15 листопада 2018р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Нормативно-правове забезпечення
Каталог дорадчих служб
Питання та відповіді
Консалтингові організації
Система "Конка"
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 

Розвиток інформаційно-консультативних служб в Росії

Класифікація консультаційних служб Росії

2d

 Нині інформаційно-консультаційні служби створені в багатьох регіонах Російської Федерації. При цьому в країні вже склався загальноприйнятий підхід до формування консультаційної служби і виділені основні форми її організації.

Ми візьмемо за основу існуючу класифікацію, в рамках якої виділяють такі організаційно-правові форми:

  • формування, створені як структурні підрозділи галузевих органів управління АПК – регіональних міністерств, комітетів, управлінь і департаментів сільського господарства;
  • формування у формі державних унітарних підприємств;
  • формування у формі автономних некомерційних організацій;
  • формування на базі ВУЗів, сільськогосподарських коледжів;
  • формування на базі інститутів перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів;
  • формування на базі науково-дослідних інститутів;
  • комерційні консультаційні формування.
Вибір форми організації інформаційно-консультаційної служби здійснюється безпосередньо регіоном і найбільшою мірою має відповідати завданням і функціям регіональної служби, а також місцевим умовам. Інституціональна структура на районному рівні визначається загальною регіональною організаційно-правовою формою.

Формування, створені як структурні підрозділи галузевих органів управління АПК

Нині найбільш численними є формування, що функціонують у структурі або при органах управління АПК. Вони повторюють наявну організаційну структуру управлінських організацій, при цьому обов'язки консультантів покладені на працівників управлінь. У цьому випадку одному або декільком фахівцям у структурних підрозділах (відділах, управліннях і т.п.) до назви посади додається приставка «консультант» (економіст-консультант, агроном-консультант і т.п.).

Може бути інший варіант, коли консультантів виділяють з числа працівників апарату управління, що звільнені від основної діяльності та створюють самостійні структурні підрозділи. Обласний рівень (при цій формі організації дорадництва) поданий, як правило, одним відділом, а інші фахівці здійснюють консультаційні послуги «за сумісництвом».

На початковому етапі організації інформаційно-консультаційної системи формування створювалися, в основному, на базі органів управління АПК. Але результати перших років їх діяльності в ряді таких областей як Ленінградська і Нижньогородська показали, що працівники управління, як правило, приділяли мало часу на реальне консультування товаровиробників. Цей факт не сприяв виникненню довірчих відносин між ними і клієнтами. Навіть якщо консультанти були виділені з числа працівників, що звільнені від основної роботи й утворювали самостійні структурні підрозділи, то в цьому випадку адміністрація стикалася з проблемою оптимізації кількості працівників апарату управління. Це питання також частіше вирішувалося не на користь консультаційної служби.

Прикладом функціонування дорадництва на базі органів управління можна назвати Рязанську, Пермську, Тверську, Якутську консультаційні служби.

Структури у формі державних унітарних підприємств

Другою за чисельністю формою організації дорадництва є структури в формі державних унітарних підприємств. Вона функціонує за схемою: центральний офіс і районні (міжрайонні) центри. Структура і кадровий склад інформаційно-консультаційних центрів на районному рівні побудовані за функціонально-галузевим принципом. На регіональному (обласному, крайовому, республіканському) рівні такий же принцип простежується при організації консультаційних відділів (груп).   
Необхідно відзначити, що така організаційно-правова форма трансформувалася з інформаційно-консультаційних служб, організованих при органах управління АПК. Порівняно з вищеописаною формою організації служби ця модель має ряд істотних переваг, але також не позбавлена і недоліків, що наведені у таблиці

Таблиця

 Порівняльна характеристика служб, що створюються у формі державних унітарних підприємств

Переваги
 Недоліки

  • Така організаційна форма дозволяє формуванню мати досить велику самостійність у виборі форм і методів організації й оплати праці;
  • Є юридично більш самостійною і незалежною від місцевої адміністрації структурою порівняно з іншими державними формуваннями;
  • Можливість здійснення комерційної діяльності в повному обсязі і будь-яких напрямках, що не заборонено законом;
  • Виділений штат співробітників, що займаються тільки консультаційною діяльність
 
  • Можуть виникнути проблеми з оподатковуванням, в зв'язку комерційним характером діяльності підприємства;
  • Існують обмеження у використанні спонсорських внесків, грантів;
  • Є залежність від місцевого бюджету

Прикладом ефективної діяльності інформаційно-консультаційних служб у формі державного унітарного підприємства можуть бути формування Республіки Бурятія, Чуваської Республіки, Ленінградської, Волгоградської областей.

Некомерційні автономні консультативні організації

Нині все більше регіонів Росії створюють консультаційні формування як некомерційні автономні організації. Однією з перших до цієї організаційно-правової форми перейшла Нижньогородська консультаційна служба (НКС). В даний час вона має статус некомерційної організації – фонду. Засновниками фонду «Нижньогородська інформаційно-консультаційна служба АПК» є Адміністрація Нижньогородської області, Нижньогородська державна сільськогосподарська академія і Волго-Окська асоціація виробників молока і м'яса (громадська організація сільських товаровиробників). Аналіз основних характеристик даної форми поданий у таблиці

Таблиця
Порівняльна характеристика служб, що створюються у формі некомерційних автономних організацій

 Переваги Недоліки
 
  • Вищий орган управління формуванням складається з представників всіх основних суб'єктів АПК регіону: співробітників регіональної адміністрації, вчених і викладачів вузу і сільських товаровиробників;
  • Структура, штати й оплата праці працівників служб визначаються безпосередньо засновниками;
  • Є можливість використання спонсорських коштів і грантів із мінімальним оподатковуванням;
  • Комерційна діяльність здійснюється тільки з напрямками, що передбачені статутом
 
  • Діяльність служб залежить від бюджетних коштів;
  • Сплачує податки з прибутку на майно і всі нарахування на зарплату.

Інформаційно-консультаційні служби на базі вищих навчальних закладів

Інформаційно-консультаційні служби на базі вищих навчальних закладів, як правило, повторюють організаційні структури даних організацій (факультети, кафедри, відділи і т.п.). На постійній основі в такій службі працюють 5 – 7 співробітників, а інші консультанти періодично залучаються працівниками зі штату викладачів навчального закладу. Дана організаційно-правова форма консультаційної служби реалізована, наприклад, на базі Московської академії ім. К.А.Тимірязєва, у: Вороніжі служба творена як структурний підрозділ Воронезького державного аграрного університету ім. К.Д.Глінки, у Новосибірську при Державному аграрному університеті та ін.

У цієї організаційної форми є багато переваг, що вже були розглянуті на прикладі закордонних служб. До переваг даної організаційно-правової форми також належить податкові пільги навчальних закладів: освітні заклади не сплачують ПДВ, звільнені від податку з прибутку і мають мінімальні нарахування на зарплату. Але оскільки служба фінансується, в основному, за рахунок бюджетних коштів, вона може бути у великій залежності від адміністрації університету при вирішенні фінансових питань (якщо не має власного розрахункового рахунку і достатньої незалежності).
  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.