20 вересня 2018р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Нормативно-правове забезпечення
Каталог дорадчих служб
Питання та відповіді
Консалтингові організації
Система "Конка"
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ УААН

 

ЗМІСТ

 

 

1. Загальні положення

2. Рекомендації з надання суспільно-корисних (дорадчих) послуг

3. Рекомендації з надання спеціальних (комерційних) дорадчих послуг

4. Рекомендації з введення розмірів оплати за надання дорадчих послуг

5. Рекомендації по плануванню роботи дорадчої служби (інформаційно-консультаційного Центру)

Додатки

 

1. Загальні положення.

Динаміка НТП в сучасних умовах характеризується прогресивним скороченням термінів часу між теоретичними розробками та їх практичним впровадженням в управління, технологічні процеси та інженерні рішення. Але це тільки загальна тенденція. На практиці ж маємо безліч прикладів, коли значні винаходи та наукові відкриття десятиріччями залишаються лише на папері. Крім обмежених інвестиційних можливостей, це викликано і недостатнім рівнем наукових і технічних знань фахівців АПК. В результаті сучасні надбання в цих напрямах, на що вже витрачено значні кошти, в конкретних умовах виробництва часто або "експлуатуються" не на повну потужність, або "підганяються" під реальний рівень кваліфікації цих фахівців. Крім того, недостатня інформованість сільськогосподарських товаровиробників щодо нової сільськогосподарської техніки, технологій, методів організації й управління виробництвом і заготівельно-збутовою діяльністю є причиною того, що результати їхньої праці значно нижчі за потенційні. Тому актуальним є підвищення рівня науково-технічної освіти працівників, що зайняті в царині сільськогосподарського виробництва, шляхом організації перманентного їх навчання (включаючи й самоосвіту). Підготовка цих спеціалістів неможлива без достовірної і оперативної інформації про сучасні вітчизняні та зарубіжні досягнення в організації, економіці, технологіях виробництва і переробки сільськогосподарської продукції.

З іншої сторони, управління підприємницькими структурами в ринковому середовищі має на меті таку організацію виробництва і просування товарів на ринок, яка забезпечує одержання якомога більших прибутків. Успіх тут залежить, перш за все, від швидкості освоєння нових технологій виробництва товарів і добре налагодженої маркетингової діяльності. В цих двох складових колективні сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, особисті (підсобні) господарства жителів сільських місцевостей, городні і садівничі кооперативи, городи вже початково поставлені в нерівні умови з іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Територіальна розосередженість і сезонний характер виробництва, великий вплив агрокліматичних умов на його результати, обмежені можливості автоматизації виробничих процесів не дозволяють оперативно переналагоджувати виробництво відповідно до ситуацій, що складаються на ринках сировинних ресурсів чи сільськогосподарської продукції. В той же час більшість сільськогосподарських продуктів відносять до товарів, що швидко псуються і в зв'язку з цим можливості їх реалізації з метою отримання рівновеликих прибутків в порівнянні з промисловими товарами обмежені.

Тому провідною функцією органів державного управління агропромисловим виробництвом є організація надання виробникам сільськогосподарської продукції науково-консультаційних (дорадчих послуг) з питань виробничої, маркетингової і фінансової діяльності.

Організовують роботи по наданню сільськогосподарських дорадчих послуг, що носять суспільно-корисний характер, органи державного управління сільським господарством (Мінагрополітики, управління сільського господарства і продовольства обласних і районних державних адміністрацій або створені при них дорадчі служби, центри наукового забезпечення агропромислового виробництва Української академії аграрних наук тощо) шляхом складання і реалізації загальнодержавних, регіональних і спеціальних програм інформаційно-консультаційного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників і населення сільської місцевості, забезпечених фінансуванням з державного, місцевих бюджетів або інвестиційних фондів.

Виконавцями цих робіт мають бути дорадчі служби, інформаційно-консультаційні формування закладів аграрної науки і освіти, підприємницькі консалтингові фірми, спеціалізовані підрозділи агросервісних підприємств і об'єднань, окремі сертифіковані консультанти.

Умови їх участі у програмах визначаються вповноваженими органами державного управління або на конкурсних засадах.

Якщо ж ті чи інші сільськогосподарські виробники потребують дорадчих послуг, які розширюють можливості окремих сільгоспвиробників в порівнянні з іншими сільгоспвиробниками, або ці послуги надаються підприємствам чи особам, які не працюють в сфері агропромислового виробництва, то послуги відносяться до комерційних (спеціальних) і їх оплата проводиться за рахунок підприємств, об'єднань чи фізичних осіб.

Згідно з Концепцією становлення і розвитку мережі сільськогосподарських дорадчих служб в Україні, затвердженою спільним наказом Мінагрополітики України, УААН та НАУ №114/36/165 від 25 квітня 2001 року, суспільно-корисні послуги - це ті послуги, реалізація яких безпосередньо не впливає на прибутковість сільськогосподарського виробництва, але створює умови для того, щоб усі сфери сільської економіки працювали успішно та прибутково, і рівень доходів сільського населення зростав; комерційні послуги - це послуги, що забезпечують додатковий прибуток виробнику і які вони оплачують самостійно.

Таким чином, послуги, які надаються структурами інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва, як правило, повинні оплачуватися:

- суспільно-корисні (загальні) послуги за рахунок державного і місцевих бюджетів або інноваційних фондів (по контрактах з Мінагрополітики України, УААН, адміністраціями регіонів);

- комерційні (спеціальні) послуги за рахунок оплати послуг підприємствами, об'єднаннями, фізичними особами.

 

2. Рекомендації з надання суспільно-корисних (загальних) дорадчих послуг.

Суспільно-корисні (загальні) послуги надаються сільськогосподарським виробникам і населенню з метою пропаганди державної аграрної політики, досягнень науково-технічного прогресу, розповсюдження загальнодоступної інформації ринкового і науково-технічного характеру, узагальнення передового досвіду.

Правом на безкоштовне одержання суспільно-корисних послуг можуть користуватися працівники сільськогосподарських і переробних підприємств, фермерських господарств, особи, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції в особистих господарствах, городніх і садівничих кооперативах тощо.

До числа суспільно-корисних (загальних) послуг відносяться:

1. Заходи по пропаганді державної аграрної політики, в т.ч. з питань земельних відносин, приватизації, економіки, оподаткування, кредитування тощо, які здійснюються шляхом організації й проведення науково-практичних конференцій, семінарів, публічних лекцій, виступів по радіо, телебаченню, публікацій в газетах та періодичних виданнях.

2. Заходи по пропаганді досягнень науково-технічного прогресу, в т.ч. сучасного менеджменту, нових технологій, економіки і організації сільськогосподарського виробництва, збуту сільськогосподарської продукції, її споживання.

Здійснюються шляхом проведення науково-технічних конференцій, семінарів, днів науки, виставок, днів поля, екскурсій тощо.

3. Роботи по проведенню виробничої перевірки і доопрацювання пропонованих до впровадження наукових розробок, експертної оцінки пропонованих до використання в аграрному виробництві нової техніки й технологій.

4. Збір і узагальнення інформації по передовому досвіду вирощування сільськогосподарських культур, догляду за тваринами, організації виробництва, збуту продуктів харчування тощо для їх послідуючого використання органами державного і громадського управління і широкого розповсюдження серед сільськогосподарських товаровиробників і населення.

Здійснюється шляхом моніторингу за роботою підприємств і організацій сільського господарства, обробки результатів та складанням інформацій про передовий досвід.

5. Формування (національних) регіональних баз (банків) сільськогосподарської науково-технічної і ринкової інформації з забезпеченням широкого доступу до них. Здійснюється шляхом збору і систематизації ринкової і науково-технічної інформації з різних джерел: інформацій законодавчих органів, виконавчої влади, структур матеріально-технічного, фінансового обслуговування села, наукових установ, підприємств і об'єднань сільського господарства.

6. Розповсюдження науково-технічної і ринкової інформації, передового досвіду.

Здійснюється з використанням регіонального банку сільськогосподарської науково-технічної і ринкової інформації та передбачає два основних шляхи:

- організації днів інформації, інформаційних стендів в районних і обласних управліннях сільського господарства, спеціальних радіо і телепрограм, виданням інформаційних бюлетенів тощо. При цьому цінову, прогнозну, технологічну інформацію бажано давати повнотекстову, а інформацію про нові технологічні, наукові викриття, законодавчу тощо, шляхом підготовки реферативних і сигнальних видань;

- надання доступу до інформаційних ресурсів регіонального банку сільськогосподарської науково-технічної ринкової інформації, використання автовідповідачів тощо.

7. Збір статистичної (економічної) інформації. Здійснюється по завданню органу державного управління (Мінагропромом) шляхом проведення вибіркових обстежень, опитувань, роботи з бухгалтерськими документами, проведення вимірювань на контрольних ділянках тощо.

8. Поточне консультування виробників сільськогосподарської продукції і населення. Здійснюється шляхом надання консультацій в офісі, телефоном, з виїздом до виробників, з реєстрацією наданих консультацій в спеціальному журналі реєстрації.

9. Виконання посередницьких функцій по наданню науково-консультаційних послуг.

Здійснюється у випадку, коли потрібна більш кваліфікована консультація виробнику. З цією метою використовуються бази даних регіональних і національних експертів-консультантів агронауки, адрес підприємств матеріально-технічного, фінансово-кредитного чи ринкового забезпечення тощо, використовуючи які, виробник зможе одержати консультацію або безпосередньо, або через працівника консультаційної служби.

10. Організація міроприємств по обміну передовим досвідом, культурою землеробства і ведення домашнього господарства для жителів сільських місцевостей, особистих, фермерських господарств тощо.

Здійснюється шляхом організації круглих столів, виставок, стендів, екскурсій тощо.

11. Підготовка рекомендацій по проведенню сільськогосподарських робіт, прогнозів виробництва і збуту сільськогосподарської продукції тощо.

12. Участь у підготовці проектів і програм розвитку агропромислового виробництва регіонів.

13. Підготовка аналітичних збірників, доповідей, записок за замовленнями державних адміністрацій або органів управління агропромисловим виробництвом, агро наукою, агроосвітою.

14. Виготовлення відео-, радіо- таблично-друкованої продукції за замовленнями державних адміністрацій або органів управління агропромисловим виробництвом, агронаукою, агроосвітою..

15. Проведення заходів по сільськогосподарській пропаганді за замовленнями державних адміністрацій або органів управління агропромисловим виробництвом, агронаукою, агроосвітою.

16. Впровадження наукових розробок в базових господарствах і районах.

17. Інші роботи науково-консультаційного і інформаційного характеру з питань агровиробництва по замовленнях органів управління АПВ, агронауки, агро освіти, які слугують всім без винятку виробникам і населенню сільських місцевостей.

Види дорадчої діяльності, які не пов'язані з наданням суспільно-корисних послуг сільськогосподарським виробникам і населенню, розглядаються як спеціальні (комерційні) дорадчі послуги.

 

3. Рекомендації з надання спеціальних (комерційних) дорадчих послуг.

Спеціальні (комерційні) дорадчі послуги надаються суб'єктам підприємницької діяльності та фізичним особам за плату.

Оплата здійснюється на основі актів за виконані роботи згідно укладених угод з юридичними особами або шляхом оплати готівкою через касу бухгалтерії, що обслуговує дорадчу службу або інформаційно-консультаційний Центр (далі Центр) за послуги, що надаються фізичним особам.

До складу спеціальних послуг відносяться:

1-17 - послуги, які відносяться до групи загальних послуг (розділ 2), і, які надаються суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам, які не працюють в сільськогосподарському виробництві.

18. Підвищення кваліфікації без відриву від виробництва. Здійснюються шляхом організації шкіл, курсів, інших освітніх заходів, що проводяться у визначені дні, вихідні дні, вечірні години, в зимовий період чи інші терміни, коли слухачі відносно вільні від основної роботи.

Слухачами на освітніх школах (курсах) можуть бути спеціалісти сільськогосподарського виробництва, працівники особистих і фермерських господарств, громадяни, які займаються садівництвом, городництвом, мають "хобі" (квітникарство, розведення собак і т. ін.).

Проведенню освітніх заходів має передувати відповідна рекламна і організаційна робота, в т.ч. роботи з обладнання місць занять необхідними засобами навчання і відпочинку (в перервах між заняттями), комплектування груп слухачів, залучення експертів-консультантів до проведення занять, складання планів занять, підготовка методичних посібників і матеріалів та інша підготовча робота.

По закінченню курсів, шкіл слухачам видаються відповідні дипломи, посвідчення тощо, які фіксують факти підвищення кваліфікації слухачами.

19. Розробка рекомендацій по підвищенню ефективності виробництва і технологій.

З цією метою проводиться детальне обстеження організації виробництва у замовника, вивчення факторів, які знижують його ефективність, розробка рекомендацій, а також організовується авторський нагляд за їх реалізацією.

20. Маркетингові дослідження збуту сільськогосподарської продукції з підготовкою рекомендацій по напрямах вкладення інвестицій, реструктуризації господарств, формування стратегії конкурентної переваги тощо.

Для виконання цих робіт створюється творча група з потрібних експертів-консультантів.

Досліджується стан підприємства, досвід його роботи в тому чи іншому секторі ринку, характеристика товару, його якість, конкурентноздатність, відповідність стандартам, матеріало- та енергоємність, ефективність виробництва, оцінка потенціалу внутрішнього та зовнішнього ринків даного продуту та їх прогнозованості, сегментації, експортних можливостей тощо.

За результатами дослідження готується звіт з рекомендаціями керівництву підприємства щодо варіантів стратегічних дій, напрямків реструктуризації, вкладення коштів.

21. Складання бізнес-планів та інвестиційних проектів підприємств і об'єднань з питань їх фінансового оздоровлення, формування інтегрованих структур, впровадження нової техніки і технологій, розвитку переробних, промислових та допоміжних виробництв, виробничої та заготівельно-збутової кооперації тощо.

Опираючись на прийняте керівником господарства (об'єднання) рішення щодо напрямів стратегії розвитку, творча група експертів-консультантів опрацьовує спільно з спеціалістами підприємства бізнес-план, який включає розділи: резюме, дані про підприємства, конкурентну характеристику товару, маркетинговий аналіз та виробничу програму, план інвестиційних вкладень, оцінку ризику, організаційно-правовий статус, внутрішнє управління, фінансовий план.

У випадку, коли для реалізації бізнес-плану необхідне залучення додаткових інвестицій у вигляді кредитів, то опрацьовується інвестиційний проект, який, крім бізнес-плану, містить кредитну заяву, інші документи з обґрунтуванням доцільності залучення кредиту згідно з діючими положеннями.

22. Складання перспективних планів (програм) розвитку сільській місцевостей та регіонів по заявках сільських рад, районних та обласних держадміністрацій тощо.

Розробляється творчою групою з залученням експертів-консультантів з питань землеустрою, сільського будівництва, архітектури, водо- і електропостачання, екології, керівників чи спеціалістів зацікавлених підприємств тощо.

Перед складанням планів в обов'язковому порядку проводиться соціально-економічне обстеження територій, опитування (анкетування) жителів для врахування побажань щодо розвитку територій.

23. Впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, догляду за тваринами, переробки продукції.

Виконуються шляхом закріплення за суб'єктом впровадження відповідних експертів-консультантів, які здійснюють авторський нагляд за реалізацією бізнес-плану та консультаційний супровід процесу впровадження на постійній основі.

24. Безпосередня участь, у виконанні наукоємних робіт з реалізації технологічного процесу.

В цьому випадку Центр бере на себе, як консультаційне обслуговування і авторський нагляд за впровадженням технологій, так і виконання наукоємних операцій технологічного процесу (точний висів, внесення добрив, полив, аналізи, боротьба з шкідникам і хворобами, розбивка садів та інші наукоємні роботи), а також, при потребі, забезпечення технології необхідними ресурсами: насінням, засобами захисту рослин тощо.

25. Виконання посередницьких функцій з метою знаходження інвесторів, співзасновників, покупців чи продавців, підрядників тощо.

Здійснюється у випадку, коли у виробників існує надлишок чи не вистачає фінансових ресурсів, або потрібне їх ефективне використання, або з метою допомоги у купівлі ресурсів чи продажу продукції.

26. Рекламні послуги.

Включають як допомогу в підготовці рекламних матеріалів для їх подання спеціалістам рекламних агентств, так і надання послуг по рекламі товарів замовника шляхом організації Центром публікацій, розповсюдження рекламних матеріалів тощо.

27. Надання юридичних послуг, послуг по веденню обліку, аудиту, грошової оцінки земель, плануванню оптимальної структури посівних площ, обороту стада, аналізу роботи і інших вартісних розрахунків поточної господарської діяльності. Виконуються експертом-консультантом з використанням комп'ютерної техніки і інформаційно-дорадчих систем, які дозволяють обраховувати різні варіанти для підготовки доцільних управлінських рішень.

28. Послуги по комп'ютеризації управлінської діяльності підприємств. Виконується шляхом впровадження типових проектів автоматизації бухгалтерського обліку, планово-економічних розрахунків, АРМів планово-облікових працівників в господарствах, або шляхом централізованої обробки планово-облікової інформації господарств в комп'ютерному вузлі Центру.

29. Послуги по ветеринарному, технічному обслуговуванню, виконання аналізів ґрунту, води, продуктів тощо.

Виконується шляхом закріплення за господарствами відповідних експертів-консультантів або знаходженням організацій-виконавців цих робіт.

Центри в останньому випадку виступають посередниками.

30. Послуги по редагуванню, розмноженню, друкуванню матеріалів замовників.

В цьому випадку Центр на власній матеріально-технічній базі чи за рахунок власних спеціалістів виконує даний вид послуг для абонентів. Коли технічних можливостей не вистачає, Центр знаходить організацію-підрядника, яка здатна виконати замовлення.

31. Інші послуги інформаційно-консультаційного характеру, які сприяють забезпеченню життєдіяльності сільськогосподарських виробників.

 

 

4. Рекомендації з визначення розмірів оплати за надання дорадчих послуг.

Щодо розмірів оплати, то їх визначення в сфері надання науково-консультаційних і інформаційних послуг більш складне, ніж в інших сферах прикладання праці. Адже своєчасно надана консультація чи порада експерта-консультанта може в окремих випадках принести господарнику, який користується цією порадою, більшу масу прибутку, ніж довгочасна копітка допомога по удосконаленню, наприклад, окремих операцій технологічного процесу. Вартість першої послуги, по ідеї, повинна оцінюватися не в меншому розмірі, ніж другої. Адже для того, щоб консультант зміг надати пораду, він акумулював наукові розробки і досвід цілих поколінь, і суспільно-необхідні витрати, які слугували наданню цієї поради, набагато вищі.

Тому вартість інформаційно-консультаційних (дорадчих) послуг встановлюється на основі врахування попиту і пропозиції консультаційних послуг, наявності конкуренції, необхідності підтримання належного рівня заробітку консультантів, іміджу консультаційної служби, стимулювання попиту на послуги.

При цьому процес ціноутворення консультаційних послуг має бути прозорим, а розрахунки - нескладними і зрозумілими для сільськогосподарських товаровиробників і жителів сільських місцевостей, щоб не порушувати відносини довіри між ними і консультантами.

Найбільш прийнятним для замовника є метод фіксованої (паушальної) оплати послуги, коли вартість послуги визначається в залежності від попиту і пропозиції.

Орієнтиром для визначення вартості послуги є ціни, які склалися на ринку інновацій. Проте, враховуючи, що ринок інформаційно-консультаційних (дорадчих) послуг в агропромисловому комплексі України знаходиться в стадії формування, то метод фіксованої (паушальної) оплати послуги може застосовуватись для оплати лише незначної частини інноваційних продуктів (наприклад, пакетів прикладних програм з автоматизації бухгалтерського обліку).

В більшості ж випадків необхідно встановлювати вартість консультаційної послуги шляхом розрахунку погодинної (поденної, щомісячної) оплати або в залежності від отриманого ефекту.

Погодинна (поденна, помісячна) оплата консультаційних послуг розраховується на основі визначення вартості консультанто-години, дня або місяця.

Для цього робиться розрахунок кошторису витрат консультанта на місяць (додаток 1).

Він передбачає врахування, крім безпосередньо місячного посадового окладу консультанта, також максимально можливий (? 30%) рівень додаткової заробітної плати (премії, доплати за якість тощо), сум нарахувань на заробітну плату (згідно законодавства), а також витрат на оплату транспортних послуг та утримання транспортних засобів, витрат на службові відрядження, на придбання матеріалів, предметів постачання, оплату послуг та інші прямі видатки. Крім того, враховуються також накладні витрати (? 15%), податок на додану вартість (ПДВ). Для визначення вартості консультанто-дня обрахована таким чином кошторисна вартість консультанто-місяця ділиться на 24 дні, а для визначення вартості консультанто-годин на ______ години.

Погодинну оплату консультаційної послуги використовують, коли консультант працює над замовленням клієнта неповний робочий день.

Поденна оплата застосовується тоді, коли консультант виконує роботу для клієнта на протязі одного або декількох робочих днів, при цьому його робота не обмежується часом перебування безпосередньо у клієнта, а включає і інші роботи, пов'язані з виконанням завдання клієнта. Термін виконання замовлення в днях встановлюється аналітичним шляхом. При цьому весь процес роботи розбивається на етапи (наприклад, збирання основної інформації, підготовка, розповсюдження і збирання анкет, розрахунки варіантів бізнес-плану, підготовка документації, або інші етапи роботи, що обумовлюються характером замовлення).

По кожному етапу роботи визначається час, потрібний для його виконання, а їх підсумок визначає загальну трудомісткість робіт в нормоднях.

Необхідно зауважити, що фактична трудомісткість роботи по виконанню замовлення може бути меншою або більшою від нормативної і залежати від кваліфікації консультанта, непередбачених затримок в зборі інформації тощо. Проте, розрахунок за виконану послугу має здійснюватися за попередньо узгоджену кількість і вартість консультанто-днів, якщо в процесі виконання замовлення не досягнуто угоди про перерахунок нормативної трудомісткості у зв'язку з виникненням непередбачених обставин.

Помісячна оплата інформаційно-консультаційної (дорадчої) послуги може застосовуватись у випадку коли нормативна трудомісткість послуги становить декілька місяців або років. При розрахунку вартості послуги кошторисна вартість консультанто-місяця коригується на коефіцієнт "невикористаного часу", тобто питомої величини часу, який на протязі періоду роботи консультант витрачає на інші, не пов'язані з замовленням потреби.

Оплата на основі отриманого ефекту (зменшення витрат, збільшення обсягу виробництва або продаж, одержання додаткового прибутку тощо) у результаті надання інформаційно-консультаційної (дорадчої) послуги є привабливою для замовника, проте, для Центру створює значні проблеми.

Ці проблеми виникають через те, що немає можливості однозначно визначити ефект від заходів освітньо-консультаційного і інформаційного характеру (надання інформації, проведення семінарів, польових днів, інших заходів освітнього і організаційного характеру), складнощів визначення долі участі консультанта у отриманому ефекті, участі консультанта у процесі запровадження змін визначення величини авансових виплат тощо.

Проте, якщо досягнуто угоди про оплату послуги на основі отриманого виробничого ефекту, то для визначення долі (відсотку) доходу, прибутку або продукції для оплати послуг Центру також необхідно зробити розрахунок нормативної трудомісткості робіт в процесі спільної науково-виробничої діяльності. Основою для такого розрахунку може служити технологічна карта (планова, нормативна) на виконання виробничого процесу вирощування сільськогосподарських культур, догляду за худобою, переробки сільськогосподарської продукції тощо. В технологічну карту, крім операцій, виконуваних замовником, включаються і роботи, заплановані до виконання консультантами, а підсумкове співвідношення витрат замовника і консультаційного формування стає базою для розподілу одержаного ефекту.

При наданні консультаційних (дорадчих) послуг в сфері маркетингової або фінансової діяльності також можливе застосування оплати на основі отриманого ефекту у взаємоузгоджених між замовником і Центром відсотках від обсягу продаж, економії коштів, отриманих розмірів кредитів, матеріальних інвестицій, фінансової допомоги та інших видів зовнішнього капіталовкладення.

Можливе досягнення угоди про оплату консультаційних (дорадчих) послуг з застосуванням комбінованого підходу, коли частина робіт оплачується замовником за фіксованою ціною, частина - на основі погоджених поденних, помісячних розцінок трудомісткості робіт, а частина - на основі отриманого ефекту.

Застосування комбінованого підходу спонукає як замовника, так і консультанта Центру до плідної співпраці з освоєння і впровадження нововведень.

 

 

5. Рекомендації по плануванню роботи дорадчої служби

(інформаційно-консультаційного центру).

Для чіткої організації роботи центру щорічно складаються плани поетапного розвитку центру, надання інформаційно-консультаційних послуг і пропаганди досягнень НТП в агропромисловому виробництві регіону. В цих планах приводиться перелік робіт, які формулюються на основі:

І. Замовлень державних органів влади на інформаційно-консультаційне сервісне обслуговування, включаючи, в залежності від потреби, обслуговування процесів приватизації, земельних відносин, економіки, виробничої перевірки, експертної оцінки пропонованих для використання в аграрному виробництві нових технологій, розповсюдження загальнодоступної інформації ринкового і науково-технічного характеру, узагальнення і розповсюдження передового досвіду тощо.

Конкретне замовлення на перелічені послуги кожний рік формуються галузевими консультантами центру на основі вивчення потреб виробничників і населення відповідного регіону та консультацій з відповідними державними органами влади та представниками науково-дослідних установ України. Сформовані замовлення погоджуються з відділом координації роботи регіональних центрів відділеннями дорадчих служб Мінагрополітики, або відділом координації роботи, впровадження і розвитку експериментальної бази УААН. В залежності від виду послуг фінансування замовлень передбачається згідно їх класифікації, приведеної в розділах 1 і 2 цих рекомендацій.

2. Замовлень місцевих органів влади, управлінь сільського господарства і продовольства по веденню сільськогосподарської пропаганди, організації показового впровадження в базових господарствах наукових розробок і передового досвіду, формуванні банків даних і інша стосовно до особливостей аграрного виробництва регіону, проведення виставок-ярмарків, конференцій, виготовлення відео- і друкованої продукції, радіо- і телепередач на виробничі теми тощо (забезпечуються фінансуванням з місцевого бюджету).

Замовлення формуються галузевими консультантами, адміністраторами БД, редакторами та керівниками відділів Центру. Сформовані замовлення погоджуються з місцевими органами влади, відповідними управліннями Мінагрополітики, обласними управліннями теле- і радіозв'язку та затверджуються обласними управліннями сільського господарства і продовольства після погодження з відділом координації діяльності дорадчих служб Мінагрополітики, або відділом координації роботи, регіональних центрів наукового забезпечення, відділеннями впровадження і розвитку експериментальної бази УААН.

Фінансування конкретних послуг, передбачених цим замовленням, передбачається згідно розділів 1 і 2 цих рекомендацій.

З. Заявок і побажань виробників і громадськості, висунутих Радою з питань організації діяльності центру, з проведення курсів підвищення кваліфікації без відриву від виробництва, днів інформування, інших наукових заходів (забезпечується фінансуванням, як за рахунок фондів союзів і об'єднань, так і за рахунок замовлення центральних органів виконавчої влади, виходячи з переліку послуг приведених в розділах 1, 2 і 3 цих рекомендацій).

Замовлення формуються галузевими консультантами і редакторами відділів Центру на основі вище перерахованих заявок і побажань та затверджуються директором Центру.

4. Угод з колективами сільськогосподарських підприємств, фермерськими господарствами, кооперативними формуваннями виробничників і жителів по наданню спеціальних інформаційно-консультаційних послуг, участі в реалізації проектів організаційно-господарської діяльності (на госпрозрахункових умовах розділ 3 цих рекомендацій).

5. Система поточного консультування створюється в Центрі і фінансується з державного бюджету. В її роботі безпосередньо приймають участь галузеві консультанти як центру, так і залучені зі сторони.

6. Функціонування регіональних банків наукової і ринкової інформації виробничого характеру планується адміністратором БД і фінансується з державного бюджету.

 

Сформульовані в п.1-б замовлення, заявки, угоди тощо і є основою для планування робіт відділів Центру. Одержувані матеріали класифікуються по слідуючій схемі (додаток 2):

І. Пропаганді досягнень НТП та передовою досвіду;

2. Розповсюдженні науково-технічної і ринкової інформації (організація виставок, інформаційних стендів, автовідповідачів, виступи на телебаченні, радіо, газетні статті, підготовка і розповсюдження буклетів, інформлистків, прес-релізів, прогнозів, рекомендацій).

3. Наданні консультацій з питань:

4. Науково-технологічні розробки, що рекомендуються для освоєння агропромисловим виробництвом ____________ області.

Інформація про хід виконання плану робіт щоквартально надсилається в відділ координації робіт регіональних центрів, діяльності дорадчих служб Мінагрополітики, або в відділ координації наукового забезпечення, впровадження і розвитку експериментальної бази УААН (додаток 3).

 

Додаток 1

 

"Затверджую"

_____________________

_____________________

"____" ________ 200__р.

 

 

Кошторис витрат на виконання інформаційно-консультаційних (дорадчих) послуг.

№ п/п
Статті витрат
Грн.
1
Основна заробітна плата
2
Додаткова заробітна плата
3
Нарахування на заробітну плату
4
Придбання предметів постачання матеріалів, оплата послуг допоміжних виробництв.
5
Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів
6
Інші прямі витрати (поштово-канцелярські, послуги зв'язку, витрати на видавництво і публікації, навчання, перекладачів тощо).
7
Накладні витрати (? 15% від прямих витрат)

РАЗОМ
8
Податок на додану вартість (ПДВ)

ВСЬОГО

Кошторисна вартість консультанто-місяця

Кошторисна вартість консультанто-дня

Кошторисна вартість консультанто-години

 

Склав _______________ / /

 

 

Додаток 2

 

План робіт

з інформаційного та науково-консультаційного забезпечення

суб'єктів господарської діяльності _________________ області

Назва заходу
Відповідальний за проведення (від центру і від виробництва)
Час проведення (дата)
Кого планується охопити, їх кількість
Залучені консультанти (лектори) зі сторони і їх місце роботи
Кошторисна вартість
1
2
3
4
5
6
7

 

1. Пропаганда досягнень НТП та передового досвіду (конференції, семінари, круглі столи, дні поля).

2. Розповсюдження науково-технічної і ринкової інформації (виступи в пресі, по радіо, телебаченню, організація виставок, інформаційних стендів, автовідповідачів, розповсюдження буклетів, інформлистків, прес-релізів, прогнозів, рекомендацій).

3. Надання консультацій з питань ( в т.ч. з відвідуванням господарств).

4. Впровадження науково-технологічних розробок.

5. Науково-технологічні розробки, що рекомендуються для освоєння агропромисловим виробництвом _______________________ області.

№ п/п
Назва наукових розробок
Основні техніко-економічні показники
Оригінатор розробки
Адреса наукової установи оригінатора розробки
1
2
3
4
5

 

Додаток 3

 

ІНФОРМАЦІЯ

про інформаційно-консультаційне забезпечення
агропромислового комплексу______ області в_____ кварталі 200_ року

Підрозділи Центру
Проведено
Методична допомога господарствам
Впровадження
Екскурсії
Виставки
конференцій
семінарів, наради
днів поля
1
2
3
4
5
6
7
8

 

Видавнича робота
Виступи по
Прочитано лекцій
рекомендації
буклети, інформлистки
статті в:
радіо
телебаченню
всього
в т.ч. в господарствах
журналах
збірниках
газетах
9
10
11
12
13
14
15
16
17
  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.