек Україна” (Київ).
Для лікування захворювання слизової оболонки зоба від дії афлатоксину спеціалісти фірми “Хаббард-Іза” пропонують випоювати птицю розчином марганцівки 1:3000, 5% розчином питної соди або 0,5% розчином молочної кислоти.
У разі захворювання птиці такими інфекційними хворобами, як інфекційний бронхіт, Ньюкастла, СЗН, мікоплазмоз:
  • знижується міцність шкаралупи;
  • з’являються різні дефекти шкаралупи, вона стає горбистою, з’являються яйця без шкаралупи;
  • знижується інтенсивність забарвлення шкаралупи коричневих яєць: вони стають нібито вкриті крейдою, без блиску;
  • знижується щільність білка, він стає водянистим.
Якість шкаралупи й кількість бою яєць теж значною мірою залежить від мікроклімату в приміщенні для птиці, якості обладнання, умов транспортуван-ня й маніпуляцій із яйцями. Негативний вплив деяких із цих чинників на якість шкаралупи і пошкодження яєць наведено в таблиці 8.


Підсумовуючи сказане вище, можна зазначити, що якість шкаралупи знижують такі чинники:
  • пізнє переведення молодок на раціон несучок;
  • різкі перепади в згодовуванні несучкам кальцію;
  • недостача або надлишок кальцію;
  • неякісне джерело кальцію (крупні фракції чи пилоподібна форма, низький вміст елемента — нижче 30%);
  • надлишок фосфору — понад 0,8%;
  • підвищене енерго-протеїнове співвідношення;
  • зайвий жир у раціоні;
  • неякісні корми (підвищена кислотність, наявність мікотоксинів).


А. Коваленко, І. Степаненко,
кандидати с.-г. наук,
Інститут птахівництва УААН


Корисна інформація | дивіться також:
Свіжі обговорення на агро-форумі: Почему в России так сложно перейти на альтернативные источники энергии? Как проверить съедобность собранных в лесу грибов? Реализуем с/х технику Сбор грецких орехов Сирень - она такая разная
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.