09 грудня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Птахівництво - яєчні кури - Корисна інформація - Терморегуляція та її вплив на організм курей


Птахівництво
яєчні кури
Терморегуляція та її вплив на організм курей
Тваринам важко утримувати постійну температуру тіла за високих температур навколишнього середовища. В таких умовах різко змінюється взаємодія між різними шляхами виділення тепла з організму. В умовах високих температур хімічна терморегуляція у сільськогосподарських тварин проявляється дуже слабко. Підвищення температури навколишнього середовища не завжди підвищує енергетичний обмін. Новонароджені тварини стійкіші до високих температур повітря, ніж дорослі.
Поросята, каченята й курчата дуже чутливі як до низьких, так і до високих температур повітря. У сільськогосподарських тварин пристосованість до низьких температур повітря краща, ніж до високих. Кількість тепла, що утворюється в тілі різних тварин, неоднакова. Чим менша тварина, тим відносно більше вона утворює тепла з розрахунку на 1 кг живої маси.
У молодих тварин температура тіла завжди вища, ніж у дорослих, що пов’язано з інтенсивністю обміну речовин. За інтенсивної м’язової роботи температура тіла підвищується. Поїдання корму підвищує, а тривале голодування знижує температуру тіла. Сталість температури тіла зберігається лише за умови рівності теплоутворення й тепловіддачі всього організму. Це досягається за рахунок терморегуляції.
Між температурою навколишнього середовища й теплоутворенням існує обернено пропорційне відношення. Влітку теплоутворення знижується, а взимку підвищується.
На холоді тварини зменшують площу відкритої шкіри (лежать зіщулившись). Апетит підвищується. Кровоносні судини шкіри звужуються, секреція потових залоз зменшується. Все це зумовлює зниження віддачі тепла в навколишнє середовище. Реакція кровоносних судин шкіри на холодне або теплове подразнення є рефлекторним актом і підпорядкована центральній нервовій системі.
Вирощуючи тварин і птицю, дуже важливо знати характер взаємодії організму й середовища та механізм нервової регуляції в конкретних умовах (екологічних зонах) у кожного виду і навіть породи.
Шкіра тварин і птиці вкрита шерстю або пір’ям, які захищають їх від несприятливих температурних впливів. Теплопровідність у них змінюється залежно від густоти шерсті або пір’я. Кератин, який входить до складу шерсті або пір’я, погано проводить тепло. Крім того, між волоссям або пір’ям повітря нагрівається й постійно зберігається в стані спокою. Воно — ніби власний мікроклімат тварини. Завдяки волосяному покриву тварина зберігає сталу температуру тіла в разі значного зниження температури навколишнього повітря.
Великий вплив на продуктивність тварин мають умови їх утримання, серед яких не останнє місце належить температурі в пташнику. Досвід показує, що раціональною є температура 21...22°С. Висока температура негативно впливає на курей у промислових умовах утримання.

Так, наприклад, за температури 32°С й вище в курей у 18–25 разів знижується сумарна активність панкреатичної та кишкової амілази порівняно з активністю цих ферментів за оптимальної температури. Знижується активність загальних протеаз. Якщо вплив високих температур зберігається досить довго, то пригнічується не тільки ферментсекретуюча, а й ферментсинтезуюча функція підшлункової залози. З підвищенням температури у них поступово знижується швидкість всмоктування амінокислот та глюкози, зменшується вміст води в ізольованій ділянці кишківника. Коли ж температура досягає 32°С і вище, тоді спостерігається зворотний процес: надлишкове її надходження в просвіт кишок. Очевидно, ці процеси відіграють певну роль у терморегуляції, оскільки в курей немає потових та слабо розвинуті слинні залози. Дослідами встановлено, що механізм гальмування швидкості секреторних процесів в організмі курей пов’язаний із перерозподілом рідини внаслідок посиленої втрати води для потреб терморегуляції.
Слід зазначити, що робота травної системи в курей може перебудовуватись відповідно до кількості та якості спожитих кормів. Якщо норма поживних речовин у раціоні збільшується, то й виділення ферментів у шлунково-кишковий тракт теж підвищується, а коли зменшується, тоді, навпаки, — знижується. В разі недостачі потрібних організмові субстратів активізуються ті системи, які забезпечують їх асиміляцію. Механізм активізації ферментів зводиться до надсистемних гомеостатичних адаптацій. Можна припустити, що те саме відбувається в організмі курей за підвищення температури повітря до 30...31°С.
Оскільки за високої температури повітря порушується обмін речовин, кури втрачають апетит, більше п’ють води, що призводить до зниження інтенсивності росту, життєздатності, несучості й вилуплювання курчат. У півників спостерігається прискорене статеве дозрівання (хоч об’єм та концентрація сперми у них зменшується), а в курочок, — навпаки, відбувається затримка статевого розвитку.
Дослідами встановлено, що з кожним градусом підвищення температури від 20 до 35°С знижується на 1,5–2% несучість курей, на 2–2,5% — маса яєць, на 1,5–2,5% — згодовування кормів, на 1–1,5% — товщина шкаралупи. Крім того, чутливість курей до теплового стресу з віком збільшується. Це пов’язують із зниженням функції яєчників та яйцеводу. Надзвичайно чутливі до підвищення температури старі кури. Наприклад, у разі підвищення температури до 30°С й вище на 5% знижується несучість у 35–44-тижневих, на 12% — у 45–54-тижневих, на 24% — у 55–64-тижневих несучок. Крім цього, збільшується пауза між кладкою двох яєць: за температури 21°С — 25,6 год, за 31°С — 27,7 год.
У зв’язку з прискореним диханням курей та виведенням із організму вуглекислого газу, який бере участь в утворенні карбонату кальцію, що входить до складу шкаралупи, якість її знижується. Крім цього, за високої температури в курей підвищується концентрація водневих іонів (рН) у крові, знижується активність щитоподібної залози, що попереджує утворення в нирках активної форми вітаміну D3. Оскільки кури менше з’їдають корму, то в середньому на 25–30% знижується надходження в їхній організм кальцію (цьому сприяє підвищене вживання води та, як наслідок, прискорене проходження корму через шлунково-кишковий тракт). Усе це може стати причиною мінерального виснаження м’язової та кісткової тканин у високопродуктивної птиці.
Оскільки в курей-несучок під дією високих температур змінюється обмін речовин, вони більше потребують поживного корму. Доцільність збільшення рівня протеїну в раціоні пояснюється тим, що за температури повітря 30...31°С у курей підвищується концентрація амінокислот у хімусі дванадцятипалої кишки та посилюється їх усмоктуваність у кишківнику.
Додаткове збагачення раціону амінокислотами стимулює окислювальні процеси у фолікулярній тканині, ріст та розвиток фолікулів, а отже, й продуктивність курей. Так, підвищення в раціоні рівня протеїну до 19% за температури повітря від 28 до 32°С сприяє більшій інтенсивності яйцекладки при зниженні витрат корму на 1 кг яйцемаси. Це можна пояснити повнішим гідролізом протеїнів у шлунково-кишковому тракті курей-несучок та більшим надходженням в організм амінокислот.
У разі підвищення температури навколишнього середовища в курей значно збільшується витрата лізину на підтримання 1 кг живої маси. Зменшення поїдання корму, в якому, до того ж, підвищується окислення та розщеплення вітамінів, спричинює їх дефіцит в організмі курей-несучок. Тому треба збільшити в раціоні курей норми таких вітамінів, як A, D3, E, C.
Щоб попередити негативний вплив високих температур на продуктивність та життєздатність курей, вважаємо за доцільне:
1) в першу фазу продуктивності використовувати раціони підвищеної поживності;
2) підвищити привабливість корму для кращого згодовування та знизити теплопродукцію в курей шляхом уведення в раціон 2–5% жиру (для м’ясних порід — не більше 2%);
3) частіше роздавати корм або провокувати його роздавання холостим запуском лінії кормороздачі;
4) годувати курей у прохолодні години доби;
5) перевести курей на режим переривчастого освітлення (вмикати світло на 1–2 год вночі та затемнювати приміщення на 3–4 год в спеку). Корм роздавати вночі;
6) використовувати гранульовані суміші;
7) не використовувати комбікорми з великим вмістом ячменю;
8) вводити до складу комбікормів ферментні препарати (для підвищення перетравлюваності);
9) до складу комбікорму періодично (до 10 днів) добавляти лимонну кислоту з розрахунку 100–150 г та аскорбінову — 250–400 г/т;
10) щоб задовольнити потребу курей у калії, слід добавляти в комбікорм 0,4% елемента у формі хлористого калію;
11) сіль у раціонах замінити на 50–80% харчовою содою (в особливо важких випадках добавку соди можна збільшити до 2–4 кг/т кормосуміші);
12) не перевищувати в раціонах норму доступного фосфору;
13) щоб не допустити зниження вилуплювання курчат, яйця потрібно збирати кожні дві години та охолоджувати до 21°С;
14) згодовувати курям суміш вапняку та ракушняку (1:1) із окремих годівниць;
15) охолоджувати воду до 12...15°С;
16) не проводити в пташнику заходи, які сприяють підвищенню відносної вологості повітря, оскільки високі вологість (65% і вище) та температура (від 27°С) збільшують тепловий стрес у курей.

Щоб зменшити перегрівання курей, потрібно: знизити кількість курей на 1 м2 посадки на 15–20%; підвищити швидкість руху повітря до 1,5–2,5 м/с і норму свіжого повітря до 5–7 м3 на 1 кг живої маси курей за годину; використовувати теплоізоляційні, світловипромінюючі покрівельні матеріали, водоаерозольні охолоджувальні установки; білити приміщення вапном.


Джерело: http://ukragroportal.com/propoz/item.html?PropozRubID=5&Year=2006&NumID=&obl=&ItemID=1877&Page=20
Корисна інформація | дивіться також:
Свіжі обговорення на агро-форумі: Трансгенные козы Аквариум Что лучше посеять на земле, которая долгое время не обрабатывалась Клубника в горшках яд или нет Ремкомплект на гидроцилиндры,турбокомпрессоры, насосы НШ
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.