20 вересня 2018р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Нормативно-правове забезпечення
Каталог дорадчих служб
Питання та відповіді
Консалтингові організації
Система "Конка"
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 

ЗАТВЕРДЖЕНО
спільним наказом
Мінагрополітики України,
УААН та НАУ
від "25 " квітня 2001 року
№ 114/36/165


Начальник Департаменту реформування сільського господарства Ю.Я.Кухарук.

Вступ

Дорадча діяльність в аграрній сфері, як один із інструментів державної аграрної політики, покликана сприяти розвитку ринкової економіки в сільській місцевості, підвищенню рівня доходів та покращанню добробуту сільського населення специфічними засобами: шляхом підвищення рівня знань сільських товаровиробників і сільського населення та сприяння у прийнятті ними обгрунтованих економічних рішень.

Світовий досвід переконує: діяльність сільськогосподарських дорадчих служб є одним із ключових чинників підвищення ефективності і прибутковості сільськогосподарських товаровиробників та стабільності розвитку сільських громад. Дорадча служба сприяє стабільності аграрного бізнесу, комплексному саморозвитку громад через процес пізнання, засоби індивідуального консультування, навчання, забезпечення інформацією, демонстраційні покази.

Мета Концепції

Головною метою цієї Концепції є формування підґрунтя для ефективної розбудови мережі сільськогосподарських дорадчих служб, які охоплять своєю діяльністю всі сільськогосподарські зони України.

Необхідність розробки Концепції

В результаті реалізації положень Указу Президента України від 3 грудня 1999 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" практично всі колективні сільськогосподарські підприємства реформувалися в нові організаційно-правові форми господарювання на засадах приватної власності на землю та майно. Колективна власність на землю фактично припинила своє існування і селяни отримали реальну можливість реалізувати відповідно до Конституції України своє право на приватну власність.

Цей процес супроводжувався певними особливостями:

по-перше , більше ніж на 25 відсотків збільшилась кількість суб'єктів господарювання, які самостійні у своїй діяльності та прийнятті управлінських рішень;
по-друге, у 30 відсотках господарств зміна організаційно-правової форми господарювання призвела до заміни керівників, які часто не мають достатнього управлінського досвіду роботи в ринкових умовах;
по-третє, питома вага кваліфікованих спеціалістів сільського господарства у новостворених підприємствах складає лише 9% від загальної кількості працівників;
по-четверте, в умовах обмеженості матеріально-технічних, фінансових і інших ресурсів та недостатньої розвиненості аграрної ринкової інфраструктури фермери, власники особистих підсобних господарств потребують підвищення рівня знань насамперед з агробізнес-менеджменту, інформаційного забезпечення з технологічних питань та маркетингу сільськогосподарської продукції;
по-п'яте, становлення реального власника - господаря на землі та засобів виробництва спонукало до нового підходу до відповідальності за кінцеві результати господарської діяльності.

Поряд з цим, зміни, що відбуваються в рамках діючої аграрної та адміністративної реформ, вимагають адекватних державних підходів до забезпечення умов для становлення приватного власника на селі через створення мережі сільськогосподарських дорадчих служб. Вони надавали б на перших порах безоплатно конкретні практичні поради, забезпечували б новітньою інформацією і якісно змінювали б рівень знань та практичних навичок сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення відповідно до їх потреб, це сприятиме підвищенню прибутковості виробничої діяльності та зростанню реальних доходів сільського населення.

Модель сільськогосподарської дорадчої служби

1. Основні завдання

· надання практичної допомоги сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню в освоєнні методів прибуткового господарювання в умовах ринкової економіки;
· підвищення рівня знань і практичних навичок сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення шляхом активного навчання, демонстраційних показів, надання інтегрованої інформації тощо;
· надання індивідуальних порад конкретним сільськогосподарським товаровиробникам та селянським господарствам з питань маркетингу, менеджменту, застосування сучасних технологій;
· орієнтація аграрної науки на проведення прикладних досліджень відповідно до потреб сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення;
· сприяння органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у реалізації державної аграрної політики.

2. Принципи діяльності

· максимальна спрямованість на запити сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення;
· забезпечення ефективної взаємодії всіх організацій, установ та підприємств, що впливають на розвиток аграрного сектора;
· залучення до дорадчої діяльності провідних працівників наукових установ та навчальних закладів;
· повна незалежність та конфіденційність інформації в роботі з користувачами послуг;
· гнучкість та орієнтація на перспективу в дорадчій діяльності та організації роботи;
· часткова самоокупність.

3. Методи роботи

Взаємодія з користувачами сільськогосподарських дорадчих послуг виключно на засадах консультування, навчання, переконання на добровільній основі без застосування будь-яких дій примусового характеру (як то: адміністративний вплив, розподіл матеріальних ресурсів, фінансів, інспектування, контроль тощо).

4. Діяльність

Дорадчі послуги, що будуть надавати дорадчі служби в процесі своєї діяльності, розділяються на суспільно-корисні та комерційні послуги.
Суспільно-корисні - це ті послуги, реалізація яких безпосередньо не впливає на прибутковість сільськогосподарського виробництва, але створює умови для того, щоб усі сфери сільської економіки працювали успішно та прибутково і рівень доходів сільського населення зростав. Це та база, на якій сільська економіка може будувати підґрунтя виходу з того стану, в якому вона зараз знаходиться.
Комерційні послуги - це послуги, що забезпечують додатковий прибуток виробнику і які вони оплачують самостійно.
Принцип часткової самоокупності може бути реалізований саме за рахунок одержання плати за надані комерційні послуги.

5. Статус та організаційна структура

Організаційна структура охоплює три рівні: національний, регіональний (Автономна Республіка Крим, області) та місцевий. Місцевий рівень національної системи дорадництва є базовим і всі інші вищі рівні мають забезпечити ефективну діяльність цієї ланки, підпорядковуватись її інтересам.
На національному та регіональному рівнях структура сільськогосподарських дорадчих служб матиме статус юридичних осіб, які в свою чергу створюють філії та представництва на місцевому рівні.
Функції координації та методологічного забезпечення діяльності сільськогосподарських дорадчих служб покладається на Міністерство аграрної політики.
Організаційна структура, що має забезпечити реалізацію завдань дорадництва по формуванню нового селянина з новими знаннями та ринковим типом мислення, активізувати його творчу ініціативу та спрямувати її на забезпечення прибуткового ведення господарювання, повинна мати національний статус.

6. Управління та розподіл функцій

Для координації роботи з надання дорадчих послуг на всіх рівнях, узгодження інтересів та залучення до цього процесу всіх заінтересованих сторін на національному та регіональному рівнях створюється Наглядова рада.

Основними функціями Наглядової ради є:

· схвалення стратегічних напрямів та сфер діяльності з надання дорадчих послуг;
· розгляд та погодження програм дій сільськогосподарських дорадчих служб та методів їх роботи;
· розгляд та погодження пропозицій про фінансування діяльності сільськогосподарських дорадчих служб;
· погодження кандидатури на посаду керівника сільськогосподарської дорадчої служби;
· узгодження інтересів користувачів послуг, науки, освіти та держави;
· підготовка пропозицій для центральних органів виконавчої влади з питань удосконалення дорадництва;
· заслуховування звітів про діяльність сільськогосподарських дорадчих служб.

До складу Наглядової ради національного рівня входять: представники сільськогосподарських товаровиробників, Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств, Асоціації фермерів та землевласників України, Національної асоціації бірж України, Національної асоціації кредитних спілок України, Асоціації обслуговуючих кооперативів, закладів аграрної науки та освіти, Мінагрополітики, Мінфіну, Мінекономіки, донорських організацій, депутати Верховної Ради України.

Відповідні наглядові ради будуть в сільськогосподарських дорадчих службах Автономної Республіки Крим та областей.

Функції між різними рівнями мережі сільськогосподарських дорадчих служб доцільно розділити наступним чином.

Місцевий рівень:

· вивчення проблем і запитів сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення;
· організація навчання, семінарів і демонстрацій для сільськогосподарських товаровиробників та особистих підсобних господарств;
· надання суспільно-корисних послуг;
· надання комерційних послуг.

Регіональний рівень:

· методична, інформаційна та практична підтримка діяльності місцевих сільськогосподарських дорадчих служб;
· навчання радників (працівники сільськогосподарської дорадчої служби);
· надання методичної та інформаційної підтримки радникам місцевого рівня у навчанні сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення;
· надання суспільно-корисних та комерційних послуг (разом з радниками місцевого рівня);
· взаємодія з органами місцевого самоврядування, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними і районними державними адміністраціями, головними управліннями сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій, управліннями (відділами) сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій, науково-дослідними інститутами, іншими структурами УААН, аграрними університетами, іншими закладами аграрної освіти та вітчизняними і транснаціональними компаніями, що працюють в агропромисловому виробництві;
· вивчення та впровадження прогресивних технологій та інновацій;
· взаємодія з Наглядовою радою регіонального рівня.

Центр сільськогосподарської дорадчої служби:

· методичне, правове та кадрове забезпечення діяльності сільськогосподарських дорадчих служб нижчого рівня;
· розробка стратегії розвитку мережі сільськогосподарських дорадчих служб та організація її виконання;
· взаємодія з Мінагрополітики України та іншими установами і організаціями на національному рівні;
· взаємодія з УААН та вищими аграрними закладами освіти;
· організація розробки інформаційних технологій та комунікаційна підтримка;
· координування діловою ефективністю сільськогосподарських дорадчих служб нижчого рівня;
· взаємодія з Наглядовою радою національного рівня.

7. Взаємозв'язок між рівнями та їх взаємодія

З метою реагування на потреби сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення в тих чи інших послугах, знаннях та дослідженнях, радники місцевого рівня будуть вивчати ці запити та потреби, задовольняти їх, а в разі неспроможності їх задовольнити - передавати регіональним сільськогосподарським дорадчим службам.
Регіональні сільськогосподарські дорадчі служби, в свою чергу, будуть узагальнювати їх, розробляти відповідні методичні матеріали, надавати допомогу місцевим радникам або безпосередньо користувачам послуг.

В разі потреби регіональні сільськогосподарські дорадчі служби подаватимуть свої розробки та запити в Центр сільськогосподарської дорадчої служби, який на основі цих матеріалів, а також власних узагальнень та висновків надаватиме допомогу регіональним сільськогосподарським дорадчим службам або замовлятиме наукові дослідження та розробки в УААН та аграрних університетах, передаватиме свої пропозиції в Міністерство аграрної політики України.

Таким чином забезпечиться зворотній зв'язок вивчення потреб аграрного виробництва та їх задоволення у максимально короткі терміни.

Окремі дослідження та розробки регіональні сільськогосподарські дорадчі служби замовлятимуть безпосередньо у регіональних науково-дослідних інститутах, дослідних станціях та аграрних університетах на основі винагороди за виконану роботу.

8.Фінансування

Фінансування сільськогосподарських дорадчих служб різних рівнів буде здійснюватися з різних джерел: державні кошти; плата користувачів за надані послуги; міжнародна технічна допомога, благодійні внески, гранти тощо.

Використання бюджетних коштів

Державне фінансування на регіональних рівнях буде здійснюватися на основі державних та регіональних програм діяльності сільськогосподарських дорадчих служб, які можуть бути складовими частинами державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку. Виконання заходів, передбачених регіональними програмами діяльності сільськогосподарських дорадчих служб, затвердженими сесіями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад здійснюватимуться на підставі контрактів, що будуть укладатися з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями. Контракти будуть переглядатися щорічно.

Поступово, в процесі становлення та розвитку мережі сільськогосподарських дорадчих служб різних рівнів будуть запроваджуватися конкурсні підходи до одержання та використання коштів з Державного бюджету України на виконання сільськогосподарськими дорадчими службами певних цільових програм.

Самофінансування на основі надання платних послуг

Основний принцип фінансового забезпечення діяльності сільськогосподарських дорадчих служб - працювати на основі часткової самоокупності, не орієнтуючись на одержання прибутку, з поступовим запровадженням механізму часткового відшкодування експлуатаційних і основних витрат.

Практична реалізація цього принципу буде здійснюватися на основі поступового розвитку та запровадження платних послуг для всіх користувачів: сільськогосподарських виробників та сільського населення, постачальників сільськогосподарських засобів виробництва, фінансових установ тощо.

Платність послуг для сільських товаровиробників та сільського населення буде запроваджуватись поступово по мірі зростання попиту на дорадчі послуги та спроможності їх оплатити.

Залучення коштів проектів міжнародної технічної допомоги, благодійних внесків, грантів

Зараз в Україні в напрямі розвитку дорадчої діяльності в сільському господарстві та сільській місцевості на регіональних рівнях працює ряд проектів міжнародної технічної допомоги. Їх ресурси використовуються на етапі становлення мережі сільськогосподарських дорадчих служб і будуть активно використовуватися надалі. В перспективі на національному рівні за участі Міністерства аграрної політики буде здійснюватися активна робота, спрямована на залучення додаткових ресурсів для розвитку мережі сільськогосподарських дорадчих служб всіх рівнів: Центру сільськогосподарської дорадчої служби, регіональних сільськогосподарських дорадчих служб, а також для вирішення проблеми кадрового забезпечення дорадчої діяльності.

Для виконання своїх завдань сільськогосподарські дорадчі служби всіх рівнів будуть залучати гранти, а також благодійні внески від агротрейдерів, банків, комерційних, інвестиційних та інших компаній.

Пропозиції щодо потреби у фінансуванні мережі сільськогосподарських дорадчих служб з Державного бюджету України на наступні роки будуть подаватися Центром сільськогосподарської дорадчої служби у встановленому порядку Міністерству аграрної політики України.

9.Очікувані результати від реалізації Концепції

Завдяки реалізації вихідних основ Концепції становлення та розвитку мережі сільськогосподарських дорадчих служб буде забезпечено:

· практичне сприяння сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню у виявленні і формулюванні їх проблем, аналізі варіантів і обгрунтованому виборі рішення цих проблем відповідно до їх цілей;
· підвищення мотивації сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення у реалізації своїх рішень, ініціювання змін та інновацій у методах ведення господарства, оцінці результатів та обміні інформацією з іншими сільськими товаровиробниками;
· надання індивідуальних консультацій для ефективної організації та управління господарством, по фінансовому й інвестиційному аналізу, маркетингу, оптимізації використання ресурсів;
· практичне навчання сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення в освоєнні принципово нових підходів господарювання в ринкових умовах на основі об'єктивної і найновішої інформації з різноманітних аспектів виробництва, переробки і збуту сільськогосподарської продукції, включаючи нові технології і методи ведення прибуткового бізнесу;
· інтеграція знань і інформації з різноманітних джерел, орієнтація аграрної науки на проведення прикладних досліджень з метою відпрацювання практичних рекомендацій з проблем сільськогосподарських товаровиробників;
· формування механізму зворотнього зв'язку із сільськогосподарськими товаровиробниками з метою розробки ефективних заходів державної аграрної політики.
Реалізація такого механізму взаємодії різних чинників підвищить інтелектуальний потенціал села, призведе до якісних змін рівня знань сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення, змінить психологію та мотивацію виробничої і соціальної діяльності у сільських громадах.

Задіяння цих ключових факторів у перспективі сприятиме підвищенню прибутковості господарської діяльності товаровиробників та особистих підсобних господарств, розвиток диверсифікованих видів діяльності на селі, створення нових робочих місць та зростання доходів сільського населення і в кінцевому підсумку підвищить рівень економічної стабільності.
  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.