21 вересня 2018р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Нормативно-правове забезпечення
Каталог дорадчих служб
Питання та відповіді
Консалтингові організації
Система "Конка"
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 

Професіоналізм у консультуванні. Кодекс консультанта

Вкраїнах з ринковою економікою консультаційні фірми створюють добровільні професійні асоціації, які представляють їх інтереси в різних інстанціях і регулюють діяльність як окремих консультантів, так і консультаційних фірм.

Добровільні професійні асоціаціївідіграють значну роль в пропаганді професійних норм консультування і допомагають новій професії справити позитивне враження на клієнтів - керівників та спеціалістів підприємств і організацій різних галузей.

У цілому, асоціації професійних консультантів виконують такі основні функції:

  • напрацьовують і корегують загальний обсяг знань;
  • визначають мінімальні кваліфікаційні критерії для осіб, що вперше стають консультантами;
  • визначають та приймають кодекс професійної поведінки і практики роботи для своїх членів;
  • вивчають скарги своїх членів на порушення кодексу поведінки і застосовують дисциплінарні заходи;
  • вивчають різні аспекти консультування, організовують обмін досвідом і готують рекомендації членам асоціацій з вдосконалення методів консультування, організації нових підрозділів, з відбору та підготовки консультантів та організації стимулювання їх діяльності;
  • розповсюджують інформацію про послуги, що пропонуються її членами.

     Членство в професійній асоціації добровільне,але на нього впливають декілька умов, що визначають характер поведінки членів і прийняття ними колективних моральних зобов'язань. Деякі великі консультаційні фірми не приймають умов членства, або їх керівництво дотримується елітарних поглядів, вважаючи, що солідна фірма може самостійно визначати свої професійні норми і не потребує, щоб її направляла чи контролювала будь-яка професійна асоціація.

Кодекси поведінки

Професійні асоціації консультантів надають велике значення кодексам професійної поведінки (етиці, професійній практиці), які є їх основними знаряддями для утвердження своєї професії, захисту її цілісності, а також інформування клієнтів про правила поведінки, яких дотримуються консультанти. Як вказано, наприклад, у кодексі асоціації АСМЕ, заснованої в США у 1929 році, кодекси "означають добровільне прийняття членами зобов'язань по самодисципліні відповідно до вимог закону".

 Для більшості кодексів характерною є тенденція включення набору правил, що описують норми професійної практики і дають загальні методичні рекомендації для членів асоціації. На відміну від "кодексу етики" "норми практики" мають, в основному, рекомендаційний характер і не вводяться директивними актами.

Наприклад:

Кодекс Японської асоціації консультантів для малих підприємств визначає ряд принципів, яких потрібно дотримуватись при виконанні консультаційних завдань. Це, зокрема, необхідність застосування цілісного підходу до проблем клієнта, вивчення кожного клієнта в динаміці, прийняття до уваги особливостей підприємства і розробка пропозицій, що включають фінансові та інші аспекти у практичній формі, яка може бути легко сприйнята клієнтом.

Деякі кодекси навіть включають положення, згідно з якими консультанти не повинні займатись нічим, що може знизити престиж і репутацію їх професії. В той же час надто деталізований і конкретизований кодекс буде непридатним для всіх членів і ситуацій, в яких вони можуть опинитись.

Таким чином, кодекс поведінкивизначає основні правила колективної поведінки членів асоціацій при виконанні завдань професійної консультаційної діяльності.

Кодекс консультанта з аграрних питань

Консультант з аграрних питань (далі "дорадник") - це спеціально підготовлений спеціаліст сільськогосподарського профілю, що сприяє розвитку аграрної сфери та суспільства шляхом надання компетентної, науково обґрунтованої інформації та порад щодо господарювання на землі та пов'язаними з цим сферами діяльності.

Професія дорадника потребує компетентності, високого професіоналізму, об'єктивності в процесі виконання обов'язків до суспільства, співробітників, клієнтів, колег - професіоналів та інших дорадників.

Професійні обов'язки щодо суспільства:

  • працювати тільки у тих сферах діяльності, які відповідають рівню професійної кваліфікації дорадника з огляду на його підготовку, здібності та досвід;
  • суспільство відноситься з довірою до дорадника, вважаючи, що його діяльність базується на високому рівні компетентності та професіоналізму;
  • дорадник не надає неправдивої інформації щодо свого кваліфікаційного рівня;
  • дорадник бере активну участь у процесі свого професійного розвитку для підвищення рівня компетентності у певній сфері консультаційної діяльності;
  • дорадник співпрацює зi колегами-професіоналами (приватними консультантами, консультаційними компаніями та відділами) у тих випадках, коли потрібна їх допомога, порада, що виходить за рамки компетенції дорадника. У таких випадках дорадник завжди посилається на джерело інформації або наданої поради.

Виказувати професійний погляд на проблему тільки тоді, коли він обґрунтований необхідним рівнем знань та досвіду, та при ясному усвідомленні ситуації та контексту:

  • дорадник має чітко розрізняти факти, припущення та погляди в процесі підготовки своїх звітів та професійних рекомендацій, які мають бути точно сформульованими та містити відповідні пояснення, розрізняти факти та припущення;
  • дорадник працює так, щоб його діяльність не викликала сумніви у недостатній відвертості або об'єктивності, або у переслідуванні нелегальних цілей;
  • у випадку сумнівів щодо нелегальної діяльності індивідуалів (або підприємств), з якими дорадник співпрацює, або якщо їх відвертість є сумнівною, дорадник, що виступає в суді як експерт-свідок і надає свідчення на процесі, не повинен приймати захисну позицію. Дорадник має бути неупередженим, не приймати позицію адвоката або обвинувачувача.

Сприяти розвитку та практикувати належне управління інформаційно-консультаційною службою згідно з науково обґрунтованими принципами:

  • згідно з позицією дорадника як людини, що має довіру суспільства, його прямим обов'язком є ставити професійні принципи вище власних потреб та потреб своїх працівників;
  • дорадник має чітко усвідомлювати різницю між наданням інформації сільськогосподарським товаровиробникам, за допомогою якої вони приймуть своє рішення, та власним прийняттям певного рішення, що не відповідає статусу дорадника.

Дотримуватися правил суспільної безпеки в процесі дорадчої діяльності:

  • робота дорадника завжди відповідає принципу збереження здоров'я людини, оточуючого середовища, безпеки праці. При здійсненні будь-якого проекту дорадник має дотримуватись норм праці, піклуватись про безпеку власного персоналу та клієнтів, чітко відстежувати вплив результатів сумісної діяльності на працівників та оточуюче середовище, періодично проводити моніторинги ризику тієї чи іншої небезпеки;
  • суспільство потребує екологічно чистої продукції не тільки на певний період, але і для майбутніх поколінь. Отже, дорадник має знаходити рівновагу між вимогами виробників продукції та її споживачами.

Обов'язки дорадника по відношенню до клієнта або до співробітника:

  • працювати відверто та віддано в процесі надання інформації або консультації;
  • консультаційна допомога має бути більш сервісом, ніж наданням інформації, якість обслуговування має бути не тільки високою, але й бездоганною. Якщо в процесі роботи викрилися помилки або упущення, дорадник має повідомити про це клієнта або співробітника та негайно почати працювати над їх виправленням;
  • дотримуватися конфіденційності інформації. Якщо інформація не є суспільною, вона є конфіденційною, отже в процесі роботи дорадник не має права розголошувати інформацію та дані, отримані від учасників проекту, або безпосередньо від клієнта;
  • дані технічних та технологічних експертиз та досліджень, проведених у процесі надання певної послуги, можуть використовуватись у подальшій роботі дорадника;
  • чітко усвідомлювати цілі, поставлені клієнтом або співробітником. Дорадник має вірно розуміти цілі клієнта, що сприятиме наданню більш повної та необхідної інформації відповідно до потреб клієнта. Рекомендується переговори між клієнтом та дорадником фіксувати письмово для відображення поглядів та побажань клієнта;
  • інформувати клієнта або співробітника щодо подальших кроків їх співпраці та роз'яснювати можливі наслідки.

Обов'язком дорадника є інформування клієнта або співробітника при здійсненні проекту щодо можливих наслідків прийняття того чи іншого рішення, впровадження тієї чи іншої поради.

Професійні обов'язки щодо інших дорадників:

  • налагодження відношень, що характеризуються взаємною повагою, відвертістю;
  • проведення дебатів та дискусійних семінарів всебічно підтримується, але критицизм та протилежні точки зору повинні прийматися з належною повагою. Доводи, що відстоює дорадник, мають бути науково та практично обґрунтованими і викладатися у формі ознайомлення з власним досвідом;
  • дорадник завжди підтримує репутацію іншого дорадника за виключенням свідчень у суді, де він має бути об'єктивним доповідачем, а не захисником будь-якої сторони;
дорадник суворо дотримується норм Закону щодо захисту прав на інтелектуальну власність та правил копіювання.
  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.