20 квітня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Скотарство - молочне - Корисна інформація - Оцінка племінних якостей тварин: Методика визначення племінної цінності


Скотарство
молочне
Оцінка племінних якостей тварин: Методика визначення племінної цінності

Методика визначення племінної цінності

Племінна цінність худоби визначається генетичною різницею між продуктивністю окремої тварини або групи особин і середньою продуктивністю стада або популяції. У молочному скотарстві племінну цінність тварини можна визначити на основі показників власної продуктивності предків, потемків і бічних родичів.

Племінну цінність корови (І1) за власними показниками, приміром, за надоєм, визначають за формулою (1):

де hm2 - успадкованість надою за m лактаціями:

де h - коефіцієнт успадкованості надою; t - коефіцієнт повторюваності; Pij - надій корови і-го генотипу за j-ту лактацію (або середнє за n лактацій); Pij -надій ровесниць і-го генотипу, j-ої лактації (або середнє за.k лактацій); Вij- надій корів і-го генотипу, j-ої лактації (або середнє за k лактацій) по породі (популяції);

hc2 - ступінь генетичної різниці між надоєм окремих стад (переважно hc2=0,1).

Під і-им генотипом потрібно розуміти групу одногенотипних тварин однієї кревності за поліпшувальною породою при міжпородному схрещуванні, імпортне поголів'я, тварин, отриманих за чистопородним розведенням тощо.

Наприклад, h2 = 0,25; n == 3; t = 0,4; Pij == 5000 кг молока;

Pij = 4500 кг; Вij = 3500 кг; h2 = 0,1.

Вираз hm2 (Pij - Pij), або +200 кг молока, відбиває генетичну перевагу корови за надоєм у стаді, а вираз hc2 (Pij- Вij) або +100 кг молока, характеризує генетичну перевагу стада, в якому лактує корова, над породою (популяцією). Вся формула (I1 = +300 кг) відбиває генетичну перевагу корови над популяцією. З допомогою цієї формули оцінюють матерів корів і потенційних матерів бугаїв.

Племінну цінність бугаїв за власними показниками (швидкість росту, жива маса, спермопродуктивність та ін.) оцінюють за формулою (2):

де h2 - коефіцієнт успадкованості селекційної ознаки; Pij - показник ознаки бугая і-го генотипу, j-го віку; Р ij- середній показник ровесників і-го генотипу, j-го віку. Наприклад, кількість сперміїв в одному еякуляті чорно-рябого бугая (і) у віці j = 1,5 p. становить 3,8 млрд., а у його ровесників Рij - в середньому 3,5 млрд., успадкованість спермопродукції становить h2 = 0,4. Отже, племінна ціність бугая за спермопродукцією становить:

При ранжуванні бугаїв їх племінну цінність можна виражати у вигляді відносної оцінки:

В наведеному прикладі даний показник становить:

Племінну цінність бугаїв за продуктивністю їхнії дочок оцінюють за формулою (3):

де b - коефіцієнт регресії племінної цінності на генотип тварини:

W - ефективне число дочок:

де nijk - кількість дочок бугая, nijk - кількість ровесниць і-го генотипу, j-го року, k-ro стада, Дijk- середня продуктивність дочок;Pijk - середня продуктивність ровесниць і-го генотипу, j-го року, k-ro стада.

Визначення різниці між продуктивністю дочок і ровесниць з урахуванням їхнього генотипу дає змогу правильно визначити племінну цінність бугаїв.

Облік рівня продуктивності дочок і ровесниць по роках і окремих стадах дає змогу виключити вплив цих факторів на результати оцінки бугаїв за потомством.

Наприклад, h2 = 0,25; W = 80; (Дijk - Pijk) = 200 кг.

Методи оцінки різних категорій племінних тварин.

При вели-комасштабній селекції на частку бугаїв-плідників припадає 90-95% ефекту селекції в породі, в т.ч. від добору батьків бугаїв - 40-50%, матерів бугаїв - 30-40 і батьків корів - 15-20%. Добір корів у племінне ядро для отримання ремонтних телиць впливає на генетичне поліпшення лише на 5-10%. Тому оцінка і добір бугаїв для станцій штучного осіменіння - основа племінної роботи.

Зважаючи на те, що батьки бугаїв, матері бугаїв і батьки корів значно впливають на генетичне поліпшення породи, цих тварин оцінюють за декількома джерелами інформації з урахуванням генетичних та середовищних факторів.

Індекс племінної цінності матері бугая (ІМБ) визначають за формулою (4):

де А1, А2, А3 - племінні цінність відповідно матері, батька і корови за власною продуктивністю.

Племінну цінність матері корови визначають за формулою (5):

де h2 - коефіцієнт успадкованості за m лактацій:

де t - коефіцієнт повторюваності ознаки; Рijk - продуктивність матері корови за і-ою лактацією, j-го генотипу, k-ro стада; Рijk; - продуктивність ровесниць Pjjk корови; hc2 - коефіцієнт міжстадної генетичної мінливості; Вijk - середня продуктивність одногенотипних ровесниць - корів, від яких відбирають ремонтних бугаїв у племінних заводах відповідно і-го генотипу, j-ї лактації; Dq - генетичний тренд у популяції; l - кількість років від моменту визначення племінної цінності матері до моменту оцінки племінних якостей корови.

Племінна цінність батька корови визначається за формулою (6):

де b - коефіцієнт регресії племінної цінності бугая на його генотип:

Дijk - продуктивність дочок і-го року, j-го генотипу в k-му стаді; Cjjk - продуктивність одногенотипних ровесниць у к-му стаді, і-го року; Wijk - ефективне число дочок, яке визначається за формулою:

де n - кількість дочок j-го генотипу у k-му стаді, n' - число ровесниць.

Племінну цінність корови (матері бугая) за показниками власної продуктивності обчислюють за формулою (7):

де P'jjk - продуктивність корови за і-ю лактацією, j-го генотипу у k-му стаді; Pjjk - продуктивність одногенотипних ровесниць корови;

B'ijk - продуктивність одногенотипних ровесниць, від яких відбирають бугаїв у племінних заводах, відповідно за і-ю лактацією, j-го генотипу, у k-му стаді.

Вагові коефіцієнти для кожного джерела інформації (b1 - матері, b2 - батька і b3 - корови) обчислюють за такими формулами (8), (9), (10):

де h2 - коефіцієнт успадкованості ознаки; b - коефіцієнт регресії племінної цінності батька тварини на її генотип.

Індекс племінної цінності батьків бугаїв обчислюють за формулою 6.

Індекс племінної цінності батьків корів для бугаїв, не перевірених за потомством (перевірювані плідники), визначають за формулою (11):

де ІРБ - індекс племінної цінності бугая за даними його батька і матері; ІМБ - індекс племінної цінності матері бугая (за формулою 2); ІББ- індекс племінної цінності батька бугая (за формулою 4); Dq - генетичний тренд у породі; l - кількість років від моменту визначення племінної цінності відповідно матері і батька до моменту оцінки племінних якостей бугая (сина).

Для плідників, оцінених за потомством, індекс племінної цінності визначають за формулою 6.

Бонітування молочної худоби

Бонітування - система оцінки племінних якостей тварини за комплексом господарське корисних ознак. За його результатами визначають подальше призначення тварини: введення і відтворну групу (плем'ядро), виранжування або вибракування. Бонітують тварин за породністю, походженням, розвитком, конституцією та екстер'єром, продуктивністю, відтворними якостями і потомством. Худобу бонітують відповідно з діючою інструкцією для бонітування молочних і молочно-м'ясних порід, затвердженою Міністерством сільського господарства і продовольства України.

Удосконалення методів бонітування - процес постійний, спря-мований на підвищення точності визначення племінної цінності тва-рин, розробку диференційованих для кожної породи стандартів бажаного типу, оптимізацію економічного значення окремих селекційних ознак, підвищення рівня об'єктивності.

Перед проведенням бонітування заповнюють необхідні дані пле-мінного і зоотехнічного обліку. Кожну тварину і все стадо обстежують, аналізують ветеринарний стан, відновлюють втрачені або нечіткі індивідуальні номери. Основне завдання бонітування - розподілення всіх тварин стада на категорії: племінні, товарні, брак.

Породу і породність тварин встановлюють за даними походження і породності батьків з обов'язковим оглядом тварин та оцінкою вираженості бажаного типу породи. До чистопородних відносять: 1) тварин, які походять від батьків однієї і тієї ж породи, чистопородність яких підтверджується відповідними документами; 2) помісей, починаючи з IV (15/16 кревності) покоління, одержаних при поглинальному схрещуванні, якщо на них є документи про походження й тварини мають добре виражений тип породи; 3) тварин, одержаних від схрещування чистопородних батьків таких споріднених порід, як симентальська і монбельярдська; червона степова, червона датська та англерська; чорно-ряба, чорно-ряба естонська, чорно-ряба литовська, чорно-ряба шведська, чорно-ряба німецька, голштинська та голандська; швіцька, лебединська і бура карпатська; потомство, одержане від схрещування порід одного походження відносять до породи матері.

До помісних належать тварини, одержані від схрещування двох або більше неспоріднених порід. Ступінь породності при схрещуванні визначають на підставі даних про походження.

При відсутності документів про походження і наявності добре вираженого типу породи тварин відносять до помісей І-ІІ поколінь (1/2-3/4 кровності) цієї породи.

При ввідному схрещуванні неспоріднених порід породність тварин визначають таким чином: 1) потомство, отримане від схрещування тварин двох вихідних порід, відносять до І покоління; 2) потомство, отримане від схрещування помісей І покоління з чистопородними тваринами поліпшуваної породи (зворотнє схрещування) відносять до II покоління (3/4 кревності за материнською породою);

3) потомство, отримане від схрещування помісей II поколіня з чис-топородними тваринами поліпшуваної породи при вираженості наміченого за планом типу, відносять до чистопородних (за материнською породою), за недостатньої вираженості типу - до III покоління; 4) потомство від розведення помісей II покоління (3/4 кревності) "в собі" залежно від вираженості наміченого за планом типу відносять до помісей III і IV покоління поліпшуваної породи. Потомство від розведення помісей III і IV поколінь залежно від вираженості бажаного типу відносять до IV покоління або чистопородного.

Бонітування корів. Корів бонітують за молочною продуктивністю, екстер'єром, конституцією, розвитком і генотипом.

Стандарт породи за молочною продуктивністю встановлюють за надоєм і кількістю молочного жиру за одну лактацію (першу, другу, третю і старші) або в середньому за декілька лактацій. За процентним вмістом жиру в молоці вимоги одні і ті ж: що за одну, то і за кілька лактацій. Стандарт за живою масою для кожної породи встановлюють за показниками корів - першого, другого, третього отелень і старше. При доборі корів у племінне ядро основним показником є кількість молочного жиру і білка. Для інших селекційних ознак визначається порогове значення: для матерів корів - на рівні середнього за стадом, матері бугаїв - не нижче стандарту породи.

Бонітування бугаїв-плідників. Бугаїв-плідників бонітують за екстер'єром, розвитком і генотипом. Найбільшу питому вагу має оцінка племінної цінності за молочною продуктивністю і типом будови тіла потомства.

Бонітування молодняка. Молодняк бонітують за генотипом, екстер'єром, вираженістю бажаного типу породи і за розвитком. Бонітування починають з 10-місячного віку.

Корисна інформація | дивіться також:
Свіжі обговорення на агро-форумі: Выгодно ли разводить в домашнем хозяйстве мясной скот? С чего начать? Укрытие винограда на зиму Ветеринарная клиника Выбор бензопилы
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.