15 листопада 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Скотарство - молочне - Корисна інформація - Бактерицидність та бактеріальна забрудненість сирого молока


Скотарство
молочне
Бактерицидність та бактеріальна забрудненість сирого молока
Молоко, що знаходиться у вимені, містить невелику кількість мікроорганізмів. Свіже молоко зберігає свої натуральні властивості доки в ньому зберігаються бактерицидні речовини, що не дають можливості розмножуватись мікрофлорі та спричиняють загибель мікроорганізмів, які надійшли в молоко зовні. Про силу бактерицидних властивостей свіжого молока свідчить той факт, що у стерильному молоці після його забруднення та 6-годинному зберіганні за температури 10-12оС кількість мікрофлори зростає в 435 раз, а в свіжому молоці при зберіганні за тих же умов 24 години тільки в 1,5 – 5 раз ( С.А. Корольов)

Бактерицидні властивості молока забезпечуються наявністю в ньому, перш за все, імунних тіл (антитіл), лактенинів I та II, лізоциму та лейкоцитів.

Період, протягом якого молоко зберігає бактерицидні властивості прийнято іменувати бактерицидною фазою, довжина якої залежить від первісної наявності мікроорганізмів в молоці, часу, що прийшов від видоювання до охолодження та температури охолодження. Чим менше рівень бактеріального забруднення молока, коротший час від видоювання молока до його охолодження та нижча температура, до якої молоко охолоджено, тим більша бактерицидна фаза.

Дослідженнями В.М. Богданова було показано, що довжина бактерицидної фази молока, яке було одержане в звичайних санітарних умовах, залежала від температури охолодження і складала, відповідно, при температурі 37, 30, 25, 10,5 та 00 С до 2, 3, 6, 24, 36 і 48 годин.

Зазвичай при негайному після видоювання охолодженні молока до температури ≤ 100 С забезпечується зберігання якості молока без збільшення його кислотності. Залежність довжини бактерицидної фази від санітарно-гігієнічних умов одержання молока наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Довжина бактерицидної фази молока залежно від умов його одержання. (за даними Р.Б. Давидова)

Температура, 0 С

Довжина бактерицидної фази молока, (годин)

За належних санітарних умов Без достатнього забезпечення санітарного стану

37

3

2

30

5

2,5

16

13

7,5

13

36

18

6

42

26

1

48

30

Продовження бактерицидної фази молока за рахунок створення належних санітарно-гігієнічних умов його одержання безперечно можливе тільки з використанням сучасних технологій доїльних залів, де молоко не змикається з повітрям, де невилюється людський фактор, де можливе швидке охолодження молока та використання високоефективних знезаражуючих матеріалів для миття обладнання.

Бактеріостатистична і бактерицидна дія свіжовидоєного молока обумовлена наявність в молоці речовин, що виробляються в організмі корів і надходять з кров’ю до молочної залози. Особливо висока антибактеріальна активність молозива, яке захищає організм новонародженого від бактерій, токсинів та сприяє виробці імунітету.

В крові дорослих тварин містяться речовини здатні убивати чи затримувати розмноження бактерій. Це, перш за все, клітинні фактори природного (неспецифічного) імунітету – лізоцим, лейкоцити, пропердин та інші.

Фактори специфічного імунітету – антитіла і сенсибілізовані лімфоцити утворюються в організмі тварин як реакція на введення чужих клітин чи речовин білкової природи (антигенів). Їх виробляють клітини лімфоїдної системи тварин : Д- лімфоцити (тімусо залежні лімфоцити). Після зустрічі з антигеном клітини починають ділитись і при цьому одна їх частина надходить у кров, проходить через пейерові бляшки і перетворюється в β- лімфоцити, які діляться, утворюючи плазматичні клітини, що продукують антитіла. Інша частина проходить через тімус, перетворюється в Т- лімфоцити, що утворюють специфічні сенсибілізовані лімфоцити.

До антибактеріальних факторів молозива і молока окрім інуноглобулінів (антитіл) відносяться лейкоцити, лізоцим, лактоферрін, система лактоперосидаза – тіоціанат – Н2О2 та деякі інші компоненти. Їх кількість залежить від індивідуальних особливостей тварин, фізіологічного стану та інших факторів.

Імуноглобуліни (антитіла) з’являються в крові після надходження до організму відповідного антигену – клітини білка чи іншої високомолекулярної сполуки. Антитіла нейтралізують антигени шляхом їх зв’язування за допомогою специфічних ділянок, комплементарних антигенним детермінантам (ділянки антигена, що вступають у взаємодію).

Імуноглобуліни молозива чи молока мають велике значення для несприйняття молодняком інфекційних захворювань, так як новонароджені фактично не мають захисту від мікроорганізмів через те що, плацента корів не прониклива для антитіл . В перши дні після народження телята одержують антитіла у вигляді імуноглобулінів молозива.

Захисна функція лейкоцитів, що знаходяться в молозиві та молоці виражається в їх здатності до фагоцитозу бактерій, еритроцитів та інших клітин. Високу фагоцитарну активність мають макрофаги, або моноцити, нейтрофіли ( які відносяться до гранулоцитів чи поліморфноядерних лейкоцитів) та лімфоцити.

Лейкоцити є складовою соматичних клітин молока. В 1мл молока здорових тварин містяться до 100-300 тисяч соматичних клітин, які на 80-90% складаються з епітеліальних клітин, 8% згранулоцитів і лімфоцитів, і 1% - з моноцитів.

У здорових тварин кількість соматичних клітин в молоці збільшується на початку та в кінці лактації.

При захворюванні корів кількість соматичних клітин збільшується до 1-10 мільйонів, і в цьому випадку соматичні клітини на 95% представлені лейкоцитами – нейтрофілами. Проте антибактеріальна активність лейкоцитів в молоці менша, ніж активність лейкоцитів крові. В результаті цього молоко корів хворих маститом при підвищенні кількості лейкоцитів містить велику кількість стрептококів та стафілококів.

В молоці міститься таких захисний агент як лізоцим (фермент мурамідаза). Цей фермент не тільки затримує ріст, але й розчиняє бактерії, шляхом розщеплення поліцукридних ланцюгів клітинних стінок. Лізоцим молозива викликає лізис багатьох грампозитивних і грамнегативних бактерій. В молозиві лізоциму у 30 разів більше, ніж в сироватці крові. Лізоцим може частково поглинатись із крові молочною залозою чи синтезується в її клітинах. В молоці вміст лізоциму значно менший, ніж в молозиві.

Важливим бактеріостатичним компонентом молока та особливо молозива є лактоферрін, що є залізозв’язуючим білком, який забезпечує транспорт Fe 3+ . Бактеріостатична дія лактоферрину по відношенню до Е coli та інших бактерій полягає в тому, що зв’язані іони заліза є недоступними для бактеріальних клітин.

Бактеріостатичну та бактеріальну дію свіжого молока забезпечує також система лактопероксидаза – тіоціонат – Н2О2. Інгібіторні властивості системи обумовлені продуктами окислення тіоціоната , які виникають під дією на цю речовину лактопероксидази та перекісів. Лактопероксидаза - фермент, що утворюється в молочній залозі, як і пероксидаза лейкоцитів (миєлопероксидаза) атакує бактерії за допомогою перекисів. Тіоціонат утворюється в молоці з тіосульфата і ціаніду, а також при гіролізі деяких глікозидів рослин, що переходять в молоко. Н2О2. є продуктом метаболізму молочнокислих стрептококів, паличок та інших бактерій, що містяться в молоці.

В молоці знаходяться і інші антибактеріальні фактори,такі як пропердин, конглубинін, антистафілококовий фактор.

Розглядаючи шляхи мікробного забруднення молока слід відмітити, що секреторна тканина молочної залози здорових корів не містить мікрофлори, проте в сосковому каналі та молочній цистерні постійно знаходяться сапрофітні бактерії, що забруднюють перші порції молока. В основному це сапрофіти – непатогенні мікрококи, коринебактерії, що проникають із зовні через сосок. Зараженість молока патогенною мікрофлорою відбувається, в основному , через кров. Так, туберкульозні палички, бруцели, лептоспіри, збудники ку-лихоманки з током крові надходять до паренхіми вимені, де розмножуються, викликають в ній патогенний процес і продовж довгого часу можуть виділяться з молоком ( F. Schonberg 1956, 1967, W. Schonherr, 1963).

Проте ряд патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів, які як і сапрофіти, проникають в вим’я з його шкури чи із забрудненої підстилки через сосковий канал в молочну цистерну та великі молочні ходи. До таких мікроорганізмів відносяться, головним чином, збудники маститів: патогенні коки
( стафілококи, стрептококи) та іноді грамнегативні палички (Esch. Coli, Salmonella).

Слід відмітити, що збудники маститу, що надійшли до молочної залози, можуть і не викликати помітного її запалення. Це можна пояснити або тим, що тканини молочної залози резистентні після вже перенесеного захворювання, або наявністю бактеріостатичних речовин молока, таких, як лізоцими та лактенини.

Шкіра вимені задніх кінцівок, хвоста на яких є залишки гною , вважається одним із основних бактеріальних забруднювачів молока. Як відомо в 1г гною може знаходитися від 60 до 80 млрд. бактерій, що швидко розмножуються . Навіть у сухих частинах гною, які зберігаються на вимені після його миття та витирання, сапрофіти та ряд патогенних бактерій зберігають життєздатність на протязі декількох тижнів. Особливо небезпечним є фекальне забруднення шкіри хворих тварин, у яких патогенні бактерій виділяються з калом, наприклад при туберкульозі чи сальмонельозі. Небезпеку для інфікування молока складають забруднення шкіри тварин виділеннями з матки корів, хворих на бруцельоз.

Недопустимими є гнійничкові ураження шкіри тварин, так як в цьому випадку, виникає небезпека інфікування молока гноєрідною мікрофлорою, головним чином, стафілококами.

Волосяний покрив тварин теж густо заселений бактеріями. За даними C. Roeder, 1954, кількість бактерій в молоці корів, у яких шерсть на вимені і внутрішньому боці стегон коротко підстрижена, у 2 рази менша, ніж в молоці не підстрижених тварин. Окрім того, у таких корів вим’я легше піддається санітарній обробці.

Загалом шкірянний покров та доїльна апаратура є джерелом майже 99 % усієї первісної мікрофлори молока.

В значній мірі осіменіння молока залежить від санітарного стану доїльного обладнання та посуду. Неякісна мийка та дезинфекція доїльної техніки ведуть до накопичення, особливо в труднодоступних місцях машин (молочні крани, колектор трьохтактних апаратів, під гумовими прокладками та інш.), молочних залишків, що скисають, розкладаються, утворюють сіруваті смуги, що містять гнилісні бактерії.

Численні дослідження вітчизняних і закордонних вчених (І.І. Архангельський, 1963, В.М. Карташов, 1964 , І.С. Загаєвський, 1963, В.П. Савран , N. Moor, 1953, C. F. Clergy 1963) показали, що погане вимите та продезинфіковане обладнання є основним джерелом бактеріального забруднення молока. Навіть молочний посуд для ручного видоювання при відсутності санітарного нагляду служить джерелом мікробіального обсіменіння молока.

Повним джерелом забруднення молока можуть бути брудні руки доярки. В 1 см3 змиву рук( до їх санітарної обробки) виявляється до 990 тисяч бактерій. Після обробки рук миючими засобами та змазування їх дезинфікуючою емульсією в 1см3 змиву з рук кількість бактерій зменшилась до 250 тисяч ( В.П. Коряжнов). Особливу небезпеку руки доярки становлять у випадку, якщо вона є носієм збудників кишкових інфекцій ( брюшного тифу, дизентерії, сальмонельозу).

Суттєву роль в бактеріальному забрудненні молока відігріває повітря скотного двору. За даними ряду дослідників кількість бактерій в 1 см3 повітря корівників коливається від декількох тисяч до декілька мільйонів. В повітрі скотного двору містяться тіж самі мікроорганізми, що знаходяться в рослинах та у гною. Кількість мікроорганізмів у повітрі прямо залежить від способів роздачі кормів, частоти видалення гною та санітарного стану корів.

В доїльних залах, де як правило проводиться вологе прибирання та систематична дезинфекція обладнання, кількість бактерій в повітрі суттєво нижче, ніж в скотних сараях. В сучасних приміщеннях доїльного залу бактерії з повітря практично не потрапляють до молока .

Важливим джерелом забруднення молока є питна вода, яка не повинна містити патогенних мікроорганізмів та містити не більше, ніж 100 сапрофітних бактерій в 1 см3. Однак, не всі ферми використовують для технічних цілей питну воду, а отримують її із різних джерел, накопичуючи її баштах та резервуарах. Така вода перед миттям доїльної апаратури неодмінно повинна знезаражуватись шляхом термічної, хімічної чи фізико-хімічної обробки.

Зазначені вище джерела вносять різний вклад в бактеріальне забруднення молока залежно від технології утримання та видоювання корів. Проведені численні дослідження з виявлення впливу технологій отримання молока на його бактеріальну безпеку. Так, наприклад Н.Н. Леонтьев, досліджував молоко, одержане в умовах прив’язного та безприв’язного утримання корів при їх видоюванні в стійлах вручну, чи доїльними апаратами або доїльною установкою ПДУ-4; на доїльній площадці «Тандем», та у доїльному залі на установках «Елочка» УДЕ -16 та УДЕ -20.

Дослідженнями встановлено, що незалежно від способу утримання та доїння, кількість мікроорганізмів в молоці збільшується в десятки та сотні разів по мірі його просування від вимені до молокозаводу, що свідчить про домінуючу роль зовнішнього середовища в обсіменінні молока мікроорганізмами.

В літній період, при видоюванні корів у відро на дні посуду в період між доїнням накопичується значна кількість мікроорганізмів. В воді, яку використовують для підмивання 5 корів бактеріальна забрудненість збільшується до 80 мільйонів в 1см3 . Якщо користуватись одним і тім же рушником для витирання вимені 10 корів в 1см3 його площі міститься до 214 мільйонів мікробів. Після ретельної чистки корів в молоці виявлено до 18 тисяч мікроорганізмів в 1см3 , тоді як в молоці цієї корови, яку не чистили два дні їх вміст становив 427 тисяч. При використанні доярками забруднених халатів, в яких проводилась чистка тварин кількість мікробів в дійниці збільшилась на 64 тис. в 1см3. Суттєвим джерелом бактеріальної забрудненості молока можуть бути не стерильні марльові фільтри, які не стійкі до дезифіктантів.

На відміну від ручного доїння при машинному видоюванні виключаються ряд джерел забруднення молока. Звертає на себе увагу необхідність додержання строків експлуатації молочного приладдя, так як на зношених елементах зменшується дія дезифіктантів із-за внутрішніх тріщин та нерівностей поверхні.

При видоюванні корів на установці ПДУ-4 шлях надходження молока до бідону ізольований від зовнішнього середовища. Недоліком цієї установки є складна її конструкція, що вимагає обов’язкового планового розбирання. При порушенні цієї вимоги сама установка є джерелом мікробіального забруднення молока.

Доїння корів на установці «Тандем» теж вимагає підвищеної уваги до санітарно-гігієнічного стану установки та зберігання недостатньо охолодженого молока в танках.

Порівняно найменша бактеріальна забрудненість молока виявлена при доїнні корів на установці «Елочка» УДЕ -20, на якій застосована циркуляційний метод мийки та дезинфекції.

Порівняння бактеріального забруднення молока в доїльних відрах установки молокопровод «Даугава-М» та в мірних циліндрах установки «Елочка» (дослід Дюрич Г.) показало, що в останніх мікробіальне обсіменіння в 1,3 рази нижче. Аналізування мікробіальної забрудненості молока виявлено, що ступень забруднення збільшується з подовженням шляху, по якому молоко транспортується в збірні ємкості. На установці Молокопровод-100 «Даугава –М» довжиною 180 м загальне мікробне обсіменіння молока збільшується 2,1-2,2 рази, а на установці «Елочка» з довжиною молокопроводу 16-22 метра – в 1,5 рази, порівняно з молоком у відрах та в циліндрах.

Нажаль, при машинному доїнні молоко може обсіменяться мікроорганізмами на всіх вузлах молочної лінії доїльних установок. Особливо виражена забрудненість внутрішньої поверхні гумових молочних шлангів і колектора доїльних апаратів( 936 та 836 тисяч мікроорганізмів в 1см3 ) .

Між мікробіальним забрудненням збірного молока и його кількістю виявлена пряма залежність. Так, через 3 години безперервного видоювання корів бакзабруднення збірного молока збільшується, що зв’язано із зменшенням його бактеріальної фази за умов недостатнього охолодження збірних танків.

Безперечно, що забрудненість збірного молока є наслідком загально санітарно-гігієнічного стану умов одержання молока. Підтвердженням цього є дані А. Чехічина, 2007, який порівняв бактеріальне обсіменіння дійок корів, доїльного обладнання та молока одержаного в двох господарствах, де корови утримувались безприв’язно, а видоювались на однотипній сучасній автоматизованій установці різних виробників (таблиця 2) .

Таблиця 2. Бактеріальне обсіменіння дійок, доїльного обладнання та молока.

Показники

Кількість МАФАнМ , КОУ / см 3

ПАОП «Зоря»

ВСАТ, «Агрокомбінат Слобожанський»

1

2

3

Змиви з підлоги переддоїльного майданчика

3,8 ∙ 10 6

2,6 ∙ 10 6

 

 

Змиви з внутрішньої поверхні молокопроводу

1,0 ∙ 10 6

3,0 ∙ 10 4

Змиви з соскової гуми перед доїнням

3, 1 ∙ 10 2

2,4 ∙ 10 2

Змиви з поверхні дійки до обробки

1,4 ∙ 10 7

9,3 ∙ 10 5

 

Змиви з поверхні дійки після санобробки

1,4 ∙ 10 4

1,4 ∙ 10 6

 

Змиви з внутрішньої поверхні зливного отвору молочного танка

 

5,0 ∙ 10 6

 

 

7,45 ∙ 10 5

 

Молоко з танка - охолоджувача

2,87 ∙ 10 5

 

4,25 ∙ 10 5

 


Слід зазначити, що в Україні за ДСТУ-3662 молоко за загальним бактеріальним забрудненням відносилось до вищого ґатунку при вмісті в 1 см3≤300, до першого ≤500 та другого ≤3000 мікроорганізмів. В поправках до цього стандарту з липня 2007 року введені більш жорсткі вимоги щодо бак термальної забрудненості молока: в молоці ґатунку екстра КМАФАМ (тис КОУ/см3 ) не повинно перевершувати 100, вищого ґатунку 300, першого - 500, вміст патогенних мікроорганізмів в т.ч. бактерій роду Salmonella в 25 см3 , Staphylococcus aupeus , в 1 см3 та Listeria monocybogenes в 25 см3 – не дозволений.

Виробництво молока за цими вимогами значно наближає його якість до Європейських вимог. Достатньо відмітити, що у Німеччині показник загального мікробіального забруднення становить 300 тис/ см3 , Франції і Голландії – 100 тис, Швеції - 80, Данії - 30, Англії – 20 тис/ см3.

З наведеного витікає, що в Україні для одержання конкурентно спроможної молочної продукції нагальною необхідністю є створення високотехнологічного виробництва молока із забезпеченням його асептичності та всьому шляху від одержання до споживання.


Література
Галат Б.Ф., Гриненко В.И. Змиев В.В., Иванов Л.Н., Машкин Н.И., Т и ндитник В.С., Шевченко И.М. Молоко: производство и переработка .- Х. - 2006.
В.А. Петровская Молочное дело . М : «Колос». - 1980.
Под редакцией И.И. Архангельського Санитария производства молока. - 1974.
Г.Н. Дюрич Санитарно-гигиенические показатели молока при различных системах содержания коров и доении на установке молокопровод -100 «Даугава»- М и «Елочка» .- Автореферат к.дис.- Харьков.- 1971.
Н.В. Барабанщиков Контроль качества молока на ферме . М. - 1986.
ДСТУ 3662-97: Молоко корв ' яче незбиране. Вимоги при закупівлі (зі змінами в п. 3.)
А.В. Чехічин Ступінь впливу поведінки і забруднення поверхні тіла корів на стан вимені і молока. НТБ. 2007 .


Є.В. Руденко, Л.М. Россо, Т.Ю. Трускова, С.О. Шаповалов, Інститут тваринництва УААН

Корисна інформація | дивіться також:
Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Вопрос по тракторам. Какую технику выбрать? Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Трапензунд, Керасунд (черенкование)
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.